Справа № 442/4921/13-а

Провадження № 2-а/442/248/2013

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

судді Медведика Л.О.

при секретарі Красневич Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, визнання протиправною відмови управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради у призначенні ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов»язання управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до раніше поданої заяви про призначення такої допомоги, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в підтвердження позовних вимог покликається на те, що з 1993 року він працює в Дрогобицькій ОДПІ на різних посадах.

23 березня 2012 року згідно наказу Дрогобицької ОДПІ від 23.03.2012 р. №3-В «Про надання відпустки по догляду за дитиною» йому було надано відпустку по догляду за дитиною терміном з 23.03.2012 р. по 04.10.2013 р.

27 березня 2012 року він звернувся до структурного підрозділу відповідача - Стебницького відділу надання всіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг з заявою про призначення йому допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому було долучено до заяви всі необхідні документи, визначені п.20 постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001 р. №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».

Листом від 24.04.2012 р. №338 йому було відмовлено у призначенні вказаної допомоги з тих підстав, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною. При цьому Стебницький відділ надання всіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради покликався ще й на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», в якій поняттям «родичі» охоплюються такі особи, як баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра, тобто вказаним відділом відповідача йому було відмовлено в наданні такої допомоги з тих підстав, що таке право є лише у повнорідних родичів.

До цього, 24 квітня 2012 року йому було надано повідомлення про відмову у наданні державної допомоги сім'ям з дітьми.

Не погоджуючись з відмовою із вказаних підстав він звернувся за роз'ясненням безпосередньо в Стебницький відділ надання всіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради, а також - в управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради.

Всі зазначені установи в своїх відмовах також посилались на вищенаведені підстави, при цьому у відповідях зазначали, що він, як чоловік сестри матері дитини, не має права на призначення зазначеної допомоги.

Разом з тим, в березні 2013 року йому стало відомо про зміст статті експерта з питань соціального захисту соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності ОСОБА_3 «Надання відпустки для догляду за дитиною ( у запитаннях і відповідях) в журналі «Кадровик України» №2 за лютий 2013 року, з якої вбачається, що він має право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і на отримання у зв'язку з цим допомоги.

В травні 2013 року позивач повторно звернувся до відповідача щодо призначення йому допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2 1.10.2011 р., до досягнення нею трирічного віку - на що знову отримав відмову.

Вважає такі дії відповідача у призначення йому допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправними.

Крім того вказує на те, що так як неправомірну відмову у призначенні йому допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, він оскаржував в адміністративному порядку, шо не привело до позитивного результату.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, додав, що 27.03.2012 року звернувся до відповідача вперше та 24.04.2012 року отримав на свою заяву відповідь. 10.05.2012 року подав на неї заперечення. 07.06.2012 року отримав на нього відповідь. 13.06.2012 року написав скаргу начальнику управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради ОСОБА_4 та 22.06.2012 р. отримав на неї відповідь. Далі була переписка з журналом «Кадровик». Вказав на те, що матір дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ходить на роботу, батько - ПП з повним навантаженням. На даний час йому не зараховується стаж роботи, оскільки він не отримує допомогу. Він здійснює догляд за дитиною, про що свідчить акт соцзабезу. Він приходить додому до дитини та доглядає за нею. Просить задоволити його позов в повному обсязі.

Представник відповідача - ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала, пославшись на підстави зазначені в поданому письмовому запереченні. Крім того зазначила, що позивач звертався до них із згаданими заявами, на які вони надавали відповіді, у яких спиралися на Постанову Пленуму Верховного Суду України за №3 від 15.05.2006 року, відповідно до якої позивач не відноситься до кола осіб, які можуть здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Щодо посилання на тлумачення терміну «інший родич» в журналі «Кадровик» вказала, що такий журнал не є офіційним документом, експерт, який надавав оцінку такому тлумаченню не належить до структури відповідача. Крім того вказала на те, що батько дитини має право оформити на себе допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незважаючи на те, що він є приватним підприємцем. Щодо акту обстеження матеріально-побутових умов сім»ї, в якій виховується дитина, то зазначила, що він є недопрацьованим, а право на відпустки по догляду за дитиною, передбачене Законом, не обов»язково має відповідати праву на виплату допомоги. Просила суд відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю.

Залучений до участі в справі як третя особа – батько дитини ОСОБА_6 щодо задоволення позову не заперечив, вказавши що він та його дружина з огляду на зайнятість по роботі бажають щоб догляд за їх дитиною здійснював позивач по справі – їх родич ОСОБА_1

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи(батька дитини) дослідивши письмові докази по справі суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 23 березня 2012 року згідно наказу Дрогобицької ОДПІ від 23.03.2012 р. №3-В «Про надання відпустки по догляду за дитиною» у відповідності до вимог ст. 18 Закону України «Про відпустки» та ч.7 ст.179, ст.181 КЗпП України було надано відпустку по догляду за дитиною терміном з 23.03.2012 р. по 04.10.2013 р.

