Справа № 133/263/13-ц Провадження № 22-ц/772/2533/2013Головуючий в суді першої інстанції:Крейдін О.О.
Категорія: 27Доповідач: Сало Т. Б.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Сала Т.Б.,
суддів: Голоти Л.О., Зайцева А.Ю.,
при секретарі: Іщук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 травня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, -
встановила:
До суду звернувся ПАТ КБ «Надра» з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку кредитної заборгованості за кредитним договором «Автопакет» №75/АП/2008/01-840 від 29.07.2008 року.
Позов мотивовано тим, що банком надано, відповідно до умов договору, відповідачу кредит в сумі 21 600 доларів США, для придбання автотранспортного засобу зі строком погашення до 29.07.2013 року та сплатою відсотків у розмірі 12,8 % річних.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідачем в заставу було передано придбаний ОСОБА_2 автомобіль Ноnda, модель Civik, 2008 року випуску.
З метою забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ОСОБА_3 від 29.07.2008 року було укладено договір поруки.
Внаслідок порушення відповідачами умов договору щодо погашення заборгованості за кредитом, банк звернувся до суду про стягнення кредитної заборгованості.
Заочним рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.05.2013 року позов задоволено.
Сягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як солідарних боржників, на користь ПАТ КБ «Надра» суму кредитної заборгованості в сумі 18 065, 75 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти складає 144 399, 54грн., а також судовий збір у розмірі 1 443,99 грн.
Не погодившись з рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.05.2013 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову ПАК КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в повному обсязі.
При цьому зазначає, що суд при вирішенні спору не витребував рух коштів, щодо часткового погашення кредитних зобов'язань, в тому числі не врахував перерахунок з боку страхової компанії на рахунки банку коштів, як відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, які повинні були бути зараховані в рахунок заборгованості відповідача. Суд першої інстанції неповно з'ясував всіх обставин по справі, що мають значення, та ухваленням рішення з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишеним без змін.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Суд першої інстанції встановив, що 29.07.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ПАТ КП «Надра» було укладено договір «Автопакет» №75/АП/2008/01-840 (а.с. 10-12).
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідачем в заставу було передано придбаний ним автомобіль Ноnda, модель Civik, 2008 року випуску, р.н. НОМЕР_1, який належить відповідачу (а.с. 10, 15).
Відповідно до довідки ВДАІ Козятинського району Вінницької області 19.10.2008 року сталась ДТП за участю автомобіля ОСОБА_2, внаслідок якої автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні ушкодження.
Відповідно до страхового акту № 51924 від 18 грудня 2008 року складеного ВАТ УСК «Дженералі Гарант», до виплати внаслідок ДТП (страхове відшкодування) підлягає 106867,7 грн.
Згідно п. 4.3.17 договору «Автопакет» позичальник зобов'язаний в день укладання цього Договору застрахувати предмет застави. У договорі страхування вигодонабувачем страхового відшкодування повинен бути Банк.
На рахунок, вказаний Банком, було перерахована сума страхового відшкодування (106867,7 грн.). Дана сума була перерахована частинами: 4000 грн. - платіжне доручення № 1221 від 24.12.2008 року; 12867,4 грн. - платіжне доручення № 62 від 19.01.2009 року; 20000 грн. - платіжне доручення № 191 від 11.02.2009 року; 50951,8 грн. - платіжне доручення № 104 від 05.06.2009 року; 19048,2 грн. - платіжне доручення № 338 від 22.09.2009 року.
В судовому засіданні позивач надав копії вказаних платіжних доручень, які підтвердили факти викладені у зазначеному листі.
Однак, кошти в розмірі 4000 грн., 20000 грн.,12867,4 були перераховані страховою компанією на рахунок ОСОБА_2 (НОМЕР_2). Даний рахунок був зазначений банком в листі на адресу страхової компанії.
Після надходження цих коштів на рахунок ОСОБА_2, останній не погашав кредитну заборгованість, а знімав кошти для власних потреб.
Дане підтверджується поточним звітом за операціями по поточному (картковому рахунку з 01.12.2008 року по 30.10.2013 року (номер рахунку НОМЕР_2).
Судом також встановлено, що інші платежі з боку страхової компанії (50951,8 грн. та 19048,2 грн.) були перераховані страховою компанією на інший рахунок - НОМЕР_3, який був зазначений банком в іншому листі на адресу ВАТ УСК «Дженералі Гарант». Дані суми були зараховані в рахунок кредитної заборгованості ОСОБА_2, що підтверджується самим розрахунком заборгованості, наданим позивачем разом з позовною заявою.
Відповідно до даного розрахунку ці суми були зараховані банком в рахунок кредитної заборгованості 14.07.2009 р. та 24.09. 2009 р..
Представник ОСОБА_2 з приводу зазначених обставин не надав жодних пояснень та заперечень.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення прийняв до уваги, як доказ, розрахунок кредитної заборгованості, наданий позивачем.
Колегія суддів прийшла до висновку, що твердження апелянта, про те, що суд першої інстанції не врахував при ухваленні рішення кошти, які були перераховані страховою компанією як страхового відшкодування внаслідок ДТП, є безпідставними, оскільки спростовуються доказами, описаними вище та дослідженими в судовому засіданні.
Крім того, представник ОСОБА_2 на обґрунтував іншу обставину, зазначену ним в апеляційній скарзі, як підставу доля скасування рішення суду, а саме те, що суд першої інстанції не перевірив чи вилучений позивачем заставний автомобіль і яка його залишкова вартість. Він не зазначив ким може бути вилучений автомобіль і з якою метою, суд першої інстанції повинен був встановити залишкову вартість даного автомобіля.
Досліджуючи питання про незаконність та необґрунтованість рішення в цілому, колегія суддів прийшла до переконання, що суд першої інстанції вірно встановив правовідносини, які склались між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 яка, в свою чергу, відповідно до договору поруки від 29.07.2008 року укладеного між банком та нею, являється солідарним боржником за зобов'язаннями ОСОБА_2 перед банком.
Отже, суд першої ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для відхилення апеляційної скарги ОСОБА_2 та залишення рішення суду першої інстанції без змін (т. 308 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст. 213, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 травня 2013 року - відхилити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному прядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий: Сало Т.Б.
Голота Л.О.
Судді:
Зайцев А.Ю.