Справа № 22-ц-3992/ 2007 p. Головуючий 1-ї інстанції: Шевченко С. В.
Категорія - спори, що виникають із договорів Доповідач : Солодков А.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2007 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого- Солодкова А. А.,
Суддів -Малійської С. М. , Кіся П.В.,
при секретарі - Каплоух Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1- ОСОБА_2, представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортна колона №1" - ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 червня 2007 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Харківське автотранспортне підприємство" до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортна колона №1", ОСОБА_1, ОТП Банку, треті особи: приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5, приватний нотаріус ХМНООСОБА_6, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_7, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки, -
встановила:
ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" звернулось до суду із позовом 14.11.2006 року, в якому просило визнати недійним договір купівлі-продажу від 11.04.2003 року, укладений між ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" та ОСОБА_8, договір купівлі-продажу від 05.10.2005 року укладений між ОСОБА_8 та ТОВ „Автотранспортна колона №1", договір купівлі-продажу від 06.06.2006 року укладений між ТОВ „Автотранспортна колона №1" та ОСОБА_1., витребувати у ОСОБА_1. нежитлові приміщення: виробничий корпус літ. А-2, загальною площею 1492, 9 кв.м. ; будівлю трансформаторної підстанції літ. 3-1, загальною площею 99, 6 кв.м. ; контрольно-пропускний пункт літ. Б-1, загальною площею 25, 7 кв.м. ; механічну майстерню літ. Е-1, загальною площею 505, 9 кв.м. ; склад запасних частин літ. Г-2, загальною площею 168, 4 кв.м. ; склад для продуктів літ. И-1, загальною площею 32, 0 кв.м. ; механічну мийку літ. Ж-1, загальною площею 121, 5 кв.м. ; паливно-заправний пункт літ. В-1, загальною площею 39, 5 кв.м. , відчужені за оспорюваними договорами.
Позивач доповнив позовні вимоги та просив визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки №PCML - 702/012/2006 року від 06 червня 2006 року укладений між АКБ „Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_1.
Також просив визнати недійсним з моменту укладення договір від 06 червня 2006 року укладений між ТОВ „Автотранспортна колона №1" і ОСОБА_1. в частині купівлі-продажу спірного майна.
В обґрунтування позовних вимог посилався на невідповідність договору купівлі-продажу від 11.04.2003 року статутним цілям діяльності позивача, як юридичної особи, та вимогам закону - відсутність рішення Правління в порядку передбаченому статутом ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" про продаж майна. Стосовно договорів від 05.10.2005 року та 06.06.2006 року позивач обгрунтував позовні вимоги тим, що у ОСОБА_8 не виникло право власності на нежитлові приміщення внаслідок недійсності договору від 11.04.2003 року і він не мав права відчужувати ці приміщення, а відповідачі ТОВ „Автотранспортна колона №1" і ОСОБА_1. не є добросовісними набувачами, оскільки нежитлові приміщення вибули із володіння позивача поза його волею, оскільки були відчужені
2
з порушенням встановленого статутом ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" порядку.
Відповідач ОСОБА_8. та представники ТОВ „Автотранспортна колона №1", ОСОБА_1. та ОТІЇ Банку, як правонаступника АКБ „Райффайзенбанк Україна", проти позову заперечували та посилались на те, що договір купівлі-продажу від 11.04.2003 року відповідає вимогам законодавства, яке діяло на час укладення договору і тому ОСОБА_8., а згодом і ТОВ „Автотранспортна колона №1" та ОСОБА_1. правомірно розпоряджалися спірним майном, оскільки були належними власниками.
Крім того, продаж майна не суперечив встановленим статутом цілям господарської діяльності ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" і даний продаж не був збитковим для підприємства, оскільки балансова вартість спірного майна на час його продажу ОСОБА_8 не відповідала дійсній його вартості, оскільки майно знаходилось в дуже незадовільному стані. Згідно наданої суду копії протоколу №117 від 08.04.2003 року на засіданні Правління було прийняте рішення про продаж ОСОБА_8 будівель та споруд, які перебували на балансі ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство". На загальних зборах акціонерів 30.03.2001 року було прийняте рішення про продаж майна і голова Правління, відповідно до статуту підприємства вправі без доручення здійснювати дії від імені Товариства, зокрема укладати угоди.
