Апеляційний суд Рівненської області

________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Піскунова В.М., Міщенко О.А., Квятковського А.С.

при секретарі судового засідання - Міщук Л.А.

за участю прокурора - Чорнозуб Д.Д.

засудженого - ОСОБА_1

його захисника - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в поданні Городоцького виправного центру УДДУ ПВП у Рівненській області (№131) та спостережної комісії при Рівненській РДА про умовно - дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: 19.06.1981 року вироком Луцького міського суду за ч.2 ст.140 КК України на 3 роки позбавлення волі; 03.02.1982 року вироком Луцького міського суду за ч.2 ст.206, ч.1 ст.42, 43 КК України на 4 роки позбавлення волі; 21.04.1986 року вироком Луцького міського суду за ч.2 ст.141 КК України на 4 роки позбавлення волі із конфіскацією майна; 22.05.1992 року вироком Луцького міського суду за ч.2 ст.141 КК України на 5 років позбавлення волі із конфіскацією майна; 17.11.1997 року вироком Луцького міського суду за ч.2 ст.140, ч.2 ст.142, 42 КК України на 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна; 25.01.2007 року вироком Луцького районного суду за ч.2 ст.190, ч.2 ст.342, ч.1 ст.162, ч.1 ст.70 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, - який засуджений 13 жовтня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.185,ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 4 /чотирьох/ років позбавлення волі; 20.12.2011 року Апеляційним судом Волинської області вирок змінено в частині призначеного покарання, призначено за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України 5 /п'ять/ років позбавлення волі, в решті вирок залишено без змін; 15.02.2013 року Маневицьким районним судом Волинської області замінено на обмеження волі невідбуту частину покарання 2 роки 4 місяці 10 днів.

В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає, що при винесенні ухвали суд акцентував увагу лише на його стягненнях, які згідно чинного законодавства, були погашені у встановленому законом порядку. Вказує, що станом на 10 жовтня 2013 року виплатив 1430 гривень. Крім того, зазначає що при розгляді справи йому не був наданий адвокат для захисту своїх прав у судовому засіданні. Просить ухвалу суду скасувати, винести нову ухвалу, якою задовольнити подання Городоцького виправного центру УДДУ ПВП у Рівненській області (№131) та спостережної комісії при Рівненській РДА про умовно - дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, який просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, думку прокурора про залишення ухвали суду без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, після фактичного відбування засудженим не менше трьох четвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

Як вбачається з матеріалів справи засудженим ОСОБА_1 відбуто 2/3 частини призначеного покарання, за період відбування покарання в Городоцькому виправному центрі УДДУ ПВП у Рівненській області зарекомендував себе позитивно, сумлінно ставиться до праці, до виконання своїх обов'язків ставиться добросовісно, його поведінка є зразковою (а.с.2).

Разом з тим, ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до середньої тяжкості та тяжких злочинів, раніше відбував покарання за вчинення цілого ряду умисних злочинів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Тобто, вирішуючи питання про звільнення, суд враховує лише дані про сумлінну поведінку засудженого і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі, а не за час, який безпосередньо передує розгляду подання.

Єдиною і достатньою підставою умовно дострокового звільнення засудженого є досягнення однієї з цілей покарання - виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання. Під сумлінною поведінкою розуміється не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, а й прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинний злочин, відшкодування заподіяних злочином збитків потерпілим. Як вбачається з матеріалів справи, засуджений для відшкодування заподіяної ним шкоди, будь - яких активних дій не проявив.

Засудженим заподіяні злочином збитки не відшкодовано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що до ОСОБА_1 не можливо застосувати умовно-дострокового звільнення.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її повного тексту судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С у д д і :

_______________ ________________ ________________

Піскунов В.М. Квятковський А.С. Міщенко О.А.