Справа     №11-830   2006 р.                           Головуючий у І інстанції Шахрай М.І.

Категорія                                                           Доповідач       Шенін П.О.

УХВАЛА Іменем   України

5.ХП. 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої                   Мельничук Н.М.,

суддів                            Яковлєва    С.В.,

Шеніна       П.О.

прокурора  Турської      В.В.

захисника                       ОСОБА_1

засудженої                     ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Попільнянського   районного суду від   12. 1Х. 2006 р.

Цим вироком ОСОБА_2, мешканка АДРЕСА_1, вчителька ІНФОРМАЦІЯ_1, несудима,-

була засуджена за ч.1 ст. 126 КК України на 510 грн. штрафу. На підставі ст.ст. 49 і 74 п.5 КК України її було звільнено від призначеного покарання в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В обвинуваченні за епізодом в лютому- березні 2003 р. за аналогічним законом ОСОБА_1 була виправдана.

За вироком суду, ОСОБА_2, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1, весною 2002 року на уроці під час прибирання бур'янів умисно вдарила ногою в сідницю учню 8 класу ОСОБА_3, заподіявши йому фізичний біль.

Під час удару потерпілий був у зігнутому стані, впав на землю і вдарився плечем, в зв'язку із чим кілька днів не відвідував школу.

В апеляції засуджена ОСОБА_2 просить скасувати обвинувальний вирок щодо неї як незаконний і постановити виправдальний, посилаючись на вимоги ст.ст. 323,324,327, 64 КПК України, які не дотримував суд. Вважає, що суд безпідставно повірив 8 свідкам, які її обмовили, оскільки невірно вказують час подій- осінь 2002 року. Вона вказує на низку суперечностей в показах свідків.

Щодо її виправдання за другим епізодом вона просить вточнити час подій: замість вказаних у вироку лютому- березні 2003 р. зазначити, що події з ОСОБА_4 відбулися саме 24.02.2003 р.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_2 та в  її інтересах захисника ОСОБА_1, які апеляцію підтримали, думку прокурора про необхідність залишення вироку без зміни, залишає апеляцію без задоволення з наступних міркувань. Твердження в апеляції про необґрунтованість висновків суду про нанесення засудженою удару ОСОБА_3 ногою весною 2002 р. при вказаних у вироку обставинах спростовано матеріалами справи .

Суд або безпосередньо допитав багатсько свідків цих подій, або дослідив їх покази під час досудового слідства або попередніх судових засідань.

Про нанесення йому удару ногою з боку засудженої показував потерпілий ОСОБА_3, свідки ОСОБА_5.( який бачив удар безпосередньо), ОСОБА_6. ( яка бачила, як потерпілий впав після удару), а також свідки ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9 та інші, яким відоми обставини справи.

Посилка засудженої на те, що зазначені особи ніби-то обмовлюють її, є вигаданою.

Особисто ОСОБА_2 не заперечує, що конфлікт мав місце. На уроці ОСОБА_3 не хотів спалювати бур'ян, викинув вила і присів. Тоді вона підійшла і підняла його ногою під сідницю, не спричиняючи йому біль . Вона не заперечує, що зазначені події відбувалися, лише стверджує, що злочину не скоювала і болю потерпілому не спричиняла. Однак потерпілий вказує про інші відчуття від дій ОСОБА_2 і його покази підтверджують свідки. Саме потерпілий звернувся із заявою в правоохоронні органи на незаконні дії ОСОБА_1 ( т.1, а.с.З).

Посилка останньої на те, що потерпілий і свідки невірно вказують час події- осень замість весни 2002 р. і тому їм не можна вірити-є безпідставною. Свідки пояснювали, що не можуть згадати точно час подій, оскільки з того часу до постановления вироку пройшло 4 роки.

Однак саме місце події, конфлікт ОСОБА_2 з ОСОБА_1 під час уроку трудового навчання вони описують в цілому об'єктивно і логічно. Як вказано вище, особисто засуджена не заперечує факт відбуття цього конфлікту з ОСОБА_3, лише надає йому іншу правову оцінку.

З наведених мотивів судова колегія не знаходить підстав для скасування обвинувального вироку щодо ОСОБА_2 та її виправлення.

Дії останньої кваліфіковані судом вірно, обране покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Вона також обгрунтовано звільнена судом від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК.

По другому епізоду судове рішення відповідає вимогам закону. На підставі   сукупності досліджених  доказів   суд дійшов   висновку   про те, що події відбулися в лютому - березні 2003 року. Змінювати вирок і вказувати інший час подій- 24.02,2003 року- у колегії суддів підстав немає.

Суд апеляційної інстанції не досліджував безпосередньо всі докази по справі в двох томах. Зауваження ОСОБА_2 щодо часу подій практично не суперечать тому , що вказав суд у вироку.

Колегія суддів лише вважає за необхідне доповнити другий абзац мотивувальної частини вироку словами на початку абзацу:

„Крім того, за пред'явленим обвинуваченням"... і далі по тексту „в лютому- березні 2003 року..." - оскільки за цим епізодом ОСОБА_2 була судом виправдана.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України , колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_2  залишити без задоволення.

В порядку ст. 365 КПК України доповнити другий абзац мотивувальної частини вироку словами напочатку абзацу : „ Крім того , за пред'явленим обвинуваченням,..." і далі по тексту: „ в лютому- березні 2003 року..."

В решті вирок Попільнянського райсуду від 12.09.2006 р.щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.