Відповідач та представники відповідачів вказували, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки перебіг позовної давності почався з моменту укладення оспорюваної угоди, тобто 11.04.2003 року, а початок роботи нового Правління не можна вважати суттєвою обставиною яка впливає на обчислення строків позовної давності, тому як спірний договір був укладений не з головою Правління, а з підприємством як юридичною особою.
Треті особи приватні нотаріуси ХМНО ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_5. в судове засідання не з'явились.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 червня 2007 року позовні вимоги ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" задоволені.
Визнано недійним договір купівлі-продажу від 11.04.2003 року нежитлових приміщень: виробничого корпусу літ. А-2, загальною площею 1492, 9 кв.м. ; будівлі трансформаторної підстанції літ. 3-1, загальною площею 99, 6 кв.м. ; контрольно-пропускного пункту літ. Б-1, загальною площею 25, 7 кв.м. ; механічної майстерні літ. Е-1, загальною площею 505, 9 кв.м. ; складу запасних частин літ. Г-2, загальною площею 168, 4 кв.м. ; складу для продуктів літ. И-1, загальною площею 32, 0 кв.м. ; механічної мийки літ. Ж-1, загальною площею 121, 5 кв.м. ; паливно-заправного пункту літ. В-1, загальною площею 39, 5 кв.м. , які знаходяться за адресою:АДРЕСА_1 укладений між ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" та ОСОБА_8
Постановлено привести сторони в первісне положення: стягнути з ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" на користь ОСОБА_4 153 606 грн.
Визнано недійним договір купівлі-продажу від 05.10.2005 року нежитлових приміщень: виробничого корпусу літ. А-2, загальною площею 1492, 9 кв.м. ; будівлі трансформаторної підстанції літ. 3-1, загальною площею 99, 6 кв.м. ; контрольно-пропускного пункту літ. Б-1, загальною площею 25, 7 кв.м. ; механічної майстерні літ. Е-1, загальною площею 505, 9 кв.м. ; складу запасних частин літ. Г-2, загальною площею 168, 4 кв.м. ; складу для продуктів літ. И-1, загальною площею 32, 0 кв.м. ; механічної мийки літ. Ж-1, загальною площею 121, 5 кв.м. ; паливно-заправного пункту літ. В-1, загальною площею 39, 5 кв.м. , які знаходяться за адресою :АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_8 та ТОВ „Автотранспортна колона № 1".
Постановлено привести сторони в первісне положення: стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ „Автотранспортна колона №1" 1 472 200 грн.
Визнано недійним договір купівлі-продажу від 06.06.2006 року нежитлових приміщень: виробничого корпусу літ. А-2, загальною площею 1492, 9 кв.м. ; будівлі трансформаторної підстанції літ. 3-1, загальною площею 99, 6 кв.м. ; контрольно-пропускного пункту літ. Б-1, загальною площею 25, 7 кв.м. ; механічної майстерні літ. Е-1, загальною площею 505, 9 кв.м. ;
3
складу запасних частин літ. Г-2, загальною площею 168, 4 кв.м. ; складу для продуктів літ. И-1, загальною площею 32, 0 кв.м. ; механічної мийки літ. Ж-1, загальною площею 121, 5 кв.м. ; паливно-заправного пункту літ. В-1, загальною площею 39, 5 кв.м. , які знаходяться за адресою:АДРЕСА_1 укладений між ТОВ „Автотранспортна колона №1" та ОСОБА_1
Постановлено привести сторони в первісне положення: стягнути з ТОВ „Автотранспортна колона №1" на користь ОСОБА_1 3 257 200 грн.
Визнано недійним договір іпотеки від 06.06.2006 року нежитлових приміщень: виробничого корпусу літ. А-2, загальною площею 1492, 9 кв.м. ; будівлі трансформаторної підстанції літ. 3-1, загальною площею 99, 6 кв.м. ; контрольно-пропускного пункту літ. Б-1, загальною площею 25, 7 кв.м. ; механічної майстерні літ. Е-1, загальною площею 505, 9 кв.м. ; складу запасних частин літ. Г-2, загальною площею 168, 4 кв.м. ; складу для продуктів літ. И-1, загальною площею 32, 0 кв.м. ; механічної мийки літ. Ж-1, загальною площею 121, 5 кв.м. ; паливно-заправного пункту літ. В-1, загальною площею 39, 5 кв.м. , які знаходяться за адресою:АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 та АКБ „Райффайзенбанк Україна".
