ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 жовтня 2013 р. (10:57) Справа №801/8486/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Леонової В.В., представника позивача ОСОБА_1, довіреність №342 від 11.12.2012 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2013р. №0000271701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 107169,67 грн. за основним платежем, 24091,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позовні вимоги мотивовані тим, що акт перевірки відповідача, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення, містить помилкові висновки, що не узгоджуються із фактичними обставинами даної справи.
Отже, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення, як таке, що ґрунтуються на хибних висновках податкового органу та суперечать приписам податкового законодавства.
У судовому засіданні, що відбулось 09.10.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі з підстав, зазначених у тексті позовної заяви.
Відповідач у судове засідання 09.10.2013р. явку представника не забезпечив, заперечень до позову не надав.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 25.04.1997р. як фізична особа-підприємець, та перебуває на обліку платника податків у відповідача з 25.04.1997р.
З 13.10.1997р. ф/о-підприємець ОСОБА_2 був зареєстрований платником ПДВ (свідоцтво НОМЕР_2), знятий з обліку платника ПДВ 06.03.2008р.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 являється фізичною особою-підприємцем, суб'єктом господарювання та зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
З 15.07.2013р. протягом 10 робочих днів на підставі п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу від 02.12.2010 р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, відповідно до направлення від 12.07.2013р. № 200, №201 виданого Феодосійською МДПІ та наказу № 716 від 26.06.2013р., була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт перевірки № 52/17.1/НОМЕР_1 від 02.08.2013р.
Перевіркою встановлені наступні порушення податкового законодавства:
- п. 181.1 ст. 181, п. 183,2 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, з змінами та доповненнями податкові зобов'язання по ДДВ занижено у сумі 107169,67 грн., а саме: за період з січня по грудень 2011 року 52683,86 грн., за період з січня по грудень 2012 року у сумі 54485,81 грн.;
- п. 203.1 ст. 203, п. 202.1 «а» ст.. 202 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено неподання декларації з ПДВ за періоди січень - грудень 2011р. та січень - грудень 2012 р.;
- пп. 267.5.2 «б» п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України встановлена несвоєчасна сплата збору за періоди: березень 2011 р. в розмірі 752,00 грн. строком до 15.02.2011 р., червень 2011 р. в розмірі 752,00 грн. строком до 15.05.2011 р., вересень 2011р. в розмірі 752,00 грн. строком до 15.08.2011р., листопад 2011р. в розмірі 752,00 грн. строком до 15.10.2011 р., липень 2012 р. в розмірі 858,00 грн. строком до 15.06.2012 р., грудень 2012 р. в розмірі 858,00 грн. строком до 15.11.2012 р.
- п. 176.2 «б» ст. 176 Кодексу перевіркою встановлено неподання та не відображення у розрахунках за ф.1 ДФ у 2-му кв. 2012 р. та 4-му кв. 2012 р. інформації про нараховані суми фізичним особам-підприємцям.
Висновки акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення № 0000271701 від 16.08.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 107169,67 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 24091,77 грн.
Позивач, не погодившись із наведеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду щодо його оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку із прийняттям таких повідомлень-рішень.
До зазначених висновків інспекція дійшла, виходячи з того, що фізична особа - підприємець, не будучи платником ПДВ з 6 березня 2008 року, перебуваючи на загальній системі оподаткування, перевищив в лютому 2009 року загальну суму доходу 300000 гривень від здійснення операцій з поставки товарів протягом останніх 12 календарних місяців, тому мав обов'язок зареєструватися платником ПДВ з 28 лютого 2009 року і не пізніше 20 березня 2009 року, чого однак не зробив, і в період з 31 березня 2009 року по 31 грудня 2010 року декларацій з ПДВ не надавав. У зв'язку з цим йому за попереднім Актом перевірки було нараховано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 96034,57 гривень.
Таким чином, на думку перевіряючих, підприємець був зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ не пізніше 20 березня 2009 року, а у разі не здійснення таких дій, особа відповідає на рівні зареєстрованого платника ПДВ, але без права на податковий кредит.
За період, щодо якого проведено дану перевірку, сума податкових зобов'язань з ПДВ складає 107169,81 гривень, які не було задекларовано, що привело до заниження податкових зобов'язань особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, але має зазначений обов'язок і тому має відповідати на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права на податковий кредит.
Судом встановлено, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 2а-12022/11/0170/19, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.13 по справі № 2а-12022/11/0170/19 скасовано, прийнято нову постанову по справі, якою позовні вимоги задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 18.08.2011 року № 0001131701.
Під час розгляду зазначеної справи судом визнано відсутність у позивача обов'язку зареєструватися платником ПДВ з 28 лютого 2009 року і не пізніше 20 березня 2009 року, у зв'язку з тим, що він не перевищував суми доходу 300000 гривень від здійснення операцій з поставки товарів протягом останніх 12 календарних місяців (не враховуючи ПДВ) протягом буль-яких останніх 12 календарних місяців.
Відповідно частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Положеннями статті 255 КАС України визначено наслідки набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до яких постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Однією з підстав для звільнення від доказування, з положень частини першої статті 72 КАС України, є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, письмових заперечень щодо поданого позову суду не надав.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а також доказів на підтвердження цих обставин.
Аналізуючи установлені обставини, досліджуючи докази, надані сторонами, надаючи оцінку доводам наведеними сторонами у документах, наявних в матеріалах справи щодо правомірності прийнятого повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, застосування штрафних санкцій, розглядаючи підстави покладені в основу прийнятого рішення, суд знаходить обґрунтованими вимоги позивача, які ґрунтуються на приписах Податкового кодексу України, підтверджені належними доказами.
Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами, тому вказане є підставою для задоволення адміністративного позову, а вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2013 № 0000271701 підлягає задоволенню у повному обсязі. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.
Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.
Під час судового засідання, яке відбулось 09.10.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 14.10.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-164 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 16.08.2013 № 0000271701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі основного зобов'язання 107169,67 грн. та 24091,77 грн. штрафних санкцій, прийняте відносно Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1; АДРЕСА_1).
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1; АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1312,62 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Калініченко Г.Б.