Справа    № 11-870 2006 р.                                   Головуючий у І інстанції

Коренюк В.П.

Категорія 309 ч.2            Доповідач  Шенін   П.О.

УХВАЛА

Іменем    України

5.ХП. 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду  Житомирської області в складі:

головуючої                          Мельничук   Н.М.,

суддів                                     Яковлєва   С.В.,

Шеніна П.О.

прокурора   Турської В.В.

засудженого                         ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією пом. прокурора м.Коростеня на вирок Коростенського міськрайсуду від 5.10. 2006 року.

Цим вироком                                                                                                                                                                    ОСОБА_2, мешканець АДРЕСА_1, непрацюючий, судимий Лугинським райсудом за ст.ст. 308 ч.1, 309 ч.2 КК України із застосуванням ст. 75 КК на 3 роки позбавлення волі з випробуванням і іспитовим строком 1 рік,- був засуджений  за   ст.309 ч.2 КК України на 2 роки    позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК частково приєднано покарання за попереднім вироком і остаточно визначено ОСОБА_2 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

Запобіжний    захід     залишений засудженому утримання під вартою, термін відбування покарання обчислений із 17.05. 2006 р.

З ОСОБА_2 стягнуті судові витрати, як із іншого засудженого. Крім того, по справі був засуджений ОСОБА_1,щодо якого приймається окреме процесуальне рішення.

В апеляції пом. прокурора м.Коростеня просить змінити вирок суду щодо ОСОБА_2 і виключити з нього вказівку про застосування ст. 96 КК України, оскільки наркоманія, якою страждає засуджений, не становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який покладається в цій частині на розсуд суду, міркування прокурора про необхідність задоволення апеляції, задовольняє її з наступних  міркувань.

Згідно акту судово- наркологічної експертизи ( а.с.28), ОСОБА_2 дійсно страждає опійною наркоманією і потребує примусового лікування.

Однак, згідно вимог ст. 96 КК України і роз'яснень у п. 24 Постанови Пленуму ВС України №7 від 3.06.05р. „Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування", примусовому лікуванню підлягають лише особи, які вчинили злочини та страждають на хвороби, що становять небезпеку для здоров'я інших осіб. Алкоголізм та наркоманія до цих хвороб не належать.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2, за вироком суду, засуджено за те, що 6.05.2006р. на вул. Коротуна м. Коростеня, маючи при собі 10 пігулок „Ефект" та перманганат калію і оцет, без мети збуту виготовили з норефедрину 19 мл наркотичного засобу, в перерахунку на суху речовину 0,356 грм. Цього ж дня із переліченим, зберігаючи його без мети збуту, засуджені були затримані.

Таким чином, наркотичний засіб ніхто не розповсюджував, в тому числі ОСОБА_2.

За таких обставин апеляція підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію   пом. прокурора м.Коростеня задовольнити.

Вирок Коростенського міськрайсуду  від 5.10.06р. щодо засудженого ОСОБА_2  змінити.

Виключити з нього вказівку про застосування до ОСОБА_2  примусового лікування від наркоманії на підставі ст. 96 КК України .

В решті вирок щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.