Справа № 22ц-1776/2007 Головуючий у першій інстанції СОКОЛОВ О.О.
Категорія - цивільна Доповідач - МАМОНОВА О.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді: БОЙКО О.В.
суддів: МАМОНОВОЇ О.Є., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.
при секретарі: ПІЛЬГУИ Н.В.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Агат» про
стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
встановив:
В серпні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2006 року по 26.04.2007 року.
Позов обґрунтовувала тим, що працювала в філії «Агат-Арізона» ВАТ «Агат» на посаді бухгалтера, наказом № 15-к від 20.07.2006 року була звільнена з роботи, при звільненні розрахунок та трудову книжку не отримала. Трудову книжку вона отримала лише 28.08.2006 року, а розрахунок - 20.04.2007 року.
У вересні 2007 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про поновлення пропущеного строку для подання заяви про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, в якій зазначила, що остаточний розрахунок за рішенням суду вона отримала 26 квітня 2007 року, коли і дізналася, що підприємство не виплатило їй середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку. 26 червня 2007 року вона звернулася з заявою до голови правління ВАТ «Агат» про видачу їй довідок про нараховану заробітну плату і про середній заробіток та копій наказів про прийняття та звільнення її з роботи для звернення до суду, які отримала 23 липня 2007 року. З 23 липня по 03 серпня 2007 року вона знаходилась на амбулаторному лікуванні з приводу болі в правому колінному суглобі і не могла пересуватись без сторонньої допомоги. Враховуючи зазначені обставини, строк звернення до суду вона пропустила з поважних причин.
2
Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 та поновленні строку для звернення до суду відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, стягнувши з відповідача 1681 грн. 68 коп.3а час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що воно не відповідає фактичним обставинам справи, постановлене з порушенням норм цивільно-процесуального і матеріального права. Апелянт зазначає, що суд порушив ст. 73 ЦПК України, не визнавши пропущений нею строк з поважних причин, про які вона вказувала в своїй заяві у вересні 2007 року. Вважає посилання суду на п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» безпідставними, оскільки відповідач не довів відсутності своєї вини з приводу невиплати їй середнього заробітку за час затримки.
В запереченнях на апеляційну скаргу ВАТ «Агат» просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишити рішення Городянського районного суду Чернігівської області в силі, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення.
По справі встановлено, ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера філії «Агат-Арізона» ВАТ «Агат», наказом № 15-к від 20 липня 2006 року була звільнена за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України. При звільненні з ОСОБА_1 відповідачем не було проведено остаточного розрахунку, належний розрахунок при звільненні в сумі 564 грн. 64 коп. ОСОБА_1 отримала за рішенням суду 26 квітня 2007 року.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що згідно довідки відділу державної виконавчої служби на час звільнення ОСОБА_1 на рахунки ВАТ «Агат» був накладений арешт і знятий 03.08.2007 року, а тому при наявності коштів на рахунках правління ВАТ «Агат» не могло самостійно визначити черговість і призначення платежів, тобто вина відповідача в затримці розрахунку відсутня.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права.
Апеляційний суд вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
3
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Накладення арешту на рахунки ВАТ «Агат» не виключає вини підприємства в затримці розрахунку при звільненні ОСОБА_1, а тому не може бути підставою для звільнення ВАТ «Агат» від обов'язку здійснити на користь позивачки виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.
Апеляційний суд вважає доводи ОСОБА_1 щодо пропущення нею тримісячного строку звернення до суду з поважних причин такими, що заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з амбулаторної картки ОСОБА_1, остання з 23 липня по 03 серпня 2007 року перебувала на амбулаторному лікуванні.
Згідно довідки ВАТ «Агат» від 28.09.2007 року (а.с. 38) середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 6 грн. 14 коп. Час затримки розрахунку з 20.07.2006 року по 26.04.2007 року складає 273 дні. Сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку складає 1676 грн. 22 коп. (6, 14 грн. х 273 дні).
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд доходить висновку, що з ВАТ «Агат» на користь ОСОБА_1 належить стягнути 1676 грн. 22 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача 51 грн. судового збору на користь держави та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів.
Керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 303, 304, 307, п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2007 року скасувати.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Агат» на користь ОСОБА_1 1676 грн. 22 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 51 грн. судового збору на користь держави та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.