Постановлено привести сторони в первісне положення: стягнути з ОСОБА_1на користь ОТП Банку 1818 000 грн.
Стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати: 30 грн. інформаційно-технічного забезпечення ( по 7, 50 грн. з кожного) та 1700 грн. державного мита ( по 425 грн. з кожного).
Постановлено витребувати у ОСОБА_1нежитлові приміщення: виробничий корпус літ. А-2, загальною площею 1492, 9 кв.м. ; будівлю трансформаторної підстанції літ. 3-1, загальною площею 99, 6 кв.м. ; контрольно-пропускний пункт літ. Б-1, загальною площею 25, 7 кв.м. ; механічну майстерню літ. Е-1, загальною площею 505, 9 кв.м. ; склад запасних частин літ. Г-2, загальною площею 168, 4 кв.м. ; склад для продуктів літ. И-1, загальною площею 32, 0 кв.м. ; механічну мийку літ. Ж-1, загальною площею 121, 5 кв.м. ; паливно-заправний пункт літ. В-1, загальною площею 39, 5 кв.м. , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1-ОСОБА_2, просить рішення суду першої інстанції скасувати, відмінити заходи забезпечення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство". При цьому Посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортна колона №1" - ОСОБА_3 та ОСОБА_4надали до суду заяви про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1. - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що відповідно до статуту голова правління ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" мав право відчужити спірне майно, тобто встановлений статутом порядок продажу майна порушений не був; наступні власники цього майна ТОВ „Автотранспортна колона №1" і ОСОБА_1. є добросовісними набувачами і майно не може бути витребуване в них; крім того, позивачем пропущено строк позовної давності.
Представник ТОВ „Автотранспортна колона №1" ОСОБА_3. та представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 апеляційну скаргу підтримали.
Представник позивача ОСОБА_10 апеляційну скаргу не визнав, пояснив, що всупереч вимогам статуту ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" відчуження майна відбулося за відсутності рішення правління з цього приводу, таким чином майно було відчужене поза волею ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" і має бути витребуване у набувачів відповідно до закону; строк позовної давності позивачем пропущений не був, оскільки позов пред'явлений менш ніж через три роки після спливу строку дії договору купівлі-
4
продажу від 11.04.2003 року, крім того, послався на зміну 01.12.2003 року складу правління ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" та його голови, якому надано право звернення до суду із позовом.
Представник відповідача ЗАТ „ОТП Банк" в судове засідання не заявився, про причини неявки суду не повідомив, про день, час і місце розгляду справи повідомлений.
Представник третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_5. - ОСОБА_11 апеляційну скаргу підтримала, пояснила, що договір купівлі-продажу від 11.04.2003 року посвідчений нотаріусом ОСОБА_5. відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для визнання його недійсним немає.
Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_6 надала суду заяву із проханням розглядати справу без її участі.
Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_7. в судове засідання не заявився, про причини неявки суду не повідомив, про день, час і місце розгляду справи повідомлений.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу ї залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 29 ЦК України в редакції 1963 року (який діяв на момент укладення угоди), юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).
Відповідно до п. 8.4.2. статуту ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" до компетенції правління відноситься розпорядження всім майном товариства, його продаж включно.
З огляду на це, відчуження спірних нежитлових приміщень мало бути проведене на підставі рішення правління ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство". Апелянт зазначає, що таке рішення було прийняте правлінням 08.04.2003 року та оформлене протоколом засідання правління №117.
