ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
ПОСТАНОВА
"08" червня 2006 р. Справа № 17/187а
м. Чернігів «08 »червня 2006р.
Суддя Кушнір І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
Секретаря судового засідання: Колобова І.Є.
Представника позивача: Дзюба Л.М. -старший держподатінспектор, дов.№30674/10/10-010 від 30.12.2005р.
Відповідача: не з'явився.
матеріали справи №17/187а
За ПОЗОВОМ: Державної податкової інспекції у м. Чернігові
14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28
До ВІДПОВІДАЧА: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Про стягнення 3615,88 грн. за рахунок активів
СУТЬ СПОРУ :
ДПІ у м. Чернігові пред'явлено позов до СПД ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 3400 грн. штрафних санкцій та по єдиному податку в розмірі 150грн. недоїмки та 65,88 грн. пені за рахунок активів.
Відповідач відзив на позовну заяву або письмові пояснення суду не надав, представника для участі в судовому засіданні не направив.
Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, повістка та додані до позовної заяви документи, надіслані Відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 повернулися з відміткою: не проживає.
Згідно листа Державного реєстратора м. Чернігова НОМЕР_1 від 31.05.2006р. СПД ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Документів щодо зміни місця знаходження чи ліквідації Відповідача до органу реєстрації надходило.
З викладеного вбачається, що процесуальні документи були направлені судом Відповідачу за місцем його державної реєстрації.
За таких обставин, суд вважає, що не перебування СПД ОСОБА_1 за місцем його державної реєстрації та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті. Відкладення розгляду справи з повторним посиланням документів за тією ж адресою позбавлене смислу.
Справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши представника Позивача та дослідивши надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ :
СПД - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності Новозаводською районною радою 28.01.2004р.
Згідно довідки Позивача, СПД ОСОБА_1 зареєстрований в ДПІ у м. Чернігові як платник податків з 06.02.2004р.
Відповідно до Закону України № 1251-ХІІ від 25.06.1991 р “Про систему оподаткування” Боржник є платником податків і тому зобов'язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Ст. 11 названого закону встановлює, що за порушення податкових законів платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Згідно з, п.п.5.3.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідачем дані вимоги не виконані.
Станом на момент подання позову за Відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 3400 грн. штрафних санкцій.
Зазначена сума боргу виникла на підставі податкових повідомлень-рішень НОМЕР_2від 04.11.2005р. на суму 510 грн. та НОМЕР_3 від 14.11.2005р. на суму 2890 грн., які були направлені рекомендованими листами з повідомленнями.
Зазначені податкові повідомлення-рішення повернулися без вручення адресату, про що свідчать акти про встановлення факту повернення даного рішення від 14.11.2005р. та 18.11.2005р. відповідно, тому дані рішення розміщені на дошці оголошень біля входу до ДПІ у м. Чернігові.
Доказів оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень до суду чи органів державної податкової служби Відповідач не надав, а тому сума, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженою.
Крім того, за Відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку, нарахованого за грудень 2004 року в сумі 150 грн. основного платежу та 65,88 грн. пені, яка підтверджується копією заяви Відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування від 19.02.04р. та рішенням Чернігівської міської ради від 07.06.01р., яким затверджено ставки єдиного податку.
Позивачем були сформовані та направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення податкові вимоги: перша за № 1/957 від 23.03.04р. та друга за № 2/1658 від 06.05.04р., які отримані Відповідачем 31.03.04р. та 29.05.04р. відповідно, і до цього часу не погашені.
Враховуючи, що вищевказаний податковий борг самостійно Відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів Відповідача на підставі п.п.3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону №2181 в судовому порядку.
За таких обставин позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:
“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”
Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено.
На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, 257, 263, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути за рахунок активів з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_4, р/НОМЕР_5Ф ВАТ “Банку “Біг-енергія, МФО НОМЕР_6):
· на користь Державного бюджету 3400 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість (отримувач: код 22825965, Державний бюджет: банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, р/р 31116029500002, код платежу 14010100);
· на користь місцевого бюджету 150 грн. недоїмки та 65 грн. 88 коп. пені по єдиному податку (р/р34216379500002, код 16050200, отримувач: місцевий бюджет: банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965).
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
3. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя І.В. Кушнір