Справа № 208/2236/2012 Провадження № 22-ц/772/2305/2013Головуючий в суді першої інстанції:Каращук О.Г.

Категорія: 23 Доповідач: Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі

головуючого судді: Сала Т.Б.

суддів: Зайцева А.Ю., Пащенко Л.В.,

при секретарі Іщук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» на рішення Калинівського районного суд Вінницької області від 25.06.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» про розірвання договору оренди землі та про зобов'язання повернути земельну ділянку,

встановила:

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» (далі - СТОВ «Лан») про розірвання договору оренди та про зобов'язання повернути дану земельну ділянку позивачу.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказував, що 01 березня 2007 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,4086 га, що знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

Позивач посилався на те, що СТОВ «Лан» не здійснює господарську діяльність та не використовує спірну земельну ділянку, а належна йому земельна ділянка використовується іншим сільськогосподарським товариством.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2013 року позов задоволено, та розірвано договір оренди землі укладеного 01 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Лан». Зобов'язано відповідача повернути орендовану земельну ділянку ОСОБА_2

Не погодившись з даним рішенням суду, СТОВ «Лан» подало апеляційну скаргу в якій ставить питання щодо скасування даного рішення та просить ухвалити нове рішення, яким в задоволені даного позову відмовити.

При цьому зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи і які суд вважав встановленими, невідповідність висновкам суду обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що 01 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Лан» укладено договір оренди землі, відповідно до п.2 якого, позивачка передала відповідачеві земельну ділянку площею 3,4086 га, розташовану на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, строком на 10 років зі сплатою орендної плати в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі. (пункти 8, 9 Договору).

Задовольняючи позов суд першої інстанції, виходив із того, що відповідач, починаючи з березня 2009 року, припинив свою діяльність і не обробляв земельну ділянку, а її обробітком займалося Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-Агро» (далі - ТОВ «Лан-Агро»), яке й сплачувало позивачці орендну плату за землю, а тому має місце прихована передача орендованої відповідачем земельної ділянки ТОВ «Лан-Агро» в суборенду, що є істотним порушенням умов договору оренди землі та відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» підставою для його розірвання.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Судом першої інстанції при розгляді справи не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення відповідачем будь-якого із обов'язків, визначених ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі».

Суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком місцевого суду про наявність прихованої суборенди, виходячи з наступного.

За змістом ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки (її частини) мають бути визначені в межах договору оренди земельної ділянки (її частини) і не суперечити йому. Термін суборенди не може перевищувати строк дії договору оренди земельної ділянки. У разі припинення або розірвання договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Згідно із договором про виконання робіт, надання послуг від 11 лютого 2009 року, укладеним між СТОВ «Лан» та ТОВ «Лан-Агро», відповідач доручає, а ТОВ «Лан-Агро» бере на себе за свій рахунок та власними потужностями виконання робіт і надання послуг, в тому числі й посівний та післяпосівний обробіток земельних ділянок, які знаходяться в користуванні СТОВ «Лан» на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, посів і збирання сільськогосподарських культур, зберігання врожаю, інші послуги та роботи, які будуть виконуватися на підставі замовлень останнього і регулюються даним договором.

Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність прихованої суборенди без встановлення між сторонами правовідносин із договору суборенди з дотримання передбаченого законодавством порядку, а саме, шляхом визнання договору, укладеного між СТОВ «Лан» та ТОВ «Лан-Агро» недійсним, за вимогою заінтересованої особи (оспорюваний правочин), як вчиненого з метою приховання іншого правочину - договору суборенди, який вони насправді вчинили.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07 серпня 2012 року видами діяльності СТОВ «Лан», зокрема є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

З повідомлення відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області від 24 травня 2012 року вбачається, що СТОВ «Лан» земельні ділянки, в тому числі й належнапозивачу, в суборенду іншим землекористувачам не передавалися.

З повідомлення відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області від 24 травня 2012 року вбачається, що СТОВ «Лан» земельні ділянки, в тому числі й належна ОСОБА_2, в суборенду іншим землекористувачам не передавалися.

В силу ст. 8 Закону України «Про оренду землі» та ст. 774 ЦК України згода орендодавця на передачу майна в суборенду є обов'язковою, тому вчинення орендарем без згоди орендодавця такого правочину (договору суборенди) може бути причиною для визнання його недійсним відповідно до вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Таким чином, вжите судом поняття не відноситися до невиконання відповідачем обов'язків орендаря, передбачених ст. 25 Закону України «Про оренду землі», і не є підставою для розірвання договору оренди.

Суд бере до уваги, те що положення про самостійне господарювання на землі згідно із п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» є правом орендаря земельної ділянки, а не його обов'язком і вказує на те, що орендар використовує та здійснює свої суб'єктивні юридичні права щодо володіння і користування земельною ділянкою, в тому числі й для проведення підприємницької і інших видів діяльності з власної волі та незалежно від інших, дотримуючись при цьому як умов договору оренди землі, так і вимог чинного земельного законодавства.

Крім того, умови укладеного між сторонами договору оренди землі не зобов'язують відповідача самостійно обробляти спірну земельну ділянку та не містять прямої заборони її обробітку іншими особами, а лише зобов'язують орендаря протягом терміну договору не змінювати цільового призначення земельної ділянки; фахово використовувати землю і не порушувати її якості; на власний розсуд брати участь в урядових і не урядових сільськогосподарських програмах; відповідати і платити за всі витрати, пов'язані з використанням земельної ділянки; повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення терміну договору оренди в належному стані та сплачувати земельний податок за орендовану земельну ділянку у встановлений законодавством України термін (п. п. 28, 29 цього договору).

Не передбачає таких обов'язків орендаря й ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі».

Таким чином, вжите судом поняття суборенди не відноситися до невиконання відповідачем обов'язків орендаря, передбачених ст. 25 Закону України «Про оренду землі», і не є підставою для розірвання договору оренди.

Також не може бути взято до уваги, як правова підстава для розірвання вказаного договору, посилання місцевого суду на рішення суддів, в т.ч. Калинівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2012 року, оскільки предметом спору в даних справах є інший договір та він не стосуються цього спору, а відповідно до вимог ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, але неправильно застосовано норми матеріального права, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Враховуючи викладене, колегія суддів, керуючись ст.ст. 303, 307,309, 313, 314, 316 ЦПК України,

вирішила:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» задовольнити.

Рішення Калинівського районного суд Вінницької області від 25.06.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» про розірвання договору оренди землі та про зобов'язання повернути земельну ділянку - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис) Сало Т.Б.

(підпис) Пащенко Л.В.

Судді: (підпис) Зайцев А.Ю.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Вінницької області Сало Т.Б.