27.03.2012 року він з усіма необхідними на це документами (свідоцтвом про народження дитини, свідоцтвом про його шлюб з дружиною, яка є рідною сестрою матері дитини, свідоцтвом про народження дружини та її сестри – матері дитини) звернувся до Стебницького відділу надання всіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг з заявою про призначення йому допомоги по догляду за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення цією дитиною трирічного віку.

24.04.2012 року листом за №338 йому було в цьому відмовлено, з посиланням на те, що він не є родичем даної дитини та, зокрема, на Постанову Пленуму Верхового Суду України за №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

          З даним рішенням позивач не погодився та 10.05.2012 року подав свої письмові заперечення, на що 11.06.2012 року отримав відповідь, яка містить підстави відмови у призначенні йому допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку.

          В подальшому позивач звертався зі скаргою щодо відмови йому у призначенні допомоги по догляду за дитиною на ім»я начальника управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради, на що отримав відповідь за №1497 від 22.06.2012 року, згідно якої підстав для призначення позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку немає, так як останній не є повнорідним родичем для даної дитини.

          Даючи оцінку дослідженим доказам, суд приходить до переконання, що відмова відповідача в призначенні ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною – ОСОБА_2 до досягнення нею трирічного віку з посиланням на Постанову Пленуму Верхового Суду України за №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», є неспроможною, оскільки в преамбулі до вищезгаданої Постанови зазначається, що вона регламентує однакове для усіх судів застосування законодавства щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, а питання призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в ній жодним чином не обумовлено.

Разом з тим, у відповідності до п.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Звідси, тлумачення поняття «близькі родичі» може бути витлумачене судом з огляду на його розуміння законодавцем, вказане в ст.3 ч.1 п.1 КПК України, згідно якого це – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Отже, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич) , яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Аналогічну норму містить п.17 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», в якій зазначено, право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною.

Таким чином, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має право отримати родич, який фактично здійснює догляд за дитиною.

Факт родинних відносин між позивачем та дитиною підтверджується:

- свідоцтвом про народження 04.10.2011 року ОСОБА_2, згідно якого її матір`ю являється ОСОБА_7;

- свідоцтвом про одруження ОСОБА_8 з ОСОБА_9, з прийняттям дружиною після одруження прізвища «Івасівка»;

- свідоцтвами про народження ОСОБА_8 та ОСОБА_10, за якими ці особи мають тих самих батьків та є сестрами між собою;

- свідоцтвом про укладення шлюбу між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_10

Отже, в даному випадку відпустку по догляду за дитиною було оформлено позивачем, як чоловіком рідної сестри матері дитини.

Фактичне здійснення позивачем догляду за дитиною підтверджується актами обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 08.06.2012 року та 29.05.2013 року, згідно яких проведеними перевірками встановлено, що позивач здійснює догляд за племінницею ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, дитина доглянута, умови проживання задовільні, мати дитини – ОСОБА_7 претензій до ОСОБА_1 не має.

Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку органам праці та соціального захисту населення подається вичерпний перелік документів, серед яких і копія або витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки.

Копії наказів №2-В від 23.03.2012 року та №3-В від 22.03.2012 року додані позивачем до матеріалів справи. В обидвох із них зазначено, що підставою для їх винесення стала заява ОСОБА_1 Тому зауваження відповідача про те, що в одному з цих наказів не зазначено прізвища особи якій надано відпустку не спростовують факту її надання саме позивачу.

Такі накази були видані ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.179 КЗпП України, згідно положень якої відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, крім матері дитини, може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабусею, дідусем чи іншими родичами, які фактично доглядатимуть за дитиною, особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків.

З аналізу норм ст.ст.179, 181 КЗпП України вбачається, що їх положення в частині можливості надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку іншому родичу, який фактично доглядатиме за дитиною кореспондується із ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за яким таке право має особа (інший родич) , яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 ч.2 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згадане в запереченні визначення Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» поняття «сім`ї з дітьми» цілком узгоджується із тієї сім`єю в якій виховується ОСОБА_2 Відсутність заперечення рідних батьків щодо отримання допомоги по догляду за їх рідною дитиною до досягнення нею трирічного віку – родичем, повинна сприяти можливості щодо виплати та отримання цієї допомоги як такої взагалі.

В іншому випадку порушується констутуційне право(ст.ст. 24,51,92 Конституції України) дитини на отримання такої державної допомоги.

Крім того, суд приймає до уваги, шо правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v.Homme Office(Case 41/74 van Duym v.Homme Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обгрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Будь-яких інших доказів правомірності відмови відповідача у призначенні позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, його представником надано суду не було, та враховуючи те, що позивач є рідним братом матері дитини віком до трьох років, за якою здійснював догляд тобто наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною, більше того між ним та державою було встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, оскільки перебував у відпустці по догляду за дитиною, а держава наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років, а тому суд вбачає підставність позовних вимог і можливість їх задоволення.

Керуючись ст.ст.11 ч.2, 138, 139, 160, 161,167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити.

Визнати протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради у призначенні ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною – ОСОБА_2, 04.10.201 року народження, до досягнення нею трирічного віку.

Зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення нею трирічного віку у відповідності до раніше поданої заяви про призначення такої допомоги.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Дрогобицький міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя