Справа № 372/4866/13-а
Провадження №2-а-205/13
постанова
іменем України
22 листопада 2013 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Степанової О.С.
при секретарі - Русанової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2013 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.08.2013 року вона звернулася до Козинської селищної ради Київської області з клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами, стосовно її гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки. У прохальній частині даного клопотання, позивач просила визначити без її погодження та виділити їй земельну ділянку орієнтовною площею до 0,10 га в межах смт. Козин Київської області, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва.
Після звернення з вказаним клопотанням, позивач отримала Рішення 38 сесії 6 скликання Козинської селищної ради від 29.08.2013 року №20/15, яким позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання у зв’язку з тим, що заявником не зазначено на доданому до клопотання графічному матеріалі бажаного місця розташування земельної ділянки.
Також позивачка зазначає, що саме у відповідності до чинного законодавства вона звернулася з клопотанням до Козинської селищної ради щодо отримання у власність (безоплатно) земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га. При цьому позивачем були додані до клопотання додатки, передбачені частиною 6 статті 118 ЗК України, а саме, графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки в адміністративних межах смт. Козин Обухівського району Київської області. На думку позивача, вимога Козинської селищної ради є незаконною та необґрунтованою, оскільки частиною 6 статті 118 ЗК України чітко встановлено вичерпний перелік документів, що повинні додаватися до клопотання про одержання безоплатно у власність земельної ділянки; тому, на думку позивача, такі дії відповідача порушують права та законні інтереси позивача, що гарантовані Конституцією та нормами чинного законодавства України, у зв’язку з чим остання змушена була звернутися до суду з позовом для захисту її порушеного права у спосіб, визначений в позові.
В судове засідання позивач не з’явилася, про дату час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, на адресу суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав суду заперечення, в яких проти позову заперечив, та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вивчивши обґрунтування позивача, наведене у адміністративному позові, письмові заперечення відповідача та матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в ході розгляду справи, 02.08.2013 року від імені позивача повірений останього в порядку ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України звернувся до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з клопотанням про отримання безоплатно у власність позивача земельної ділянки. У прохальній частині даного клопотання, повірений просив визначити позивачу земельну ділянку без її погодження та виділити земельну ділянку, орієнтовним розміром до 0,10 га в межах смт. Козин Київської області, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва (а.с. 14-16).
Рішенням 38 сесії 6 скликання Козинської селищної ради від 29.08.2013 року позивачу було відмовлено в задоволенні її клопотання в зв’язку з тим, що на наданих нею графічних матеріалах не зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.14).
Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно ч.6 ст. 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Постановою кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року за № 113 “Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки”, затверджено типову форму заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки, а також додатки, що повинні додаватися до неї. Так, в разі подання заяви уповноваженим представником заявника, то в заяві повинно бути зазначено, окрім даних заявника, всі дані щодо уповноваженої особи заявника, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий; до заяви (клопотання) додаються: обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу); копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу; копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі потреби).
Відповідно до ч.1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору доручення, який укладається в усній або письмовій формі (бажано в письмовій) та за бажанням сторін може бути нотаріально посвідчений. За договором одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. (ст.1000 ЦК України)
Відповідно до ч.1 ст.1007 ЦК України, довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, оформленої відповідно до ст.245 ЦК України.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, звернувшись з вищевказаним клопотанням до відповідача, представник позивача зазначив про бажання отримати земельну ділянку в межах всієї відповідної території, що перебуває в межах смт. Козин, не конкретизувавши, всупереч ч.6 ст. 118 ЗК України, місце знаходження бажаної земельної ділянки. Крім того, до клопотання від 02.08.2013 року не було додано довіреність, яка мала бути видана довірителем повіреному відповідно до ст. 1007 ЦК України, на вчинення юридичних дій передбачених договором доручення №22/08/13-зд від 02.08.2013 року.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про те, що подане представником позивача клопотання про отримання безоплатно у власність земельної ділянки розглянуті відповідачем в спосіб та порядок передбачений чинним законодавством України, протиправності оскаржуваних позивачем дій та рішень в ході розгляду справи судом не встановлено, як і правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.94 КАС України, у зв’язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу - стягненню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст.118, 121, 122 ЗК України, ст.ст. 237, 245, 1007 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року за № 113 “Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки”, ст. 69, 71, 72, 160 - 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про визнання протиправними дій Козинської селищної ради в частині відмови в задоволенні її клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,10 га в адміністративних межах смт. Козин Обухівського району Київської області; скасування рішення Козинської селищної ради від 29.08.2013 року №20/15 щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 02.08.2013 року про надання безоплатно у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації згідно з нормами статті 118 Земельного кодексу України; а також про зобов’язання Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, винести на засідання чергової сесії Козинської селищної ради та розглянути подане ОСОБА_1 клопотання від 02.08.2013 року про надання безоплатно у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0,10 га в межах смт. Козин Обухівського району Київської області – залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: