АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/774/1477/13 Головуючий у 1 інстанції Кухар Д.О.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач Лісняк В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Лісняк В.С.
суддів: Власкіна В.М., Піскун О.П.
за участю прокурора : Харів Н.А.
захисника: ОСОБА_1
потерпілого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями прокурора, потерпілого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2013 року, яким:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець смт. Роздори Синельниківського району
Дніпропетровської області, громадянин України,
раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.286 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на три роки.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 6668 грн.60 коп. та моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.
Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 30 жовтня 2011 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи мотоциклом «Мінськ» без державного номерного знаку, рухався по вул. Леніна в смт. Роздори, Синельниківського району, Дніпропетровської області з боку вул. Кубишева в напрямку с. Мар'ївка і на шляху прямування по вищевказаній вулиці, в районі будинку № 13 водій ОСОБА_4 здійснюючи рух на технічно несправному мотоциклі, яке виражалося в несправності освітлювальних приладів, а саме відсутності лампочки в передній фарі, що не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, завчасно виявивши на своїй смузі для руху автомобіль «ЗІЛ 431410» держ. номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався заднім ходом і заїжджав на придворову територію домоволодіння № 13, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ЗІЛ 431410» держ. номер НОМЕР_1. Причиною скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди послужили дії водія ОСОБА_6, який грубо порушив вимоги п.п. 2.9 «а», 12.3, 19.1 ( "а" ) і 31.6 «б» Правил дорожнього руху України, які свідчать: п. 2.9. Водієві забороняється :-«а» керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних або токсичних речовин, п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», п. 19.1. У темний час доби і в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а так само в тунелях на рухомому транспортному засобі повинні бути включені наступні світлові пристрої :- «а» на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла; п. 31.6. Забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких:- «б» - у темний час доби і в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар або задніх габаритних ліхтарів», що знаходяться в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Невиконання вищевказаних пунктів правил дорожнього руху призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якого: пасажиру мотоцикла «Мінськ» ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: відкритого, повного, косо-поперечного перелому лівої стегнової кістки з утворенням поширеної рвано-забійної шкіряної рани на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна в нижній третині, на відстані 57 см від підошовної поверхні стоп, з розривом внутрішньої головки чотирьохголового м'яза стегна, з розтрощенням прилеглих м'яких тканин, з пошкодженням великих судин стегна і з інфільтруючими крововиливами в товщину прилеглих м'яких тканин на рівні перелому, садно шкіри передньої поверхні стегна, нерівномірність кровонаповнення судин внутрішніх органів з переважаючим їх малокрів'ям, «Плями Мінакова» під ендокардом серця, спустілі від крові порожнини серця і просвіти великих судин, ділянки дрібно крапельної жирової дистрофії гепатоцитів, дистрофічні зміни в міокарді, ділянки звичайного ожиріння серця, в легенях жирова емболія дрібних гілок легеневої артерії легкого ступеня. Характер особливості та локалізація тілесних ушкоджень, свідчать за те, що вони є наслідком травматичного впливу твердого травмуючого предмету (предметів), або при ударі о нього (них), з великою силою (вагою, швидкістю) травмуючої дії, які відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя і перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок утворення відкритого, косо-поперечного перелому лівої стегнової кістки, з розтрощенням і розривом оточуючих м'яких тканин, розривами великих судин стегна, що в течії травматичного процесу, супроводжувалося масивною зовнішньою кровотечею, що призвело до гострого недокрів'я внутрішніх органів і ускладнилося розвитком шоку, який і з'явився безпосередньою причиною його смерті.
В апеляціях:
- прокурор просить скасувати вирок Синельниківського міськрайонного суду від 05 вересня 2013 року у зв'язку з необхідністю більш суворого покарання, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та постановити вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченим ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на три роки та виключити з мотивувальної частини вироку пом'якшуючі обставини, а саме - щире каяття у вчиненні злочину.
В доповненні до апеляції прокурор просить скасувати вирок суду від 05 вересня 2013 року у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, кримінальну справу направити на новий розгляд в суд в іншому складі та виключити з мотивувальної частини вироку обставину, яка пом'якшує покарання підсудного - щире каяття у вчиненні злочину, посилаючись на те, що суд в вироку зазначив, що відповідно до судово-медичної експертизи №320-Е від 22.11.2011 року при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги потерпілому була можливість зберегти життя, однак в самій експертизі даного твердження немає, що зі сторони суду є надуманим і не відповідає матеріалам справи. Крім того, що причиною настання смерті ОСОБА_7 є не своєчасне надання медичної допомоги, а сам факт ДТП.
В вироку суд необґрунтовано зазначив, що експерт пояснив, що якщо б своєчасно була надана медична допомога, то життя ОСОБА_7 можливо було зберегти, однак відповідно до протоколу судового засідання експерт ОСОБА_8 даний факт не підтвердив, а отже, висновки суду не відповідають фактичним матеріалам справи.
