Справа № 414/1824/13-к

Провадження №11кп/782/1462/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 року. Колегія суддів судової палати апеляційного суду Луганської області з розгляду кримінальних справ в складі:

головуючого - Стороженко С.О.,

суддів - Шапка В.В., Рябчун О.В.,

з участю секретаря Дорошенко Ю.Б., прокурора Повжик Л.Ф., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянула в апеляційному порядку, у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Кременського районного суду Луганської області від 02 вересня 2013 року, яким

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Грозний

Чеченської республіки РФ, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не

одруженого, не працюючого, раніше судимого:15.05.2009 року Рубіжанським судом

судом за ст.186 ч.1 КК України до 3 місяців арешту, звільнено за відбуттям строку

покарання 07 серпня 2009 року; 12 липня 2010 року Рубіжанським судом за ст.185

ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнено за відбуттям строкупокараня

07.06.2013 року, мешкає за адресою АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2,

засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено з 02 вересня 2013 року, тобто з моменту затримання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 з домашнього арешту змінено на тримання під вартою, взявши його під варту в залі судового засідання.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 2246 гривень.

Питання про речові докази та судові витрати вирішено відповідно до ст.ст.100,124 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 04 серпня 2013 року, о 19 годині, будучи в стані алкогольного сп'яніння, та на законних підставах, на запрошення господарки, знаходячись в домоволодінні АДРЕСА_3, належному ОСОБА_2, в нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно. Скориставшись неувагою господарки будинку, він таємно викрав гроші в сумі 2000 гривень та 100 російських рублів, що за курсом НБУ складає 24 гривень 24 копійки, на загальну суму 2024гривень 24 копійок після чого з викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, згодом розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим завдав шкоди потерпілій ОСОБА_2 на вказану суму.

05 серпня 2013 року, о 14 годині, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, через незачинені двері, незаконно проник до будинку АДРЕСА_3, належному ОСОБА_2, звідки таємно викрав 30 штук курінних яєць, вартістю 80 копійок за штуку, на суму 24 гривень, 1 кілограм яловичини, вартістю 50 гривень, 1 кілограм фаршу м'ясного на суму 40 гривень, 1 кілограм крабових паличок вартістю 80 гривень гроші 30 гривень, мобільний телефон «Nокіа» вартістю 199 гривень, 2 копійок в якому знаходилася картка мобільного оператора МТС, вартістю 8 гривень, на рахунку якої знаходилося 20 гривень коштів, а всього на загальну суму 421гривень 20 копійок, після чого з викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, згодом розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим завдав шкоди потерпілій ОСОБА_2 на вказану суму.

З апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що він не оспорює доведеність його вини, але вважає вирок суду надто суворим, вказує на те що він працював, позитивно характеризується, на наявність пом'якшуючих його покарання обставин, які не були враховані на його думку судом при призначенні покарання, а саме: має на утримані цивільну співмешканку та двох неповнолітніх дітей. Просить врахувати зазначені обставини та переглянути справу, як вбачається з змісту апеляції пом'якшити йому призначене покарання, застосувавши ст.ст.69,75 КК України.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1 який підтримав доводи апеляційної скарги, просив пом'якшити призначене покарання, або скасувати вирок та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, думку прокурора про залишення вироку без змін, а апеляційної скарг обвинувачено ОСОБА_1 без задоволення, провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

В апеляції доведеність вини ОСОБА_1 не заперечуються, суд повно дослідив докази по справі, дав їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні злочинів і правильно кваліфікував його дії за ч.ч.2,3 ст.185 КК України.

Апеляційним судом вказані обставини, дослідження доказів також не перевіряється згідно зі ст.404 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, частини. 2,3 ст.185 КК України, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, та тяжкого злочину, відомості про особу, яка посередньо характеризується за місцем проживання, раніше двічі судима, відсутність обставин що пом'якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та призначив покарання відповідно до злочинів у вигляді двох та трьох років позбавлення волі.

Окрім того, суд застосував ст.70 КК України, правильно призначив остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначив остаточне покарання, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На думку колегії суддів таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння з його боку нових злочинів, і ні є суворим.

Призначене покарання є мінімальне з передбачених санкцією ч.3 ст.185 КК України.

Необгрунтованними є доводи апеляції ОСОБА_1 про не врахування судом при призначені покарання пом'якшуючих його покарання обставин, а саме: що він має на утримані цивільну співмешканку та двох неповнолітніх дітей, так як вказані обставини не підтвердженні матеріалами кримінального провадження, як не має відомостей в матеріалах справи про працевлаштування ОСОБА_1 та його позитивну характеристику.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в питанні визначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на зазначений у вироку строк, оскільки обставини, на які посилався обвинувачений в апеляції є необґрунтованими, тому суд не вважає таке покарання суворим.

Колегія суддів не має підстав змінити обвинуваченому покарання, призначити більш м'яке покарання, як не мав таких підстав суд першої інстанції при розгляді справи по суті.

Колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції відповідним вимогам кримінального та кримінального-процесуального закону, матеріалам кримінального провадження і визнає його таким, що не підлягає скасуванню, або зміні.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

вирок Кременського районного суду Луганської області від 02 вересня 2013 року, щодо ОСОБА_1 - залишити без змін, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - без задоволення.

Головуючий:

Судді: