УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. справа № 2а-6143/10/0812

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 грудня 2010 року у справі № 2а-6143/10/0812 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

в с т а н о в и в:

22 листопада 2010 р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі -відповідач) та просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по теперешній час з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя 27 грудня 2010 року адміністративний позов в порядку скороченого провадження задоволено частково, визнано дії відповідача протиправними, зобов'язано відповідача нарахувати та виплати позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 15.05.2010 року по 27.12.2010 року.

Не погодившись з рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та зазначаючи, що в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни»не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «діти війни», а тому для нарахування та виплати підвищення пенсії відповідно до цього Закону позивачу немає законних підстав

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення.

Згідно ст.6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 вересня 2006 року.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалось.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 15.05.2010 року по 27.12.2010 року, з урахуванням строку звернення до суду з позовом, який визначено ст. 99 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року.

З огляду на викладене, постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 грудня 2010 року у даній справі є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ст. 198, п.1 ст. 200, ст. 206 КАС України суд апеляційної інстанції, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 грудня 2010 року у справі № 2а-6143/10/0812 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак