Справа № 344/16894/13-к

Провадження № 1-кп/344/487/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Деркач Н.І.

секретаря: Борсук З.В.

з участю прокурора: Бартківа А.Я.

захисника: ОСОБА_2

обвинуваченого: ОСОБА_3

потерпілого: ОСОБА_4

представника потерпілого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо

ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, серія та номер паспорта: CЕ 191378, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючого водієм експедитором в ТзОВ «Сантехцентр», раніше судимого, остання судимість 11.06.2009 року Івано-Франківським міським судом за ст. 289 ч. 2, ст. 69 КК України до одного року одного місяця позбавлення волі без конфіскації майна, 24.07.2009 року звільнений по відбутті терміну покарання,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Злочин вчинено за наступних обставин.

11 липня 2013 року о 15.05 годині в світлу пору доби ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки МАN, реєстраційний № НОМЕР_2, рухався зі швидкістю близько 50 км/год. проїзною частиною вулиці Крихівецької, що в с. Крихівці Івано-Франківської міської ради в напрямку центральної частини міста Івано-Франківська. В цей час, в попутному напрямку, по правому краю проїзної частини рухався велосипедист ОСОБА_4, чим створював для водія ОСОБА_3 перешкоду для руху. При наближенні до велосипедиста, ОСОБА_3, маючи об'єктивну можливість виявити велосипедиста ОСОБА_4, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди та вчинив наїзд на ОСОБА_4

При цьому ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3. б), де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.1., відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., який зобов'язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п. 13.1., згідно якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, та стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

В результаті порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, субарахноїдальним крововиливом переломом пірамідки та луски лівої скроневої кістки, перелом клиновидної кістки зліва із незначним зміщенням, синцем верхньої повіки правого ока, що ускладнилася посттравматичним менінго-енцефалітом, лівобічним гострим середнім посттравматичним отитом з явищами невриту слухового нерва, як згідно висновку судово-медичної експертизи № 675 від 13.09.2013 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене відповідно до викладеного. Пояснив суду, що він дійсно 11 липня 2013 року о 15.05 годині не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди та вчинив наїзд на ОСОБА_4 Розкаюється у вчиненому, просить врахувати що на даний час завдана шкода потерпілому відшкодована, просить суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що на даний час завдана шкода йому відшкодована, просить обвинуваченого суворо не карати.

Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та немає сумнівів у добровільності їх позицій приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину, відшкодування спричиненої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить.

При призначенні покарання суд враховує те, що обвинувачений, позитивно характеризується, має на утриманні одну малолітню дитину, думку потерпілого, який просить не позбавляти обвинуваченого волі.

Суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку. Суд вважає за можливим не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки обвинувачений працює водієм, утримує сім'ю, фактично є її єдиним годувальником. Вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

З обвинуваченого слід стягнути судові витрати в розмірі 1418,10 гривень в користь держави за проведення експертиз.

Керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк - два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану - особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави - 1418,10 (одну тисячу чотириста вісімнадцять) гривень 10 (десять) копійок витрат за проведення експертиз.

Речовий доказ - автомобіль марки МАN, реєстраційний № НОМЕР_2, який було вилучено під час огляду місця події 11.07.2013 року - вважати повернутим власниці - ОСОБА_6.

Речовий доказ - велосипед, який було вилучено під час огляду місця події 11.07.2013 року - вважати повернутим власниці - ОСОБА_7.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Деркач Н.І.