Справа № 758/11624/13-ц
Категорія 23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Васильченка О. В. ,
при секретарях - Дмитренко Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
ПАТ «Київобленерго» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією. Згідно умов договору енергопостачальник взяв на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до граничної потужності, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором. На виконання умов договору відповідачеві був встановлений лічильник типу ЦЭ 6803В № 2819989 з початковими показами 0000059.
01.06.12р. позивачем було проведено обстеження електролічильника типу ЦЭ 6803В № 2819989 та зафіксовано показники приладу - 0372399,7. На підставі зафіксованих показників відповідачеві було виставлено до оплати рахунок за електроенергію за червень 2012 року в сумі 131320 грн. 27 коп.
23.07.12р. електролічильник типу ЦЭ 6803В № 2819989 було демонтовано та встановлено новий електролічильник типу НІК 2301АПЗ № 0700159 з початковими показниками 000010. У липні 2012 року відповідачеві було виставлено до оплати рахунок на загальну суму 135556 грн. 97 коп. Станом на серпень 2013 року відповідач має заборгованість за використану електричну енергію за липень 2013 року в сумі 137181 грн. 99 коп.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за користування електричною енергією сумі 137181 грн. 99 коп.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити з викладених підстав.
Представники відповідача під час судового засідання проти задоволення позову заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
Суд, заслухавши думку осіб, які брали участь у справі, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов ПАТ «Київобленерго» задоволенню не підлягає з наступних підстав.
26.07.03р. ВАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 було укладено договір № 24/210 про користування електричною енергією побутовим споживачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-6).
Згідно п. 1 цього договору енергопостачальник взяв на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до граничної потужності кВт, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором.
На виконання умов договору відповідачеві був встановлений лічильник типу ЦЭ 6803В № 2819989 з початковими показами 0000059кВт-год (п. 5 договору).
01.06.12р. представниками ПАТ «АЕС Київобленерго» було складено акт контрольного огляду засобів обліку електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7). Згідно акту, перевіркою встановлено, що електролічильник № 28199889 на час перевірки має показник 0372399,7.
Відповідно до рахунку за електроенергію № 9922331344 за червень від 25.06.12р. ПАТ «АЕС Київобленерго» Макарівський РП рекомендовано ОСОБА_1 сплатити 131320 грн. 27 коп. (а.с. 8).
23.07.12р. ПАТ «АЕС Київобленерго» було знято лічильник типу ЦЭ 6803В № 2819989 з показами 0376389 та встановлено на фасаді будинку новий лічильник типу НІК 2301 АПЗ № 0700159 з початковими показниками - 000010, що підтверджується актом про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому (а.с. 9).
Протоколом № 0145 від 08.08.12р. щодо повірки трифазного статичного лічильника активної енергії змінного струму встановлено, що лічильник типу ЦЭ 6803В № 2819989 придатний до застосування (а.с. 11-12).
13.08.12р. ПАТ «АЕС Київобленерго» Макарівський РП направлено ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) рахунок за електроенергію № 9008458888 за липень 2012 року, згідно якого ОСОБА_1 рекомендовано сплатити 135556 грн. 97 коп. (а.с. 13).
27.07.13 позивачем виставлено відповідачеві рахунок за електроенергію № 9065890718 за липень 2013 року, згідно якого ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) рекомендовано сплатити 137181 грн. 99 коп. (а.с. 15).
З довідки Гружчанської сільської ради Макаріського району Київської області від 13.11.13р. № 224 вбачається, що АДРЕСА_1 не існує. Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.06.08р. ОСОБА_1 належить на праві власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2.
Причиною спору стала відмова ОСОБА_1 у добровільному порядку виконати умови договору про надання споживчого кредиту.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про електроенергетику», нормами ЦК України, умовами договору № 24/210 від 26.07.03р.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357 (далі - Правила).
Відповідно до п.п. 19, 21 Правил розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюється за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надсилались ОСОБА_1 рахунки за електроенергію, в яких споживачеві рекомендовано сплатити певну суму. Однак, позивачем в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надано розрахунку суми боргу, не зазначено суму, що підлягає оплаті та пропонований платіж, оскільки сума 137181 грн. 99 коп. не є сумою боргу за реально спожиту електроенергію за конкретний період, а вказана сума є рекомендованою до сплати. Крім того, рахунок за електроенергію № 9065890718 за липень 2013 року від 27.07.13р. суд не приймає до уваги, оскільки з нього не вбачається факту реального споживання ОСОБА_1 електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням довідки Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області від 13.11.13р. № 224, з якої вбачається, що такої адреси не існує.
Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини справи, досліджені докази, суд вважає, що позов ПАТ «Київобленерго» не знайшов свого доведення у судовому засіданні, не ґрунтується на чинному законодавстві, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, ст. 3 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 19, 21, 27, 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 р. № 1357, ст. ст. 525, 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 3 - 14, 60, 61, 79, 88, 169, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 137181 грн. 99 коп., відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. В. Васильченко