УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 2/122/2275/2012Головуючий суду першої інстанції:Малухін В.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.
"21" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБілоусової В.В.,
СуддівХарченко І.О., Іващенко В.В.
При секретаріЩегловій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Сімферопольська міська рада про поділ житлового будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 липня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про поділ житлового будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позов мотивований тим, що сторони є співвласниками (кожен по ? частці) домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 393 кв. м. Зазначає, що до теперішнього часу між сторонами не визначений порядок користування будинком, господарськими спорудами та земельною ділянкою. Доповнивши позовні вимоги, позивач просить провести поділ житлового будинку, припинити право спільної часткової власності, встановити порядок користування земельною ділянкою, усунути перешкоди у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні власністю.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 липня 2013 року зазначений позов задоволено частково.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_6 на 1/2 частку та ОСОБА_7 на 1/2 частку житлового будинку та споруд по АДРЕСА_1.
Поділено житловий будинок та споруди по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в натурі, відповідно до варіанта № 1 будівельно - технічної експертизи № 1298 від 23.11.2012 року.
Виділено в натурі ОСОБА_6 на ? частки - частину житлового будинку літер «А»: житлове приміщення літер «А» (приміщення № 4) житловою площею 23,5 кв. м; коридор літер «а» (приміщення № 5), підсобна площа 3, 5 кв. м.; веранда літер «а» (приміщення № 8) підсобна площа 8,8 кв. м., господарчі будівлі: літня кухня літер «Б», навіс літер «И» (на додатку № 1 експертизи № 1298 від 23.11.2012 року позначена зеленим кольором).
Виділено в натурі ОСОБА_7 на 1/2 частки - частину житлового будинку літер «А»: коридор літер «А» (приміщення № 1) підсобна площа 4, 4 кв. м, житлове приміщення літер «А» (приміщення № 2) житлова площа 11, 4 кв. м., житлове приміщення літер «А» (приміщення № 3) житлова площа 13, 1 кв. м, кухня літер «а» (приміщення № 6) підсобна площа 8, 0 кв. м, санвузол літер «а» (приміщення № 7) підсобна площа 2, 8 кв. м., господарчі будівлі: гараж літер «В», підвал літ «під/В», бесідка літер «З» (на додатку № 1 експертизи № 1298 від 23.11.2012 року позначена жовтим кольором).
Зобов'язано сторін узгодити у встановленому законом порядку та провести наступні переобладнання:
ОСОБА_6: закласти дверні отвори між приміщеннями «1-6» и «1-5»; «1-5» та «1-1»; «1-1» та «1-4»; встановити міжкімнатні двері між приміщеннями «1-4» та «1-8»; в приміщенні «1-8» встановити перегородку для обладнання сумісного санвузла.
ОСОБА_7: обладнати вхід та встановити вхідні двері в приміщення «1-6» з боку двора; встановити міжкімнатні двері між приміщеннями «1-6» та «1-2».
Визначено наступний порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виділення ОСОБА_6 земельної ділянки площею 170 кв. м. (на додатку № 1-1 до висновку експертизи № 1316 від 21.05.2013 року позначена зеленим кольором);
ОСОБА_7 надано в користування земельну ділянку площею 174 кв. м. (на додатку № 1-1 до висновку експертизи № 1316 від 21.05.2013 року позначена жовтим кольором).
Земельна ділянка площею 49 кв. м., яка на додатку № 1-1 до висновку експертизи № 1316 від 21.05.2013 року позначена червоним кольором, залишено в загальному користуванні співвласників.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 сплачені судові витрати у розмірі 4 023 грн.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначає, що висновок експертизи не відповідає фактичним обставинам по справі та є неповним. Крім того вважає необґрунтованим виділення у натурі позивачу домоволодіння літер А, оскільки у відповідача є дочка, яка мешкає у приміщенні літньої кухні, яке придатне для проживання.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Центрального райсуду м. Сімферополя від 14.06.2011 року, ухвалою Центрального райсуду м. Сімферополя від 22.11.2011 року, ухвалою Центрального райсуду м. Сімферополя від 20.02.2012 року за ОСОБА_6 визнано право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 12-15).
ОСОБА_7 є власником ? частки житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва по право на спадщину за законом від 14.01.1982 року (а.с. 10).
