Справа № 2-3252/11

Провадження № 2/0203/356/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 листопада 2013 р. Кіровський районний суд

                                                                       м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого            - судді Підберезного Г.А.

при секретарі                     - Макаренко Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач та його представник посилалися на те, що ОСОБА_1 з 2002 року є власником приміщень будинку №107г по пр. Кірова в м. Дніпропетровську, який використовується як гуртожиток для проживання громадян, зокрема відповідачем та його сім’єю. Оскільки з 01 грудня 2007 року відповідач не платить позивачу за проживання у приміщенні гуртожитку, у кімнаті № 129, з розрахунку 300 гривень за місяць , а також не повністю сплачує за житлово-комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01 грудня 2007 року по 31 серпня 2011 року в розмірі 22491,58 гривень, з якої - 13500,00 грн – заборгованість з оплати за проживання у житловому приміщені і користування нежитловими приміщеннями, а також 8991,58 грн - заборгованість по оплаті за спожиті комунальні послуги.

Відповідачем частина боргу, за період з 01.12.2007 року по 31.08.2011 рік, у сумі 10027,15 грн була оплачена, з якої – 2501,68 грн оплата заборгованості за проживання у житловому приміщені і користування нежитловими приміщеннями і 7525, 47 грн оплата за спожиті комунальні послуги.

На підставі викладеного, просили суд:

·          стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 10200,00 грн - за проживання;

·          стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 1466,11 грн – заборгованості зі сплати комунальних послуг;

·          стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 154,65 грн судових витрат

Представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 – в судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що суми які нараховані за користування житлом - безпідставні.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані положеннями ЦК України, ЖК України.

В судовому засіданні встановлено, що сім’я відповідача вселилась в гуртожиток, розташований на пр. Кірова, 107 г в м. Дніпропетровську, який належав ВАТ “Дніпропетровський домобудівний комбінат №2”, де до теперішнього часу проживає. Пізніше на підставі договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2002 року власником частини будівлі гуртожитку, в якій проживає сім’я відповідача, став позивач, а правовий статус будівлі, як гуртожитку, з того часу не змінювався. При цьому будівля, в якій знаходиться гуртожиток, не знаходиться на обслуговуванні житлово-комунальних підприємств.

З 01.12.2007 року щомісячна плата за користування однією кімнатою була встановлена 300,00 грн на місяць. Однак відповідач відмовився підписувати договір найму, а за користування кімнатаю сплачував виходячи з тарифу 300,00 грн на місяць.

Правилами ст.ст.207, 638, 642 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про узгодження між сторонами умов договору найму, який відповідно до ст..811 ЦПК України повинен був укладений у письмовій формі.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договір, який є обов’язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ст.810 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона –власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

За змістом ст.ст.815, 820 ЦК України, ст.162 ЖК України встановлено, що наймач зобов’язаний своєчасно вносити плату за житло. Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У зв’язку з невиконанням своїх зобов’язань по оплаті, за період з 01.12.2007 року по 31.08.2011 рік виникла заборгованість у розмірі 22491,58 гривень, з якої - 13500,00 грн – заборгованість з оплати за проживання у житловому приміщені і користування нежитловими приміщеннями, а також 8991,58 грн - заборгованість по оплаті за спожиті комунальні послуги.

Однак з урахуванням положення ст.ст.256, 257, 261, 267 ЦК України позовні вимоги підлягають задоволенню лише в межах загального трирічного строку позовної давності, з урахуванням оплати відповідачем частини боргу за період з 01.11.2008 року по 31.08.2011 рік, у сумі 10027,15 грн, з якої – 2501,68 грн оплата за проживання у житловому приміщені і користування нежитловими приміщеннями і 7525,47 грн оплата за спожиті комунальні послуги, а отже стягненню підлягає заборгованість за період з 01 листопада 2008 року по 31 серпня 2011 року в розмірі 10200,00 грн – за проживання і 1466,11 грн – заборгованість зі сплати комунальних послуг.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним при зверненні до суду із даним позовом судові витрати в розмірі 177,45 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 207, 525, 526, 610, 629, 638, 642, 810, 811, 815, 820, 821 ЦК України, ст.162 ЖК України, ст.ст.10, 11, 57-61, 64, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 10200,00 грн - за проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 1466,11 грн – заборгованості зі сплати комунальних послуг.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 154,65 грн судових витрат.

В задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г.А. Підберезний