У Х В А Л А

іменем України

Справа № 149/3842/13-к

Провадження №1-кс/149/279/13

22.11.2013 року                                                                        м. Хмільник

          Слідчий суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Олійник І.В., за участі секретаря Янюк А.Й., старшого слідчого Хмільницької міжрайпрокуратури Вінницької області ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в м. Хмільнику скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Хмільницької міжрайонної прокуратури ОСОБА_1 від 03.09.2013 року про закриття кримінального провадження №42013010330000017 від 12.08.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

           18.11.2013 року ОСОБА_3 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області зі скаргою на постанову старшого слідчого Хмільницької міжрайонної прокуратури ОСОБА_1 від 03.09.2013 року про закриття кримінального провадження. Скарга мотивована тим, що старший слідчий провів досудове розслідування у даному кримінальному провадженні неповно, без будь-яких намірів встановити істину та дослідити усі обставини. Зокрема, на думку заявника, старший слідчий Бєлоусюк С.В. провів лише один короткотривалий допит його, як заявника, під час якого ОСОБА_3 не мав можливості повідомити старшому слідчому усі обставини скоєного відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. Окрім цього, старший слідчий допитав в якості свідка дільничного інспектора Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 та встановив, що ОСОБА_4 не застосовував по відношенню до ОСОБА_3 фізичний тиск. Разом з тим, ОСОБА_3 в поданій скарзі зазначає, що дільничним інспектором Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 по відношенню до нього здійснювалися заходи фізичного тиску, а також зазначає, що факт нанесення йому ушкоджень та місце і час вчинення працівником міліції відносно нього протиправних дій можуть підтвердити особи, які були свідками. Однак, вказані обставини не були перевірені старшим слідчим, що на думку ОСОБА_3 є підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження. Також, ОСОБА_3 в поданій заяві просив здійснювати розгляд поданої ним скарги в присутності його захисника ОСОБА_2, без доставлення ОСОБА_3 в судове засідання.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав скаргу ОСОБА_3 та просив її задовольнити, з наведених в ній підстав.

Слідчий Бєлоусюк С.В. у судовому засіданні надав для огляду матеріали кримінального провадження №42013010330000017, також зазначив, що підстав для скасування постанови немає, оскільки були проведені всі необхідні дії для перевірки скарги ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов’язковими.

Враховуючи те, що від учасників процесуальної дії не надійшло клопотань про застосування технічних засобів фіксування, суд вважає за можливе розглянути дану скаргу без застосування технічних засобів.

Заслухавши пояснення захисника, слідчого, вивчивши зміст скарги і постанови слідчого від 03.09.2013 року, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження №42013010330000017, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Згідно ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №42013010330000017 від 12.08.2013 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю в діях дільничного Хмільницького МВ УМВС ОСОБА_4 ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Копію постанови від 03.09.2013 було вручено ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_2 07.11.2013 року, що підтверджується їх розписками на копії постанови. Вказана обставина підтверджується також поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наданими у судовому засіданні.

          Як встановлено із змісту оскаржуваної постанови та пояснень старшого слідчого у судовому засіданні, в ході перевірки заяви ОСОБА_3 було допитано останнього в якості потерпілого. ОСОБА_3 повідомив, що 13.09.2002 року його було доставлено до Хмільницького МВ, під час розмови дільничний інспектор Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4, а також ще троє осіб застосовували до ОСОБА_3 фізичне насильство.

          Також слідчим було проведено допит дільничного Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4, з пояснень якого слідчим встановлено, що допит ОСОБА_3 проводився в серпні 2012 року і ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ОСОБА_3 не заподіював.

          Як видно із змісту оскаржуваної постанови саме з показів дільничного ОСОБА_4 та характеристики останнього, слідчий дійшов висновку про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення. При цьому, не в повній мірі було досліджено та встановлено обставини що повідомлялись ОСОБА_3, не встановлено інших осіб та ні досліджено інших доказів, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

          Разом з тим, ч. 2 ст. 9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим не доведено обставин що стали підставою для закриття кримінального провадження. Вказаний висновок слідчого не ґрунтується на належних та допустимих доказах, зібраних ним під час досудового розслідування кримінального правопорушення, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене керуючись ст. ст. 2, 22, 26, 91, 92, 284, 303, 306, 307, 309, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Постанову старшого слідчого Хмільницької міжрайонної прокуратури ОСОБА_1 від 03.09.2013 року про закриття кримінального провадження №42013010330000017 від 12.08.2013 року, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України – скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Олійник І. В.