УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2013 р.справа № 2-а-5039/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Щербака А.А. Малиш Н.І.

при секретарі судового засідання: Царьовій Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського райнного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2013 року про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Орджонікідзевського райнного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2011 року по справі № 2-а-5039/11за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Постановою Орджонікідзевського райнного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2011року року по справі № 2-а-5039/11/0818 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо відмови здійснити призначення, нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобов'язано призначити, нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 19 листопада 2010 року до змін в законодавстві або зміни соціального статусу особи, та забезпечити її виплату з урахуванням сум, сплачених за вказаний період.

За результатами розгляду апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову суду першої інстанції справі № 2-а-5039/11/0818, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2013 постанову залишено без змін.

26.06.2013 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про роз'яснення рішення суду від 11.05.2011року в частині, що стосується поняття «до змін в законодавстві», посилаючись на незрозумілість судового рішення.

Ухвалою суду першої інстанції від 01 липня 2013 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволені заяви про роз'яснення постанови суду та в обґрунтування судом зазначено, що постанова суду від 11.05.2013 року є зрозумілою, а в резолютивній частині чітко зазначено, які саме дії зобов'язального характеру мають бути вчиненні відповідачем та до якого часу.

Не погодившись з рішенням суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить задовольнити скаргу та скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2013 року, ухвалити нове судове рішення, яким надати роз'яснення по суті використаного в тексті постанови терміну «до змін в законодавсті…».

В обґрунтуванні апеляційної скарги позивач зазначає, що використане в рішенні суду поняття «до змін в законодавстві» без уточнюючих слів не є юридично обґрунтованим, не має тлумачення в законодавчих актах або в довідкових джерелах.

В судове засідання сторони, які були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, не прибули.

ОСОБА_1, за клопотанням якого розгляд даної справи було призначено у судовому засіданні, подав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його виїздом до іншого міста 13.09.2013 року.

Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подано суду заяву про розгляд справи без участі повноважного представника, а також наведені заперечення проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Враховуючи наведену норму Кодексу, а також те, що заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи не містить доказів поважності причин неприбуття в судове засідання, колегією суддів, з урахуванням вимог ст. 195-1 КАС України щодо строку розгляду апеляційної скарги, дану справу розглянуто без участі сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія судді вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просив суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати йому в подальшому щомісячну доплату до пенсії від дня подачі адміністративного позову та довічно, або до змін діючого законодавства згідно Конституції України.

Даний пункт позовних вимог в частині визначення періоду виплати щомісячної доплати до пенсії, а саме до змін в законодавстві, судом першої інстанції був задоволений та судове рішення, яке було залишено без змін судом апеляційної інстанції, набрало законної сили.

Згідно наданого позивачем листа від 21.06.2013 № 44/Н-9 Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, позивачеві здійснено перерахунок підвищення до пенсії відповідно до постанови № 2-а-5039/11/0818 за період з 19.11.2010 по 22.07.2011, який нарахована до виплати у травні 2013 р. При цьому в листі позивачеві повідомлено, що затримання виплати нарахованої суми коштів не встановлено, оскільки кошти після виконання рішення суду нараховані управлінням до виплати своєчасно, у повному обсязі та у встановленому законодавством порядку, а також, що на час надання відповіді пенсія позивачеві розраховано вірно, згідно з наданими документами та у відповідності до діючого законодавства про пенсійне забезпечення.

Відповідно ч.1 ст.170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Частиною другою цієї ж статті Кодексу передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що рішення є зрозумілим, оскільки в резолютивній частині чітко зазначено, які саме дії зобов'язального характеру мають бути вчинені та до якого часу.

Також колегія суддів звертає увагу, що підставою звернення позивача до суду із вказаною заявою про роз'яснення судового рішення стало те, що під час виконання судового рішення відповідачем, на думку позивача, невірно розтлумачено його зміст, зокрема, в частині терміну «до змін в законодавстві».

Крім цього, колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог ч.3 ст. 162 КАС України суд приймає постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до ст. 9 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 58 Конституції України гарантовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, є беззаперечним, що у разі, якщо правовідносини виникли раніше і регулювалися актом законодавства, який втратив чинність, новий акт законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, та у відповідності до норм Конституції України.

Враховуючи наведені обставини, приписи ст. 170 КАС України, а також той факт, що судове рішення, за роз'ясненням якого ОСОБА_1 звернувся до суду, не містить в собі незрозумілості або недоліки, які ускладнюють його реалізацію, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права. Отже, у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, п. 1 ч.1 ст. 199, ст. ст. 200, 205, 206 КАС Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського райнного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2013 року про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Орджонікідзевського райнного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2011 року по справі № 2-а-5039/11за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського райнного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2013 року по справі № 2-а-5039/11за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш