Справа № 2-a-1217
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2008 року, Тернопільський міськрайонний суд в складі:
головуючої Подлісній І.М. секретаря Миколишин А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданн і в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області, третьої особи Управління Державного казначейства України в м. Тернополі про стягнення збору на обов 'язкове державне пенсійне страхування,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області, третьої особи Управління Державного казначейства України в м. Тернополі, в якому просить стягнути з відповідача по справі в його користь 2 272, 50 грн. зайво сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1, оскільки придбав житло вперше і відповідно до п.9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 не є платником вказаного збору.
В судовому засіданні позивач і представник позивача підтримав позов з мотивів, викладених у позовній заяві та просить повернути йому з Державного бюджету України безпідставно сплачений при придбанні вперше житла збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2 272, 50 грн.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі позову не визнала, пояснивши, що Пенсійний фонд України не є розпорядником коштів спеціального фонду Державного бюджету України, зокрема на 2007 рік, частиною доходів якого є збори на обов 'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону оплачуються з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Представник відповідача головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області, пояснив, що оскільки механізму повернення вказаних коштів не розроблено позивач сплатила даний збір правильно, а тому відсутні підстави для задоволення заявленого ним позову.
Представник третьої особи - управління Державного казначейства у м. Тернополі повторно в суд не з»явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином.
- 2-
Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що вказаний позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.
18.09.2007року відповідно до умов договору купівлі - продажу ОСОБА_1 купив належну продавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було сплачено збір на обоє 'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1 % від його вартості, що складає 2 272, 50 грн., а саме по квитанції № 2236 від 18.09.2007 р.
Відповідно до п. 9 cm. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " від 26.06.1997року, п. 15-1 Порядку сплати збору на обов 'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна громадяни, які придбавають житло вперше.
З відповіді ТзОВ «Міське біол. Технічної інвентаризації» № 780/07-2 від 27.02.2008року вбачається, що позивач ОСОБА_1 являється власником АДРЕСА_3.
Згідно обліку технічної інвентаризації в м. Тернополі позивач має зареєстроване права приватної власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_4, згідно розпорядження органу приватизації № 22173 від 12.03.1997р..
Згідно довідки № 2548 від 28.09.2007 року філії Тернопільського міського відділення №6350 ВАТ "Державний ощадний банк України" ОСОБА_1 включений в списки для приватизації за адресою АДРЕСА_5 в ТВБВ філії №6350/01, житлові чеки не використано.
Із витягу з Державного реєстру правочинів від 30.01.2008 року вбачається, що ОСОБА_1 укладав лише один договір купівлі-продажу 18.09.2007 року на підставі якого придбав спірну квартиру.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 дійсно 18.09.2008 року вперше придбав житло за договором купівлі-продажу за вище вказаною адресою і при оформленні документів безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 2 272 грн. 50 коп., що стверджується квитанцією № 2236 від 18.09.2007 р. , який підлягає поверненню, оскільки позивач за встановлених судом обставин не є платником зазначеного збору.
У відповідності до п.16 постанови Кабінету міністрів України №1740 від 03.11.1998 року "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" - суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються платниками з операцій купівлі-продажу нерухомого майна зараховуються в установленому порядку до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
-3-
Відповідно до норм Бюджетного кодексу України розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
В Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає, зокрема здійснення Державним казначейством України розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів. ( ст. 48 Бюджетного кодексу України)
З матеріалі справи вбачається, що позивачем сплачено збір з операцій купівлі продажу нерухомого майна на рахунок державного бюджету через банк отримувача управління Державного казначейства у Тернопільській області, який спрямовано до спеціального фонду Державного бюджету України.
За таких встановлених обставин, суд вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом повернення позивачці з Державного бюджету України безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при укладенні 18.09.2007 року договору купівлі продажу квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 в розмірі 2 272, 50 грн., оскільки придбав житло вперше і не зобов'язаний був сплачувати вказаний збір.
В даному випадку в суді встановлено порушення прав позивача ОСОБА_1 , які підлягають захисту шляхом задоволення заявлених ним позовних вимог та зобов»язання головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області повернути з рахунку держбюджету сплачені ним кошти.
керуючись ст. ст. 6, 11, 159, 160-163, 167, 185-186 КАС України, Бюджетним кодексом України, п .9 cm. 1 Закону України "Про збір на обов 'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997року, п.п.15-1, 16 Порядку сплати збору на обов 'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити. Зобов»язати Головне управління Державного казначейства України у Тернопільській області повернути з рахунку Державного бюджету, відкритого в Управління Державного казначейства у місті Тернополі за кодом бюджетної класифікації доходів бюджету 24140500 «Додатковий збір на виплату пенсій з операцій купівлі-продажу нерухомого майна» кошти сплачені 18.09.2007 р., в сумі 2 272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) грн. 50 коп. на рахунок позивача ОСОБА_1 (В Тернопільському відділенні №112, МФО 351005, розрахунковий рахунок №2607145412300, ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
-4-
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.