Справа № 429/472/13-к
Провадження № 11кп/782/969/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді Шмигельського І.В.,
суддів Кошелєва Б.Ф. і Тополюк Є.В.Є.,
з участю: секретаря Шеховцової А.С.,
прокурора Повжик Л.Ф.
адвоката ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Луганську апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_3 і адвоката ОСОБА_2 на вирок Слов'яносербського районного суду Луганської області від 04.06.2013 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Лутугине Луганської області, українця, громадянина України, має середню спеціальну освіту, розлученого, проживає в незареєстрованому шлюбі, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, що проживає в АДРЕСА_1,
визнаного винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст. 289 КК України, та засудженого:
за ч.1 ст. 115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 місяців;
за ч.1 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
У відповідністю з ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_3 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 залишена без зміни - тримання під вартою, а строк покарання рахується з 30.12.2013 р.,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 визнаний винним в тому що, 28 грудня 2012 року близько 23 год він і ОСОБА_5 знаходилися у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, де вони розпивали спиртні напої. В ході розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на ґрунті алкогольного сп'яніння сталася сварка, яка перейшла в бійку. В ході бійки ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті несподівано виниклої неприязні вирішив вчинити умисне вбивство ОСОБА_5 Реалізовуючи свій злочинний намір, який був спрямований на умисне протиправне спричинення смерті ОСОБА_5, ОСОБА_3, кухонним ножем, який він узяв у будинку, в ході бійки навмисно завдав не менш ніж три удари ножем в ділянку передньої поверхні грудної клітки і передньої черевної стінки ОСОБА_5, тобто в ділянку знаходження життєво важливих органів. Наносячи ОСОБА_5 вказані тілесні ушкодження ОСОБА_3 усвідомлював, що в результаті цього може наступити смерть потерпілого і бажав настання таких наслідків.
В результаті ударів ножем ОСОБА_3 навмисне заподіяв ОСОБА_5 проникаюче колото-різане поранення грудної клітки і передньої черевної стінки с ушкодженням лівого шлуночка серця, лівої легені і черевного відділу аорти, від яких ОСОБА_5 помер тоді ж в будинку.
Судово-медичною експертизою трупа ОСОБА_5 № 1602 встановлені наступні тілесні ушкодження:
- садна і синець лобової області;
- множинні садна на фоні синця правої привушної області;
- забита рана і садна спинки носа;
- синці нижньої губи і області підборіддя;
- два проникаючі колото-різані поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням лівого шлуночка серця і лівої легені;
- проникаюче колото-різане поранення лівої підвздошної області, з ушкодженням черевного відділу аорти;
- садна внутрішньої поверхні лівого плеча, в проекції задньо-верхньої ості лівої підвздошної кістки, задньої поверхні грудної клітки у верхній треті ліворуч по хребетній лінії;
- садна і синці тильної поверхні кистей рук.
Два проникаючі колото-різані поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням лівого шлуночка серця і лівої легені, а також проникаюче колото-різане поранення лівої підвздошної області, з ушкодженням черевного відділу аорти, як ізольовано одне від одного, так і в комплексі мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному звґязку з настанням смерті.
Інші, встановлені судово-медичною експертизою трупа тілесні ушкодження, як ізольовано одне від одного, так і в комплексі, мають ознаки легких тілесних ушкоджень і не перебувають у прямому причинно-наслідковому звґязку з настанням смерті.
Встановлені експертизою трупа ОСОБА_5 усі тілесні ушкодження, носять прижиттєвий характер, і утворилися в короткий проміжок часу, який рахується від декількох десятків секунд до декількох хвилин до часу настання смерті. Смерть ОСОБА_5 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки і передньої черевної стінки с ушкодженням лівого шлуночка серця, лівої легені і черевного відділу аорти, які ускладнились розвитком гострої великої крововтрати.
Крім того, 28 грудня 2012 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, де скоїв вбивство ОСОБА_5 Після вбивства ОСОБА_5 у ОСОБА_3 виник намір на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою перевезти тіло ОСОБА_5 в інше місце. З цією метою ОСОБА_3 переніс тіло ОСОБА_5 до автомобіля “Фольксваген-пассат” державний номер НОМЕР_1, який знаходився у дворі за вищевказаною адресою, та на праві власності належить ОСОБА_6, де поклав тіло ОСОБА_5 на заднє сидіння, а сам без дозволу власника, незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем “Фольксваген-пассат”, д/н НОМЕР_1, вартістю згідно автотоварознавчої експертизи №226/27 від 22.02.2013 - 39188 грн. 05 коп. На зазначеному автомобілі ОСОБА_3 доїхав до вул. Рудя в м.Луганськ, де залишив автомобіль, а сам з місця пригоди втік.
Прокурор у кримінальному проваджені ОСОБА_4.в своїй апеляції просить вирок Слов'яносербського районного суду скасувати у зв'язку з невідповвдністю призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого за м'ягкістю призначеного покарання та постановити свій вирок призначивши ОСОБА_3 за ч.1 ст. 115 КК України 8 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 289 ККУкраїни 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 10 років позбавлення волі.
В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати постановлений відносно нього вирок і справу провадженням закрити з тих підстав, що обвинувачення в відносно нього ґрунтується на показаннях свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_8, які не були свідками події. Суд не прийняв до уваги той факт, що ОСОБА_9 на той момент була засуджена з іспитовим строком і могла давати свідченням під тиском прокуратури. Не вияснялась ступінь алкогольного сп'яніння цих свідків. Не дивлячись на клопотання учасників процесу, судове засідання велося російською мовою. На час пред'явлення обвинувачення за ст. 289 КК України, власниця автомобіля „Фольксваген-пассат" ОСОБА_9 була за межами України. Суд не дав належної оцінки свідченням потерпілого ОСОБА_6 про те що на момент події автомобіль був проданий за дорученням і йому, тобто ОСОБА_10, не належав. Вважає, що суд однобоко підійшов до оцінки показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_11, не усунув протиріччя в їх показаннях. Вважає, що в ході розгляду справи суд зайняв сторону обвинувачення, чим порушив презумпцію не винуватості.
В свої апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_12 просить вирок відносно ОСОБА_3 скасувати, провадження по справі закрити. Вважає, що вирок постановлений грубим порушенням норм матеріального і процесуального права.
Звертає увагу колегії суддів на те, що ОСОБА_9 і ОСОБА_8 допитані слідчим суддею необгрунтовано і їх покази є недопустимимі при постановлені вироку, оскільки в порядку ст. 225 КПК України свідки можуть бути допитані тільки при наявності виключних обставин, які зазначені в цій статті КПК.
На думку апелянта, в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст.289 КК України, оскільки автомобіль „Фольксваген - пассат", станом на 28.12.2012 р. ОСОБА_6 не належав, а був переданий родному брату, а той продав автомобіль ОСОБА_5 і ОСОБА_9 Це питання під час судового розгляду судом не досліджувалося.
На підготовчому засіданні сторона обвинувачення не ставила перед судом про витребування матеріалів досудового розслідування і долучення їх до матеріалів судового провадження, а суд сам визначився з об'ємом дослідження доказів і послався на свідчення ОСОБА_9 і ОСОБА_8 при ухваленні вироку.
Апелянт вважає, що суд неправильно виклав у вироку покази потерпілої ОСОБА_16 відносно того, що її брат ОСОБА_5 міг почати сварку з ОСОБА_3, оскільки він був стриманим і не скандалістом. Оскільки ОСОБА_5 був неодноразово засуджений, зловживав спиртними напоями.
Вважає, що суд не дав належної оцінки показам свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_8, які на протязі досудового розслідування давали протиречиві покази.
Також, на думку адвоката, суд не дав належної оцінки твердженням обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження виключно з метою самозахисту від його протиправних дій.
Заслухавши суддю-доповідача, прокуророа, адвоката ОСОБА_12, обвинуваченого ОСОБА_3, які підтримали свої апеляційні вимоги, заслухавши потерпілого, який не наполягав на притягнені обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ст. 289 КК України, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегя суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а апеляційні скарги адвоката ОСОБА_12 і обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Вирок Слов'яносербського районного суду Луганської області від 04.06.2013 р. відносно ОСОБА_3 в частині визнання його винним за ст. 289 ч. 1 КК України підлягає скасуванню, а провадження по справі в цій частині підлягає закриттю через невідповідність суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Колегія вважає, що факт протиправного заволодіння автомобілем „Фольксваген - пасат" держномер НОМЕР_1 обвинуваченим ОСОБА_3 не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що вказаний автомобіль в грудні 2012 р. він передав своему брату для продажу. Йому відомо, що брат продав автомобіль ОСОБА_9 в розстрочку і станом на 28.12.2012 р. автомобіль перебував у її володінні. Ніяких претензій до обвинуваченого не має.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердила той факт, що автомобіль „Фольксваген - пасат" станом на 28.12.2013 р. перебував у її володінні, оскільки по усному договору вона купила його в розстрочку у брата ОСОБА_6 і обвинувачений ОСОБА_3 мав вільний доступ до автомобіля і користувався ним у разі потреби.