- потерпілий ОСОБА_9 просить скасувати вирок Синельниківського міськрайонного суду від 05 вересня 2013 року відносно ОСОБА_3 за необхідністю більш суворого покарання та постановити свій вирок, визнавши ОСОБА_3 винним у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому більш суворе покарання у вигляді позбавлення волі та стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого матеріальну та моральну шкоду у сумі 6668, 60 гривень та 100000 гривень відповідно.
- адвокат ОСОБА_1 просить вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 року у відношенні ОСОБА_3 змінити, визнавши його винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначивши йому покарання з застосуванням ст.75 КК України, посилаючись на те, що висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не належно оцінені дії водія ОСОБА_5, який спровокував аварійну ситуацію та не надана правова оцінка діям медиків лікарні.
Також просить врахувати, що ОСОБА_3 раніше не судимий, не перешкоджав встановленню істини по справі, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні вагітну дружину.
Заслухавши доповідача, прокурора, потерпілого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_2 підлягає задоволенню, апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляція адвоката ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи в апеляції адвоката ОСОБА_1 про те, що в мотивувальній частині вироку не належним чином дана оцінка діям водія ОСОБА_5, який нібито спровокував аварійну ситуацію, перетинаючи на своєму автомобілі суцільну (забороняючу) смугу на дорозі - не відповідають дійсності, так як органом досудового розслідування дана правильна оцінка діям ОСОБА_5, у зв'язку з чим він був залучений в якості свідка по справі, оскільки в його діях не вбачається порушення вимог Правил дорожнього руху.
Також, доводи в апеляції адвоката ОСОБА_1 про те, що смерть потерпілого ОСОБА_7 стала наслідком неналежного виконання своїх професійних обов'язків медпрацівниками Роздорської лікарні та що діям медпрацівників не дана правова оцінка і що діями засудженого ОСОБА_3 потерпілому спричиненні тяжкі тілесні ушкодження - не обґрунтовані, оскільки відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи дії водія мотоцикла «Мінськ» - ОСОБА_3 не відповідають вимогам п.п.12.3, 19.1 ( «а») та 31.6 («б») Правил дорожнього руху. А невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв'язку з настанням події даної ДТП.
Невиконання вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої пасажиру мотоцикла «Мінськ» ОСОБА_7 були спричиненні тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, що вбачається з висновку судово-медичної експертизи.
Дана обставина спростовує доводи адвоката про те, що ОСОБА_3 винен тільки в спричиненні потерпілому ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.
Правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України учасниками процесу не оскаржуються, крім як адвокатом та засудженим - кваліфікуючої ознаки «спричинення смерті потерпілого».
Вирішуючи питання про призначення міри покарання, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Разом з тим, суд належним чином вимоги вказаного закону не виконав.
Суд лише формально послався на те, що враховує тяжкість злочину, скоєного ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння, а фактично цих обставин належним чином не врахував.
Суд також зазначив, що враховує щире каяття засудженого.
Разом з тим, не врахував того, що щире каяття характеризує суб'єктивне відношення винного до скоєного злочину, яке виражається в тому, що він визнає свою вину, шкодує з приводу скоєного і відшкодуванні до винесення вироку матеріальної та моральної шкоди.
Однак, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні засуджений фактично винним себе визнавав частково, матеріальну та моральну шкоду потерпілому, з моменту скоєння злочину і до розгляду справи в апеляційній інстанції, не відшкодував.
Крім того, викладені судом в вироку показання експерта ОСОБА_8 не відповідають показанням останнього в судовому засіданні.
Так суд зазначив, що експерт ОСОБА_8 переконливо стверджував, що якби вчасно було накладено джгут або пов'язку, то при такому пошкодженні можна б було зберегти життя людині, тобто потерпілому.
Як вбачається з протоколу судового засідання експерт ОСОБА_8 пояснив, що є прямий причинний зв'язок, дані пошкодження при ДТП у потерпілого призвели до крововиливу та подальшу причину смерті. Він не стверджував, що потерпілому не були накладені джгут або пов'язка і що, якби вони були накладені, то потерпілому було б збережено життя.
Доводи прокурора в апеляції про необхідність виключення з мотивувальної частини вироку обставину, яка пом'якшує покарання засудженого, при тому, що він просить скасувати вирок, є необґрунтованими.
У зв'язку з скасуванням вироку, справа підлягає направленню на новий судовий розгляд.
Якщо при новому судовому розгляді вина засудженого ОСОБА_3 підтвердиться в повному обсязі, призначене покарання слід вважати м'яким.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора задовольнити частково, апеляцію потерпілого ОСОБА_2 задовольнити, апеляцію адвоката ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2013 року відносно ОСОБА_3 - скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі.
Судді: