2

Категорія: ст.185 ч.3 КК України Головуючий в суді 1-ї інстанції:Ушенко В.Ф.

У Х В А Л А

08 листопада 2013 року колегія судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гришина Г.А.,

суддів Опрі Л.О., Стародуба О.Г.,

за участю прокурора Красної К.О.,

засудженого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Калінінського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, росіянина, з середньою освітою, не працюючого, маючого 2 неповнолітніх дітей, раніше судимого: 25 серпня 2005 року Пролетарським районним судом м. Донецька за ст.199 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з випробуванням 3 роки; 02 червня 2008 року Пролетарським районним судом м. Донецька за ст.185 ч.1 КК України до штрафу на користь держави в сумі 510 грн; 27 жовтня 2011 року звільненого умовно-достроково на 7 місяців 19 днів постановою Микитівського районного суду м. Горлівки від 19 жовтня 2011 року; 12 грудня 2012 року Пролетарським районним судом м. Донецька за ст.164 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі зі штрафом на користь держави в сумі 510 грн., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, за ст.15 ч.3, ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. Відповідно до вимог ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, поглинуто покарання за вироком Пролетарського районного суду м. Донецька від 12 грудня 2012 року та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі зі штрафом на користь держави в розмірі 510 грн. Покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. виконується самостійно на підставі ст.72 ч.4 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку засуджений визнаний винним в наступному:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим 13 квітня 2010 року Калінінським районним судом міста Донецька за ст.185 ч.2 КК України, маючи судимість яка в установленому порядку не знята і не погашена, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище, на території Калінінського району міста Донецька за таких обставин.

18 вересня 2012 року приблизно в 20 годин ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, через отвір в огорожі незаконно проник на територію Донецького ботанічного саду НАН України, розташованого по пр. Ілліча, 110 в Калінінському районі міста Донецька, де реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з клумби вирвав з корінням 22 рослини ялівцю горизонтального вартість однієї рослини 41,67 грн. і дві рослини туї «Golden glob» вартість однієї рослини 29,17 грн., заволодів вказаними рослинами, після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, тим самим заподіяв Донецькому ботанічному саду НАН України матеріальний збиток на загальну суму 975, 08 грн.

20 вересня 2012 року приблизно о 20 год.00 хвилин ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, через отвір в огорожі незаконно проник на територію Донецького ботанічного саду НАН України, розташованого по пр. Ілліча, 110 в Калінінському районі міста Донецька, де реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з клумби вирвав з корінням 10 рослин самшиту вартістю однієї рослини 29,17 грн. і 1 рослину туї вартістю однієї рослини 58,33 грн., заволодів вказаними рослинами, після чого з місця скоєння злочину ОСОБА_2 зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, заподіявши Донецькому ботанічному саду НАН України матеріальної шкоди на суму 350,03 грн.

22 вересня 2012 року приблизно о 03 годині 00 хвилин ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, через отвір в огорожі незаконно проник на територію Донецького ботанічного саду НАН України, розташованого по пр. Ілліча, 110 в Калінінському районі міста Донецька, де реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з клумби вирвав з корінням 2 рослини сосни вартістю однієї рослини 679,17 грн., після чого з метою розпорядитися викраденим їм майном попрямував до виходу з території ботанічного саду, утримуючи в руках викрадені ним 2 сосни, проте територію Донецького ботанічного саду НАН України не покинув, так як був затриманий працівниками охорони Донецького ботанічного саду. Таким чином, ОСОБА_2 не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, не залежних від його волі .

В апеляції засудженого ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку. Апелянт вважає, що вирок незаконний, необґрунтований, не відповідає фактичним обставинам справи. Також зазначає, що були порушені його права, а судом було порушено кримінально-процесуальне право. В обґрунтування ОСОБА_2 зазначив, що справа була розглянута без участі захисника, оскільки слідчим Калінінського РВ ОСОБА_6 не було прийнято до уваги його поганий стан здоров'я (інвалідність після перенесеного інсульту та паралічу) та застосовано психологічний тиск для змушення ОСОБА_2 відмовитись від захисника. Цей факт не відображений в матеріалах справи, що вказує на порушення вимог ст.69 КК України. Вважає, що судом були допущені наступні порушення: його позбавили права на захист; судом не були викликані свідки ОСОБА_5 та слідчий Калінінського РВ ОСОБА_6, покази який могли суттєво вплинути на висновки суду. Також вважає, що його дії слід перекваліфікувати з ч.3 ст.185 на ч.2 ст.185 КК України, оскільки він вирвав клумбу за огорожею в Ботанічному саду та не скоював проникнення до сховища, чи іншого приміщення. Крім того, винесені ним квіти він продавав не на Калінінському, а на Будьонівському ринку, а слідчий ОСОБА_6 застосовуючи психологічний тиск змісив його давати неправдиві свідчення, у зв'язку з чим свідок ОСОБА_5 давав неправдиві покази відносно нього про те, що ОСОБА_5 начебто скуповував у нього квіти та декоративні рослини. Також вважає, що судом при призначенні покарання не враховані пом'якшуючі обставини, а при призначенні покарання за сукупністю злочинів в порядку ч.4 ст.70 КК України припущені протиріччя. Засуджений ОСОБА_2 просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії з ст.15 ч.3, 185 ч.3 на ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання з застосуванням ст.ст.69, 75, 104 КК України.

Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника, які підтримали доводи апеляції, прокурора, який вважав оскаржений вирок законним, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи в ході її розгляду в суді 1-ї інстанції ОСОБА_2 повністю визнав вину за пред'явленим обвинуваченням та дав детальні, послідовні показання про вчинення ним як крадіжки так і замаху на крадіжку саженців з охороняємої теріторіі Донецького ботаничного саду, та визнав розмір спричиненої ним матеріальної шкоди та позивні вимоги адмінінстрації ботаничного саду на відшкодування цієї шкоди. Підстав для сумніву у добровільності цієї позиції підсудного у суда не було.

ОСОБА_2 погодився на те, що немає потреби у дослідженні доказів, які добуті органом досудового розслідування у підтвердження його вини. Йому також було роз'яснено, що у зв'язку із його згодою не досліджувати зазначені докази, він не зможе оспорювати визнані ним обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає неслушними доводи апеляції про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також про необґрунтованість розгляду позову адміністрації ботаничного саду.

Як вбачається з наданих адміністрацією ботаничного саду відомостей та даних відтворення обстановки та обставин події, сам ОСОБА_2 вказав, що саженці він викрадав з охороняємої теріторіі ботаничного саду. Тому суд обгрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях засудженого кваліфікуючої ознаки крадіжки - проникнення у сховище.

Відповідно до встановлених фактичних даних дії ОСОБА_2 вірно кваліфіновані за ст.15 ч.3, ст.185 ч.3; 185ч.3 КК України.

Покарання засудженому обрано в рамках санкції ч.3ст.185 КК України з належним врахуванням тяжкості скоєного та даних про особу винного. Підстав до пом'якшення покарання немає.

ОСОБА_2 роз'янювались його права як в ході досудового, так і судового слідства в тому числі і право мати захисника. Але він виявив бажання здійснювати свій захист самостійно. Будь-яких даних про те що це виявиявлення було примусовим, в справі не має. Ні характер обвинувачення, ні данні про особу ОСОБА_2 не тягнули обов'язкової участі захисника при досудовому слідстві та в суді. Із врахуванням чого, колегія суддів вважає неслушними твердження засудженного про порушення його права на захист.

Інших порушень процесуального закону, які б тягли скасування вироку, не виявлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.366 КПК України (1960р), колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію залишити без задоволення.

Вирок Калінінського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді: