Справа № 11-1242 2007 р.                                                  Головуючий у 1-й інстанції

Категорія справи - ст. 309 ч. 1 КК                               Рябішин А.О.

Доповідач Павленко В. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року грудня місяця 19 дня Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - Гавриша В.М

суддів : Кисіль А. М., Павленка В. П.

з участю прокурора Калька О. С.

адвоката ОСОБА_1

засудженогоОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією засудженогоОСОБА_2 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Полтави, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює водієм AT «Схід транс», мешканець в с Розсошенці Полтавської області, раніше судимий:

·        20.09.2001 року Великобагачанським районним судом Полтавської області за ст. ст. 142 ч.3, 215-3 ч.3, 145 ч.1, 208, 42 КК України (а ред.. 1960 року) до 5 років позбавлення волі;

·        28.03.2003 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст. ст. 142 ч.2, 69, 215-3, 69, 189 ч.3, 357 ч.3, 17 -145 ч.2, 82 ч.4, 69, 185 ч.5, 69, 208, 42 ч.1, 42 ч.3 КК України до 7 років позбавлення волі. Звільнений 30.06.2006 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 16 днів, -

засуджений за ст. 309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі

2

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Полтавського районного суду від 28 березня 2003 року і, остаточно, ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

Стягнуто зОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області 188, 31 грн. судових витрат.

Вирішено долю речових доказів.

За вироком судуОСОБА_2 засуджений за те, що 20 серпня 2007 року близько 5 години 30 хвилин на власному автомобілі ВАЗ-2105 приїхав у с. Минівку Полтавського району, де на території поля ТОВ «Полтава-Сад», яке не перебувало під охороною, назбирав у целофановий пакет коробочок маку, і зберігав їх при собі для власного вживання, без мети збуту. У цей же день біля 7 години 30 хвилинОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції, у нього було вилучено коробочки маку, які згідно висновку експерта містять наркотичні алкалоїди опію морфін, кодеїні і є особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломкою вагою 218, 88 грам.

В апеляції засудженийОСОБА_2, зазначає, що при визначенні йому міри покарання, суд не врахував ряду пом'якшуючих його відповідальність обставин, зокрема, його хронічні хвороби, захворювання його матері, тощо, і призначив йому надмірно суворе покарання. Просить вирок суду змінити, застосувати ст. ст. 69 або 75 КК України, призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, або з випробуванням.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідача, міркування засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвокатаОСОБА_1на підтримку доводів апеляції, міркування прокурора, який просив апеляцію засудженого залишити без задоволення в вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що не вона підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано засудив ОСОБА_2 за вчинення зазначеного у вироку та цій ухвалі злочину. Його дії за ч. 1 ст. 309 КК України кваліфіковані правильно. Висновки суду ґрунтуються на перевірених в судовому засідання та детально викладених у вироку доказах, яким суду дав вірну оцінку.

Висновки суду щодо фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій засудженого не оскаржуються.

Твердження в апеляції про надмірну суворість призначеного покарання є безпідставними.

При визначенні покарання засудженому ОСОБА_2., суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину. Разом з тим, суд

3

навів у вироку і фактично взяв до уваги і пом'якшуючі його відповідальність обставини, у тому числі і наведені в апеляції засудженого і призначив йому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 309 КК України.

Правильно суд взяв до уваги і ту обставину, що ОСОБА_2 злочин вчинив в період іспитового строку. Тому суд обґрунтовано, відповідно до вимог ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднав і покарання не відбуте за вироком Полтавського районного суду від 28 березня 2003 року.

Призначене покарання відповідає вчиненому та даним про особу винного.

Підстав для застосування ст. ст. 69 чи 75 КК України, зміни вироку та задоволення апеляції не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Полтавського районного суду від 19 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_2 - без змін.