Дослідивши текст даного протоколу, судова колегія не вбачає з нього рішення про продаж індивідуально визначеного нерухомого майна, що було відчужене за договором купівлі-продажу від 11.04.2003 року, переліку тих приміщень, що підлягають продажу. Також, судова колегія приймає до уваги твердження представника позивача про відсутність в протоколі № 117 від 08.04.2003 року істотних умов продажу - ціни майна, що відчужується, порядку розрахунків, сторін договору.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що правлінням ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" рішення про продаж ОСОБА_8 нежитлових приміщень: виробничого корпусу літ.А-2, загальною площею 1492, 9 кв.м; будівлі трансформаторної підстанції літ.3-1, загальною площею 99, 6 кв.м. ; контрольно-пропускного пункту літ.Б-1, загальною площею 25, 7 кв.м. ; механічної майстерні літ.Е-1, загальною площею 505, 9 кв.м. ; складу запасних частин літ.Г-2, загальною площею 168, 4 кв.м. ; складу для продуктів літ.И-1, загальною площею 32, 0 кв.м. ; будівлі ТО-2 літ.Д-1, загальною площею 429, 8 кв.м. ; механічної мийки літ.Ж-1, загальною площею 121, 5 кв.м. ; паливно-заправного пункту літ.В-1, загальною площею 39, 5 кв.м. , що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 не приймалося.
Судова колегія критично відноситься до наданого представником ОСОБА_8 протоколу б/н від 09.04.2003 року спільного засідання правління, спостережної ради і ревізійної комісії ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" з тих підстав, що діючим законодавством та статутом цього товариства такий орган управління не передбачений; питання продажу майна товариства віднесене до компетенції виконавчого органу - правління, і не відноситься до компетенції спостережної ради і ревізійної комісії, кожна з яких має свою визначену статутом компетенцію. Крім того, зазначений протокол відсутній у книзі протоколів ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" за 2002-2003 p.p.
5
З урахуванням зазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір купівлі-продажу від 11.04.2003 року між ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" і ОСОБА_8 був укладений за відсутності рішення правління ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" про продаж нерухомого майна, що є предметом цього договору.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України „Про власність" юридична особа здійснює право володіння, користування і розпорядження закріпленим за нею майном власника відповідно до свого статуту (положення).
За таких обставин дана угода не відповідає вимогам закону і є недійсною на підставі ст. 48 ЦК УРСР, оскільки за відсутності такого рішення, згідно ст. 29 ЦК УРСР, ст. 6 Закону України „Про власність" член правління ОСОБА_12. не мав повноважень підписувати угоду щодо відчуження належного ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" майна від імені власника - юридичної особи.
Згідно ч.1 ст. 59 ЦК України в редакції 1963 року, угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Відповідно до ч.2 ст. 48 ЦК України в редакції 1963 року по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Таким чином, на підставі недійсного договору купівлі-продажу від 11.04.2003 року ОСОБА_8. не набув права власності на одержане за договором майно і зобов'язаний повернути його продавцю - ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство".
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав недійсними наступні угоди купівлі-продажу щодо спірного майна: договір купівлі-продажу від 5.10.2005 року між ОСОБА_8 та ТОВ „Автотранспортна колона №1", та договір купівлі-продажу від 06.06.2006 року між ТОВ „Автотранспортна колона №1" і ОСОБА_1., оскільки відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Враховуючи відсутність волі ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" у вигляді рішення виконавчого органу, спрямованої на продаж спірного нерухомого майна, та недійсність договорів купівлі-продажу від 11.04.2003 року, 05.10.2005 року, 06.06.2006 року таке майно підлягає витребуванню у набувача ОСОБА_1. на користь позивача, шляхом передачі від неї до ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" майна в натурі та внесення відповідного запису про ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" як власника майна у державний реєстр прав власності на нерухоме майно.
Оскільки відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, то в ОСОБА_1. не виникло права власності на спірні нежитлові приміщення. З огляду на це, договір іпотеки від 06.06.2006 року укладений між ОСОБА_1. та ЗАТ „ОТП Банк" не відповідає вимогам ст. 5 Закону України „Про іпотеку", згідно якої предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що належить іпотекодавцю на праві власності, та обґрунтовано був визнаний судом першої інстанції недійсним. У цьому випадку, згідно 17 Закону України „Про іпотеку", іпотека припиняється.
З огляду на вимоги ч.5 ст. 261 ЦК України, суд першої інстанції обґрунтовано не застосував до позову ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство" строк позовної давності, який позивачем пропущений не був, оскільки позов пред'явлений менш ніж через три роки після спливу строку дії договору купівлі-продажу від 11.04.2003 року, та захистив порушене право.
6
При розгляді цивільної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства „Харківське автотранспортне підприємство" суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, природу правовідносин та закон їх регулюючий.
Суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу апеляційну скаргу представника ОСОБА_1-ОСОБА_2, представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортна колона №1" - ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 червня 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.