перша інстанція
справа №763/5122/13
провадження 2/763/3504/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2013 року Гагарінський районний суд м. Севастополя
у складі: головуючого – судді: Євдокімової І.А.
при секретарі: Білан К.В.
розглянувши у судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину, суд -
В С Т А Н О В И В:
12 липня 2013 року позивачка звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини посилаючись на те, що сім’я фактично розпалася у наслідок несумісності характерів та відсутності взаєморозуміння, що між ними втрачені почуття любові і поваги один до одного. Подружні стосунки не підтримують і сумісне господарство не ведуть. В добровільному порядку відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сумісної дитини, а саме доньки Катерини, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
У судове засідання позивачка не з’явилася, надала суду заяву, про задоволення позовних вимог, аліменти стягувати з вересня 2013 року, справу розглянути у її відсутність.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, відповідно до якої з позовними вимогами згоден, просить справу розглянути у його відсутність.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.57 ЦПК України докази встановлюються на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 травня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Від сумісного життя мають неповнолітню дитину, доньку Катерину, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає з позивачкою, та знаходиться на її утриманні.
Сторони подружні стосунки не підтримують, сумісне господарство не ведуть.
З моменту подачі позову, сторони не примирилися.
Суд вважає недоцільним прийняти заходи щодо примирення подружжя, відповідно до вимог ст. 111 СК України, оскільки ні позивачка, ні відповідач не мають наміру зберегти шлюб. Суд при цьому враховує роз’яснення ВСУ у Постанові Пленуму від 21.12.2007 р. №11 п.10 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими суд застосовує заходи примирення у випадку відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однією зі сторін.
Як регламентує ст.1 ч.2 СК України, регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов’язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім’ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
При цьому, згідно ст. 24 ч.1 СК України, шлюб ґрунтується на вільної згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідач аліменти по рішенню суду на утриманні інших дітей не сплачує.
Згідно ч.2 ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180, ст.181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При відсутності укладеного в порядку, передбаченому ст.189 СК України, між батьками договору про сплату аліментів на неповнолітню дитину та не надання дитині утримання, аліменти стягуються в судовому порядку на користь того з батьків, з ким проживає дитина та хто її утримує.
Аналогічні положення, визначені у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, згідно якого, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно приписів ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Виходячи з того, що відповідачем суду не надані докази, яки б суд зміг би врахувати при визначенні розміру аліментів, а саме докази підтверджуючи його тяжке матеріальне становище, поганий стан здоров’я, що на його утриманні знаходяться інші діти, непрацездатні батьки і інші обставини, суд вважає, що позивні вимоги позивачки підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме стягнути з відповідача аліменти на утримання однієї неповнолітньої дитини в розмірі ? частини віх видів його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи з 02 вересня 2013 року.
Відповідно до п.1.ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню у дохід держави судовій збір за вимоги про стягнення аліментів у розмірі 229,40 гривен.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104,105 112,141,180,181,183 СК України, п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, ст. ст.10,60, 88,179, 212, 214, 367 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, 12 травня 2006 року Відділом РАЦС Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя, актовий запис № -206- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки Катерини, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 02 вересня 2013 року до повноліття дитини.
В частині стягнення аліментів за один місяць допустити негайне виконання
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 судовій збір в дохід держави в 229,40 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов’язані зі сплатою судового збору при подачі позову до суду у розмірі 114,70 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк апеляційній скарги з дня проголошення рішення, а якщо особа яка оскаржує рішення не була присутня у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, протягом десяті днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя ОСОБА_4