ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2013 р. (11:15) Справа №801/8732/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Леонової В.В., позивача ОСОБА_1, представника відповідача Вакуленко Я.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 6697 від 09.08.2013 щодо застосування фінансових санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог діючого законодавства прийнято рішення №6697 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким відносно позивача нараховані штрафні санкції в сумі 76,44 грн. та пеню в сумі 16,82 грн.
Позивач у судовому засіданні, яке відбулось 09.10.2013 наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення, в яких зазначив, що позивачем за період з 21.01.2013 по 12.02.2013 несвоєчасно проведено сплату єдиного внеску до Управління пенсійного фонду, що було підставою для прийняття начальником Управління рішення про застосування фінансових санкцій та пені.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія ААВ, № 667984.
Рішенням начальника Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя від 09.08.2013 року за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску застосовані до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції сумі 76,44 гривень та нараховане пеню у розмірі 16,82 гривень.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що за період з 21 січня 2013 року по 12 лютого 2013 року платником внеску прострочено сплату єдиного внеску, у зв'язку з чим підлягають стягненню відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" штраф у розмірі 10 % несплаченої суми та пеня з розрахунку 0,1 % від суми недоїмки.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення №6697 від 09.08.2013.
Законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Згідно з частинами 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (далі Інструкція).
Нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками передбачені розділом 4 Інструкції.
Відтак, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. (п.п. 4.3.6 п. 4.3 розділу 4 Інструкції).
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 частини 8 ст. 9 Закону № 2464 редакції від 18.09.2012 №5292-VI).
В судовому засіданні позивачем були надані копії квитанцій про сплату єдиного внеску, в тому числі за перший квартал 2013 року № 11155.81.1, згідно якої встановлено, що позивачем було сплачено єдиний внесок за період з 21.01.2013 року по 12.02.2013 року саме 19.04.2013, тобто не пізніше 20 числа місяця, що настає за кварталом.
Таким чином під час розгляду справи, судом встановлено своєчасність сплати єдиного внеску позивачем за період з 21.01.2013 року до 12.02.2013 року, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення від 09.08.2013 року № 6697 про застосування штрафних санкцій в сумі 76,44 грн. та нарахування пені в сумі 16,82 грн. за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.
Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.11р. № 2135/11/13-11.
В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 114,70 грн.
Під час судового засідання, яке відбулось 09.10.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі складено 14.10.2013 року.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 6697 від 09.08.2013 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 76,44 грн. та нарахування пені в сумі 16,82 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інн. НОМЕР_1) 114,70 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Калініченко Г.Б.