ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"30" червня 2006 р. Справа №19/3421-А
за позовом Хмельницького міського споживчого товариства "Кооператор" м. Хмельницький
до Хмельницького бюро технічної інвентаризації, м. Хмельницький
про зобов'язання провести реєстрацію права власності на нерухоме майно
Суддя Розізнана І.В.
Секретар судового засідання Комарніцький В.В.
Представники:
Позивача: Степанова А.А. за довіреністю від 29.06.06 №257,
Брила Н.І. за довіреністю від 29.06.06 №258
Відповідача: не з’явився
Суть спору:
Позивач у позовній заяві просить зобов’язати відповідача провести реєстрацію права власності на нерухоме майно: технічний підвал будівлі магазину №21 по вул. Прибузькій, 2 площею 522,5 кв. м., підвал центрального павільйону на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 площею 268,5 кв.м., підвал магазину №2 на продовольчому ринку по вул.. Соборній, 11 площею 46,1 кв.м., будівлю магазину ТЗП (павільйону П-40) на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 площею 51,0 кв.м.
Відповідач у письмових запереченнях на позов посилається на те, що позивач уже звертався до суду з позовом про реєстрацію права власності на даний об’єкт нерухомості, проте не надав жодного правовстановлюючого документу, що підтверджує його право власності згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Рішенням суду по справі №5/5295 чітко визначено перелік об’єктів та їх площі. Відповідач не заперечує право власності позивача, проте проводить його реєстрацію лише на підставі правовстановлюючих документів.
У попередньому судовому засіданні 30.06.06 позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати право власності на вищезазначене нерухоме майно, а також уточнив назву відповідача, а саме, Хмельницьке бюро технічної інвентаризації.
Відповідач подав до суду заперечення на заяву позивача про уточнення позовних вимог, де звертається увага суду, що даний спір не підсудний адміністративному суду, БТІ ні фактично ні юридично не заперечує, не оспорює та не порушує права власності позивача, а тому відповідач просить суд позов залишити без задоволення.
У попередньому засіданні представником позивача подана заява про проведення судового розгляду справи в день попереднього судового засідання.
Відповідачем подана заява про судовий розгляд справи без участі його представника.
За таких обставин суд ухвалив прийняти уточнення позовних вимог та назви відповідача та перейти до судового розгляду справи.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Відповідно до ст.42,43,45 Статуту позивач є власником належного йому рухомого та нерухомого майна.
Рішенням господарського суду області від 05.11.02 по справі №5/5295 задоволено позов Хмельницького міського споживчого товариства „Кооператор” до Хмельницького БТІ про спонукання до проведення реєстрації права власності на нерухоме майно згідно переліку та зобов’язано Хмельницьке БТІ провести реєстрацію права власності на перелічені об’єкти.
На виконання рішення суду БТІ була проведена реєстрація права власності на нерухоме майно, яке належало позивачу, з видачею свідоцтва про право власності.
Позивачем надано перелік майна, яке йому належало станом на 20.07.00р., проте реєстрація права власності була проведена БТІ не на все нерухоме майно відповідача, зокрема, підвальні приміщення під магазином №21 по вул. Прибузькій, 2 площею 522,5 кв.м., під павільйоном на продовольчому ринку по вул. Соборна, 11 площею 268 кв.м., під приміщенням будівлі магазину №2 на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 площею 46,1 кв.м. та павільйону П-40 на продовольчому ринку по вул. Соборній 11 площею 51,0 кв. м залишились незареєстровані.
Правомочність володіння позивачем даним нерухомим майном підтверджується рішенням господарського суду Житомирської області від 27.11.01 р. по справі № 169 ”НМ” за позовом Хмельницької облспоживспілки до Хмельницького міського споживчого товариства “Кооператор” про вилучення майна. Судом встановлена правомірність володіння позивачем належним йому майном згідно статуту, а тому в позові було відмовлено.
Аналізуючи надані сторонами докази, наведенні міркування, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
У відповідності до ст. 48 Закону України „Про власність” захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Відповідно до ст. 2 Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Відповідно до п.п. 5, 7 перехідних положень цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідач відмовив позивачу в реєстрації права власності на майно (лист від 06.06.2006 року № 2364/01-15), чим не визнав виникнення у позивача права власності на дане майно, а тому наявні підстави для звернення до суду з позовом по визнання права власності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач володіє та користується належними йому об’єктами нерухомого майна, зокрема приміщеннями магазину № 21 по вул. Прибузькій, 2 , центрального павільйону на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 , магазину №2 на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11, магазину ТЗП (павільйону П-40) на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11, що підтверджується довідкою про перелік нерухомого майна, належного позивачу станом на 20.07.00 р. На дані приміщення у позивача наявна технічна документація. Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 5/5295 від 05.11.2002 року зобов’язано БТІ провести реєстрацію права власності Хмельницького МСТ “Кооператор”, зокрема, на магазин № 21 по вул. Прибузькій, центральний павільйон на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 , магазин №2 на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11.
Відповідно до п. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
При вирішенні спору між Хмельницькою облспоживспілкою та Хмельницьким міським споживчим товариством “Кооператор” господарським судом Житомирської області було встановлено, що перехід права власності на підприємство, як цілісний майновий комплекс від Хмельницької облспоживспілки до пайовиків, створене в процесі реорганізації Хмельницького МСТ ”Кооператор”, проведено на підставі рішення Хмельницької облспоживспілки. Суд прийшов до висновку, що позивач правомірно володіє майном, яке придбано за період з червня 1993 року по вересень 2001 року за рахунок джерел власного фінансування. Позивачем в судове засідання надано довідку про перелік нерухомого майна, належного позивачу станом на 20.07.00 р. За таких обставин не підлягає повторному доведенню факт набуття права власності позивачем на дане майно.
За таких обставин, правомірними є вимоги позивача про визнання за ним права власності на магазин ТЗП (павільйону П-40) на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 площею 51 кв.м.
Згідно ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, зареєструвавши право власності на приміщення магазинів №21 по вул. Прибузькій, 2, павільйону на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11, магазину №2 на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 на підставі рішення суду від 05.11.02 по справі № 5/5295, позивач набув право власності і на приналежні до них підвальні приміщення, зокрема підвальні приміщення магазину №21 по вул. Прибузькій, 2 площею 522,5 кв. м., центрального павільйону на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 площею 268,5 кв.м., магазину №2 на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 площею 46,1 кв.м. За таких обставин правомірними є вимоги позивача в частині визнання права власності на підвальні приміщення.
Судовий збір не відшкодовується позивачу за його заявою.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 121, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов Хмельницького міського споживчого товариства "Кооператор" м. Хмельницький до Хмельницького бюро технічної інвентаризації, м. Хмельницький про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за Хмельницьким міським споживчим товариством „Кооператор”, м. Хмельницький, код 01563768 право власності на нерухоме майно: технічний підвал будівлі магазину №21 по вул. Прибузькій, 2 площею 522,5 кв. м., підвал центрального павільйону на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 площею 268,5 кв.м., підвал магазину №2 на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 площею 46,1 кв.м., будівлю магазину ТЗП (павільйону П-40) на продовольчому ринку по вул. Соборній, 11 площею 51,0 кв.м.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Розізнана
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.