Встановлено, що у будинку мешкає відповідач, позивач мешкає за іншою адресою.
Статтею 41 Конституції України встановлені гарантії непорушності права власності, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 Цивільного Кодексу (далі-ЦК) України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Поняття спільної часткової власності викладено в частині 1 статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Статтею 364 ЦК України співвласнику надано право на виділ в натурі його частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Таким чином, зазначена норми закону визначає порядок виділу співвласнику частки в натурі у спільному майні.
Аналогічні положення містить стаття 367 ЦК України, яка регламентує можливість поділення у натурі майна, що є у спільній часткової власності , між співвласниками за домовленістю між ними шляхом укладення нотаріально посвідченого письмового договору або в судовому порядку за відсутністю такої домовленості з наступним припиненням права спільної часткової власності усіх співвласників.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» (пункт 6) роз'яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним , власнику , що виділяється , за його згодою присуджується грошова компенсація за угодою сторін або по дійсній вартості будинку на час розгляду справи .
На підставі ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Розглядаючи спір, суд виходив з проведеної по справі будівельно технічної експертизи та висновків експерта від 23 листопада 2012 та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 21 травня 2013 року.
Так, експертом запропоновані два варіанти поділу житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позивачу на ? частку слід виділити у натурі: частину житлового будинку літер «А»: житлове приміщення літер «А» (приміщення № 4) житловою площею 23,5 кв. м; коридор літер «а» (приміщення № 5), підсобна площа 3, 5 кв. м.; веранда літер «а» (приміщення № 8) підсобна площа 8,8 кв. м., господарчі будівлі: літня кухня літер «Б», навіс літер «И» (на додатку № 1 експертизи № 1298 від 23.11.2012 року позначена зеленим кольором). Відповідачу підлягає виділенню у натурі: частину житлового будинку літер «А»: коридор літер «А» (приміщення № 1) підсобна площа 4, 4 кв. м, житлове приміщення літер «А» (приміщення № 2) житлова площа 11, 4 кв. м., житлове приміщення літер «А» (приміщення № 3) житлова площа 13, 1 кв. м, кухня літер «а» (приміщення № 6) підсобна площа 8, 0 кв. м, санвузол літер «а» (приміщення № 7) підсобна площа 2, 8 кв. м., господарчі будівлі: гараж літер «В», підвал літ «під/В», бесідка літер «З» (на додатку № 1 експертизи № 1298 від 23.11.2012 року позначена жовтим кольором).
За технічними показниками об'єкт може бути поділений, що слідує з висновку експертизи, проведеної по справі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано посилався на зазначений вище висновок щодо технічної можливості поділу, який складений відповідно до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55.
Доводи апеляційної скарги, що при поділі житлового будинку не враховано те, що у приміщенні літньої кухні мешкає дочка відповідача та це приміщення має фактично статус окремого житлового будинку, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки дочка відповідача не є співвласником будинку, а літня кухня не має статусу окремого житлового будинку відповідно до даних БТІ.
Крім того, при поділі будинку судом враховано інтереси відповідача, з урахуванням позиції позивача по справі, на нього не покладено обов'язку проведення більшої частини переобладнань. Ці витрати взяв на себе ОСОБА_6 Також ОСОБА_6 відмовився від грошової компенсації від відповідача за невідповідність виділеної площі ідеальній частки.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновок експертизи є неповним не знайшов свого підтвердження допустимими доказами.
У суді апеляційної інстанції представник відповідача відмовився від проведення повторної експертизи, що зафіксовано технічним засобом фіксування судового засідання.
Інших доказів як ставили б під сумнів висновок експертизи, суду не надано.
Порядок користування земельною ділянкою визначено між сторонами з урахуванням поділу будинку та господарських споруд у натурі, що відповідає фактичним обставинам по справі.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно, повно, об'єктивно та всебічно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, наданим та дослідженим доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого, вирішуючи спір у межах заявлених у позові вимог, ухвалено рішення про часткове задоволення позову відповідно до вимог закону. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції не встановлено.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд першої інстанції керувався положеннями ст.88 ЦПК України та стягнув їх пропорційно частині задоволених позовних вимог, що підтверджується квитанціями, що містяться в матеріалах справи.
Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції ухвалено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 липня 2013 року залишити без змін.
Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді