АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/5292/13 Головуючий 1 інстанції - Дем'яненко І.В.

Справа № 630/257/13-ц Доповідач-Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Пономаренко Ю.А.

суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.,

при секретарі - Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 10 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат, -

В С Т А Н О В И Л А :

19 березня 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що вона 03 жовтня 208 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від спільного проживання у позивача з відповідачем народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач ОСОБА_3 мешкає окремо від родини, ухиляється від утримання дитини та участі в її вихованні. У зв'язку з наведеним позивач ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме з 19 березня 2013 року, до досягнення дитиною повноліття та додаткові витрати в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до часу встановлення інвалідності дитини - до 01.02.2025 року.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 10 липня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини доходів відповідача щомісячно, починаючи з 19.03.2013 року до досягнення дитиною повноліття та додаткові витрати в розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 19.03.2013 року до часу встановлення інвалідності дитини - до 01.02.2025 року. Допущено негайне виконання рішення щодо стягування аліментів у межах суми платежу за один місяць. Також стягнуто з відповідача ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 229,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду 1 інстанції позивач ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій вказала, що не згодна з рішенням суду, вважає, що у суду 1 інстанції були відсутні підстави зменшувати розмір додаткових витрат на дитину з 500 грн. до 200 грн., тому вважає його незаконним.

Також не погодившись з рішенням суду 1 інстанції відповідач ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказав, що не згоден з рішенням суду, вважає його незаконним та просить змінити вказане рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини в розмірі ? частини доходів відповідача щомісячно, починаючи з 19.03.2013 року до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Суд, задовольняючи позов, у своєму рішенні обгрунтовано посилався на те, що син сторін - знаходиться на утриманні матері дитини, має тяжке захворювання, а оскільки відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає, тому суд зобов'язав відповідача надавати допомогу на утримання та лікування дитини в обґрунтовано визначеному розмірі аліментів.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду правильний, обґрунтований та такий, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 03 жовтня 2008 року до 05 червня 2013 р. Від спільного проживання у позивача з відповідачем народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина - ОСОБА_4 з червня 2011 року є інвалідом дитинства, має рідкісні захворювання, а саме: мукополісахарідоз другого типу (синдром Хантера), Х-зчеплений тип успадкування, дефіцит ферменту МТНБК, гіпергомоцистинурія, гомоцистунурія другого типу, феномен синтропії (конгломерат хвороб), епігенетична хвороба (порушення метилування) та декілька супутніх захворювань: кифосколіоз нижнього грудного т;, поясничного відділу позвоночного стовпа, гепатолосплегамія, астигматизм, затримко психомовного розвитку.

Дитина перебуває на обліку: в метаболічному центрі спеціалізованої лікарні «Охмадит» м. Київ, в Харківському спеціалізованому медико-генетичному центрі, в 14-ій Харківській міській офтальмологічній клінічній лікарні ім. Л.Л.Гіршмана. в 30-й Харківській міській отоларингологічній клінічній лікарні, в 1-й Харківській обласній дитячий клінічній лікарні. Т Також, ОСОБА_4 постійно проходить курси ортопедичної та медико-соціальної реабілітації в наступних медичних установах: Харківському обласному дитячому гастроентерологічному центрі, Українському НДІ протезування протезобудування та відновлення працездатності м. Харків, центрі дитячої ортопедії то реабілітації м Миколаїв, Харківському обласному спеціалізованому будинку дитини № І.

Суд першої інстанції правильно врахував, що відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає, офіційно працює, тобто має змогу надавати матеріальну допомогу. Має задовільний стан здоров'я, інших дітей, а також непрацездатних дружини та батьків не має, матеріальної допомоги на період лікування дитини не надає, а позивачка не має можливості повністю утримувати та лікувати сина.

Судова колегія погоджується з тим, що при ухваленні рішення суд 1 інстанції обґрунтовано виходив з рівності виконання обов'язків батьками по утриманню дитини, врахувавши при цьому вимоги ст.ст.180, 182 Сімейного Кодексу України саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, а також інші обставини, передбачені даними статтями Сімейного кодексу України.

Згідно з ст. 185 СК той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Суд 1 інстанції, проаналізувавши надані позивачкою відповідно до ст.60 ЦПК України, докази та розрахунки додаткових витрат, які потрібно здійснювати щомісяця, беручи до уваги розмір соціальної допомоги, яку отримує позивачка від держави на дитину, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність частково задовольнити вимогу щодо додаткових витрат в розмірі 200 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції про те, що відповідно до вимог Сімейного кодексу України встановлення аліментів в розмірі 1/3 частині від всіх видів заробітку, та додаткових витрат в розмірі 200 грн., не порушують права та інтереси відповідача, який є працездатним, має постійну роботу та заробітну платню, маючи обов'язки по утриманню дитини, передбачені ст. 51 Конституції України в змозі надавати допомогу по утриманню дитини в зазначеному судом розмірі аліментів та додаткових витрат на лікування дитини.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні судова колегія вважає, що суд всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не має.

Інші доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, ст.307 п.1 ч.1, ст.308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 10 липня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -