Головуючий в 1 інст. Ониско Р.В.
Доповідач: Терещенко І.В.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - судді Терещенко І.В.,
суддів: Повзло В.В., Брагіна І.Б.,
при секретарі Підчасовій Ю.А.,
з участю: прокурора Андрєєвої Ж.М., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку матеріали кримінального провадження №1201305010001916 за апеляцією прокурора у кримінальному провадженню Гарагашевої Т.О., обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2013 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Артемівськ Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працючого, раніше судимого, останній раз 27.01.2012 року Микитівським районним судом м. Горлівка за ч. 1 ст.383, ч.1 ст.384, ч.2 ст.384 КК України до 3р. 6 міс. позбавлення волі, без постійного місця проживання, засуджено за ч.3 ст.185 КК України до трьох років десяти місяців позбавлення волі, за ч.2 ст186 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання в виді чотирьох років позбавлення волі,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 19 березня 2013 року приблизно о 15.00 годині, діючи повторно, умисно, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння чужим майном і звернення його у свою власність, прийшов до огородженого парканом домоволодіння ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 де шляхом вільного доступу через незаперту хвіртку проник на територію двору домоволодіння, а потім шляхом виставлення скла з віконної рами через віконний отвір проник всередину будинку, де таємно викрав майно ОСОБА_4, а саме: чоловічу кожану куртку коричневого кольору 52 розміру, вартістю 472 гривні, чоловічі класичні брюки сірого кольору 48 розміру, вартістю 48 гривень, чоловічий ремінь коричневого кольору із шкірозамінника вартістю 15,6 грн., після чого з місця скоєння злочину разом з викраденим майном зник та розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 535,6 грн.
Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність 20 березня 2013 року приблизно о 21.00 годині, діючи повторно, умисно, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння чужим майном і звернення його у свою власність, прийшов до огородженого парканом домоволодіння ОСОБА_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де шляхом вільного доступу через незаперту хвіртку проник на територію двору домоволодіння, підійшов до приміщення будинку і шляхом пошкодження запірного пристрою на вхідних дверях проник всередину будинку, де таємно викрав майно ОСОБА_5, а саме: килим, розміром 3x3 метри бежевого кольору, вартістю 444 гривні, килим розміром 2x1,5 метри червоного кольору, вартістю 222 гривень, ТВ-тюнер цифрового телебачення марки "STRONG", вартістю 392 гривень, три комплекти постільної білизни, вартістю 57 гривень кожний, емальоване відро ємкістю 10 літрів, вартістю 44 гривні, тефлонову сковорідку марки "Tefal" вартістю 69 гривень, дві каструлі з нержавіючої сталі з кришками ємкістю 2 літри, вартістю 80 гривень, після чого з місця скоєння злочину разом з викраденим майном зник та розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 1502 гривні.
Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність, 03 квітня 2013 року приблизно о 15:00 годині, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння чужим майном і звернення його у свою власність, знаходячись на дачній дільниці АДРЕСА_3 з дозволу потерпілої ОСОБА_6, яка знаходилась на цій же дільниці, шляхом вільного доступу відкрито викрав її майно, а саме: мобільний телефон марки "Motorola С-261", вартістю 147 гривень, сім-карту мобільного оператора "МТС" вартістю 5 гривень, на рахунку якої були грошові кошти в розмірі 50 гривень, потім в присутності потерпілої ОСОБА_6, нехтуючи її думкою, яка розуміла протиправний характер дій ОСОБА_1, а він, в свою чергу, усвідомлював цю обставину, зник з місця скоєння злочину, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 202 гривні.
Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність, 04 квітня 2013 року приблизно о 08:00 годині, діючи повторно, умисно, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння чужим майном і звернення його у свою власність, прийшов до огородженого парканом домоволодіння ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, де шляхом вільного доступу через незаперту хвіртку проник на територію двору домоволодіння, підійшов до приміщення будинку і шляхом пошкодження запірного пристрою на вхідних дверях проник всередину будинку, де таємно викрав майно ОСОБА_2, а саме: електрокосу (ручна коса з електроприводом) марки "Протон ЭТ-1200", вартістю 375 гривень, після чого з місця скоєння злочину разом з викраденим майном зник та розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 375 гривень.
Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність, 04 квітня 2013 року приблизно о 23.00 годині, діючи повторно, умисно, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння чужим майном і звернення його у свою власність, прийшов до огородженого парканом домоволодіння ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 де шляхом вільного доступу через незаперту хвіртку проник на територію двору домоволодіння, підійшов до приміщення будинку і шляхом вільного доступу проник всередину будинку, де таємно викрав майно ОСОБА_2, а саме електроточило (заточувальний настільний верстат), вартістю 224 гривні, після чого з місця скоєння злочину разом з викраденим майном зник та розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 224 гривні.
Обвинувачений у судовому засіданні не заперечував свою причетність до вказаних подій кримінальних правопорушень, оспорюючи тільки кваліфікацію своїх дій по заволодінню майном ОСОБА_6. Вказував, що таємно заволодів її майном і вона не могла цього бачити.
З показань обвинуваченого, потерпілих та досліджених в судовому засіданні доказів, що наведені у вироку суду першої інстанції, вбачаються суб'єкт та суб'єктивна сторона, об'єкт та об'єктивна сторона і обставини вчинених кримінальних правопорушень.
Таким чином, своїми діями, що виразились в таємному викраденні чужого майна, поєднаними з проникненням у житло, вчиненими повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.
Таким чином, своїми діями, що виразились в відкритому викраденні чужого майна, вчиненими повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.
Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначено покарання в виді трьох років десяти місяців позбавлення волі, за ч.2 ст186 КК України в виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання в виді чотирьох років позбавлення волі.
На зазначений вирок суду прокурором у кримінальному проваджені Гарагашевою Т.О., а також обвинуваченим ОСОБА_1 були подані апеляційні скарги.
Прокурор в своїй апеляції, не оскаржуючи фактичні обставини справи та доведеність вини засудженого, просила вирок суду скасувати внаслідок невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним і призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України чотири роки позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України до чотири роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у виді шести років позбавлення волі.
В своїй апеляції та доповненнях до неї обвинувачений просив вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, мотивуючи, що його дії неправильно кваліфіковані. Вказував, що на досудовому слідстві співробітники міліції до нього застосовували моральний та фізичний вплив.
Заслухавши доповідача; прокурора, яка не підтримала доводи апеляції, але заперечувала проти задоволення апеляції обвинуваченого; обвинуваченого, який просив подану апеляцію задовольнити; потерпілого ОСОБА_2, який заперечував проти доводів апеляції засудженого та вважав доводи апеляції прокурора обґрунтованими, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Винність ОСОБА_1 у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень встановлена ??судом першої інстанції на основі досліджених у ході судового слідства і наведених у вироку доказів. Його дії за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України кваліфіковані правильно.
Доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що на досудовому слідстві до нього застосовували моральний та фізичний вплив співробітники міліції та необхідно притягти до кримінальної відповідальності дільничного співробітника міліції ОСОБА_7 не можуть бути взяті до уваги.
В судовому засідання апеляційного суду обвинувачений визнавав свою вину, пояснив, що при розгляді справи давав правдиві показання без будь-якого впливу, а протиправні дії працівників міліції не вплинули на правдивість його показань.
Показання обвинуваченого в судовому засіданні про обставини вчинення кримінальних правопорушень прийняті в якості доказів його вини про що викладено у вироку.
Можливе заподіяння обвинуваченому тілесних ушкоджень співробітниками міліції не вплинуло на доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України.
В свою чергу обвинувачений ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися в прокуратуру з заявою про вчинені стосовно нього кримінальні правопорушення.
Доводи апеляції обвинуваченого про те, що потерпіла ОСОБА_6 не бачила як він скоював крадіжку, є необґрунтованими, оскільки з показань потерпілої в судовому засіданні вбачається, що вона окликала ОСОБА_1 та просила повернути їй викрадені речі, але він зробив вигляд, що не чує її та зник.
Доводи обвинуваченого про те, що ОСОБА_5 не є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 є необґрунтованими, оскільки з матеріалів кримінального провадження та показань обвинуваченого і потерпілої ОСОБА_5 в судовому засіданні вбачається, що її майно було викрадено з будинку за вказаною адресою, а та обставина чи є вона власником будинку не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого.
Однак, на думку колегії суддів, призначене судом остаточне покарання ОСОБА_1 в виді чотирьох років позбавлення волі є м'яким та не може служити меті покарання, передбаченій ч.2 ст.50 КК України.
Таким чином, апеляція прокурора підлягає задоволенню, а доводи апеляції обвинуваченого не знайшли свого підтвердження.
Зазначений вирок в частині визначення покарання ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
В якості пом'якшуючих покарання обставин враховано щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обтяжуючих обставин судом не встановлено.
При призначенні покарання слід врахувати ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкі злочини, їх кількість; особу обвинуваченого, який є раніше судимою особою, неодноразове вчиняв корисливі злочини, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 слід призначити покарання яке буде відповідати тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, даними про його особу, іншим обставинам у справі і послужить меті покарання.
В іншій частині вирок слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст.407, 420 КПК України,-
З А С У Д И В:
Апеляцію прокурора задовольнити повністю, апеляцію обвинуваченого залишити без задоволення.
Вирок Артемівського міськрайоного суду Донецької області від 10 вересня 2013г . , яким засуджений ОСОБА_1 у частині призначеного покарання скасувати.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання:
за ч.3 ст.185 КК України в виді чотирьох років позбавлення волі,
за ч.2 ст.186 КК України в виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання в виді шести років позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Вирок Апеляційного суду Донецької області набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: