Справа № 357/10960/13-к Головуючий у І інстанції Кошель Б.І.
Провадження № 11-кп/780/580/13 Доповідач у 2 інстанції Нагорний
Категорія 16 22.11.2013
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2013р. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Нагорного А.М.
Суддів - Дриги А.М., Черкасова В.М.
при секретарі - Гусаку О.О.
з участю прокурора - Скрипки І.М. та адвоката ОСОБА_1, -
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2013 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, освіта середня, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 176 КК України до штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму 6800 (шість тисяч вісімсот) грн.
Вироком постановлено відшкодувати матеріальну шкоду ТОВ «Новий Диск України», що визнане по справі потерпілим - 37050 грн. 00 коп. та ТОВ «Геміні» 2962 грн. 00 коп.
ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 25.05.2013р. близько 13 год., встановивши розкладний стіл на тротуарі біля буд. №38/12 по вул. Я.Мудрого в м. Біла Церква, без дозволу правовласників представив на продаж 79 примірників контрафактно виготовлених аудіовізуальних творів - фільмів, право власності на виготовлення та розповсюдження яких належить ТОВ «Геміні», чим міг спричинити шкоду потерпілому ТОВ «Геміні» на суму - 2 962 грн., а також 570 примірників контрафактно виготовлених аудіовізуальних творів - фільмів, право власності на виготовлення та розповсюдження яких належить ТОВ «Новий Диск Україна», чим міг спричинити шкоду на суму 37 050 грн.
Всього ОСОБА_2 представив на продаж та намагався незаконно реалізувати 649 примірників контрафактної продукції на загальну суму 40012 грн.
25.05.13 року близько 13 год. він був затриманий працівниками міліції, які вилучили у нього всю продукцію.
В поданій апеляції обвинувачений, не оспорюючи доведеності вини та правильності юридичної кваліфікації його дій, вважає вирок суду незаконним в частині задоволення цивільного позовів.
На думку обвинуваченого суд, не мав підстав для задоволення заявлених в справі позовів. Суд, при наявності визнання ним позову повинен виходити із доведеності, підстав і розміру заявлених позовних вимог, а також з'ясувати - чи не суперечить закону визнання позову відповідачем і ухвалювати рішення про задоволення позову може тільки за наявності законних підстав.
Судом встановлено, що мав місце замах на злочин, що могло завдати матеріальної шкоди, тобто в результаті вчинення злочину матеріальної шкоди цивільним позивачем не завдано, тому і підстав для задоволення позову не має. Для відшукування завданих збитків, якщо вони мали місце, - необхідно наявність неправомірних дій, шкоди (збитків), причинно-наслідкового зв'язку, причинно-наслідкового зв'язку між збитками та вини особи у заподіянні шкоди. Оскільки шкода позивачам по справі нанесена не була, то і підстав для задоволення заявлених в справі, на думку апелянта не має.
Апелянт просить вирок суду змінити і в частині вирішення цивільного позову - вирок суду змінити, відмовивши в задоволенні вказаних цивільних позовів.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які в поясненнях, дебатах, а засуджений і в останньому слові, підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який проти апеляції заперечував вказуючи, що підсудним в процесі слухання справи позов визнавався, перевіривши вирок суду, матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає вирок суду в частині вирішення цивільного позову підлягаючим скасуванню.
Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд першої інстанції повно, всебічно і неупереджено розглянув всі обставини і докази по справі, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засудженого.
Вина ОСОБА_2 доведена доказами зібраними під час досудового розслідування та він просить не досліджувати їх відносно ч. 3 ст. 349 КПК України.
Призначаючи засудженому покарання, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, врахував особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у скоєному розкаявся, сприяв слідству, характеризується посередньо. Окрім того суд врахував обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для стягнення коштів на користь потерпілого ТОВ «Диск Україна» та ТОВ «Геміні» в рахунок відшкодування матеріальних збитків, - заслуговують на увагу.
Згідно вимог ч. 1 ст.128 КПК України (2012р.), особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння; форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства; цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства; особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як вбачається з матеріалів справи і вироку суду, реальних збитків підприємствам заподіяно не було, суд вказав у вироку, що збитки не заподіяно, а обвинувачений міг заподіяти такі збитки. З позовів самих підприємств також не вбачається заподіянням їм реальної шкоди, будь-яких доводів отриманих збитків у вказаних розмірах, - позивачі не надали.
При таких обставинах рішення суду про стягнення з обвинуваченого заподіяної шкоди є передчасним і не ґрунтується на доказах.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає вирок суду в частині призначення основного покарання законним та обґрунтованим, підстав для скасування чи зміни вироку в цій частині, судова колегія не вбачає. Однак, рішення суду в частині цивільного позову і стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків, судова колегія вважає необґрунтованим, в цій частині вважає вирок суду незаконним і підлягаючим скасуванню.
Керуючись ст. 128,405,407 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2013р. стосовно ОСОБА_2 в частині задоволення цивільних позовів на користь ТОВ «Новий диск України» та на користь ТОВ «Геміні» - скасувати. Цивільний позов, заявлений у справі, - залишити без розгляду.
В решті вирок суду - залишити без зміни.
Судді: Нагорний А.М. Дрига А.М. Черкасов В.М.