Справа № 2-1652/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМ"ЯМ УКРАЇНИ

31 жовтняя   2008 року                                                                                      м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

                             головуючого судді   М.В.Білоуса

                             при секретарі            В.О.Карпенко 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках цивільну справу

за позовом  ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення  боргу,-

                                                               В С Т А Н О В И В :

            згідно письмової розписки даною ОСОБА_1., відповідач ОСОБА_2.

04 квітня 2007 року  отримав від нього 10 000 грн на придбання автопричепу, зобов”язуючись повернути борг до липня 2007 року.

            Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2. у якому зазначає ,що той отримавши від нього 10.000 грн за письмовою розпискою зобов”язався повернути до липня 2007 року, однак до цього часу не виконав судового зобов”язання , а тому просить стягнути з нього суму боргу, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов”язання  у розмірі 359 грн.40 коп. ,  а також понесені ним судові витрати.

            Відповідач позовні вимоги не визнав при цьому посилається , що між ними виникла усна угода , відповідно до якої відповідач привозив цибулю та помідори, а він в свою чергу створював необхідні умови для реалізації продукції у його  відсутність. Саме  за цю отриману продукцію  він і давав розписку, а фактично ніяких грошей у позивача не брав. І в рахунок цього перераховував  через банк  грошові кошти.

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги позивача такими , що грунтуються на доказах та підлягають задоволенню.

            Як вбачається з письмової розписки  ОСОБА_2. так і його особистого пояснення, що він свідомо дійсно давав таку ОСОБА_1. без будь-якого на нього впливу. Зміст та форма вказаної розписки не протирічить нормам  діючого цивільного законодавства, та засвідчує про отримання відповідачем від позивача 10 000 грн., які  той зобов”язався повернути станом  до липня 2007 року, однак таке не виконав.

            Вказана розписка носить безумовний характер, а тому зазначені у ній факти та наслідки є обов”язковими для  ОСОБА_2. та відповідним правом позивача за захистом якого він і звернувся до суду.

            Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за прострочку грошового зобов”язання витікають з ч.2 ст. 625 ЦК України і також підлягають задоволенню.

Разом з тим доводи відповідача на заперечення позову не можна визнати за достовірні докази , так як  такі  грунтуються на припущеннях і відповідно до ч 2 ст.59 ЦПК України , у конкретному випадку, на спростування позову не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

            Керуючись ст.ст.213-218 ЦПК України, 526,530,610,612,625,1046-1047,1049,

1050 ЦК України , суд ,-

                                                           В И Р І Ш И В  :

            Позов ОСОБА_1- з а д о в о л ь н и т и .

Стягнути з ОСОБА_2борг в сумі 10 000 (десять тися)  грн  та 3% річних за прострочку  виконання грошового зобов”язання  359 ( триста п”ятдесят дев”ять)  грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2на відшкодування судових витрат та інформзабезпечення на користь  ОСОБА_1107 ( сто сім ) грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга  до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом двадцяти днів , у разі подання заяви про апеляційне оскарження рішення в десятиденний строк з дня його проголошення .

Головуючий