Що стосується визнання ОСОБА_3 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, то, не дивлячись на невизнанні ним своєї вини в інкримінуємому діянні, його вина доказана зібраними по справі доказами.
Винуватість обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_5 це її молодший брат. Вони близько не спілкувалися, оскільки вона не схвалювала спосіб життя брата. Він вживав спиртні напої, наркотичні речовини, міг сісти за кермо в стані алкогольного сп'яніння. Проте, брат відносився до неї з повагою. 29 грудня 2012 року їй подзвонила ОСОБА_9 і повідомила, що в машині знайшли труп її брата ОСОБА_5 Вона спочатку не повірила, але коли передзвонила, то дізналася, що це дійсно так, і труп виявили в Кам'янобрідському районі. 31 грудня вона брала дозвіл на поховання, пізніше розмовляла з ОСОБА_9, яка розповіла їй, що вони розпивали спиртні напої, між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виникла сварка, вони стали битися, її виштовхали до зали, після чого вона втекла через вікно на вулицю. Після того, як забрала труп брата з моргу, вона бачила на його тілі численні побої, все тіло було вкрите синцями. Вона не вірить в те, що її брат ОСОБА_5 затіяв сварку, оскільки він був врівноважений та не забіякуватий. Цивільний позов не заявляє, просить покарати винного відповідно до закону.
Показаннями свідка ОСОБА_9 слідчому судді про те, що вона співмешкала з ОСОБА_5 Він не постійно проживав з нею, оскільки мав квартиру в сел. Ювілейний м. Луганськ. Зранку 28 грудня 2012 року до неї в гості прийшла кума ОСОБА_11. Вони пили коньяк за приїзд доньки ОСОБА_8, яка напередодні приїхала з м. Санкт-Петербург. Приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_3 пішла в дитсадок забрати дитину, а повернулася хвилин через 20 разом з сином ОСОБА_17 та чоловіком ОСОБА_3. З собою вони принесли 2 двохлітрові пляшки пива та рибу. Вони розпивали пиво, після чого вона пішла спати. Близько 21 год. приїхав на машині ОСОБА_5 Коли ОСОБА_5 зайшов до будинку, вона проснулася, та сіла до столу. ОСОБА_5 також сів до столу, став пити пиво. В цей час між нею та ОСОБА_5 виникла сварка з приводу спільного проживання, яка через кілька хвилин закінчилася. Потім виникла сварка між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з приводу автомобіля. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_3 схопили один одного за одяг, стали розмахувати руками, висловлювалися нецензурною лайкою. В кухні знаходилася і донька ОСОБА_8, за яку вона злякалася та виштовхала її в кімнату. В цей час побачила, що ОСОБА_5 лежав на підлозі вже в коридорі, а ОСОБА_3 сидів зверху на ньому, і обома руками наносив удари по обличчю ОСОБА_5 Вона стала кричати, щоб вони припинили, проте ніхто не звертав на неї уваги. Донька в цей час затягла її в кімнату, говорила, щоб вона не втручалася, що вона за неї боїться. Потім до них зайшла ОСОБА_11, а через кілька хвилин зайшов ОСОБА_3 і сказав одне слово - "все". Вона стала запитувати, що - все?, намагалися вийти в коридор, проте ОСОБА_3 її не пускав. Вона сказала, що викличе швидку допомогу, але ОСОБА_3 відібрав у неї телефон та сказав, що "йому вже ніхто не допоможе та нікуди дзвонити не треба". ОСОБА_11 намагалася її заспокоїти, а вона все просила викликати швидку допомогу. На ОСОБА_3 жодних тілесних ушкоджень чи крові вона не бачила. В цей час вона побачила на підлозі в коридорі ОСОБА_5 Він лежав в тому ж положенні, в якому вона його бачила, коли заходила в кімнату. Після цього в неї почалася ще більша істерика, вона вимагала викликати швидку допомогу. ЇЇ не пускали в кімнату, де знаходився ОСОБА_5 Через деякий час ОСОБА_3 вийшов з кімнати, ОСОБА_11 та донька ОСОБА_8 намагалися заспокоїти її. Потім в іншій кімнаті заплакав ОСОБА_17, і ОСОБА_11 пішла до нього. Після цього вони з ОСОБА_8 одягли верхній одяг і втекли через вікно. Вікно виходить у двір, і коли вони потрапили у двір, машини там вже не було. Вони з донькою пройшли по вулиці до провулку, там стали дзвонити в міліцію, довго не могли додзвонитися, близько 12 год. ночі додзвонилися, вона повідомила, що сталася трагедія. Після цього дзвонила на мобільний телефон ОСОБА_5, але він був поза межами доступності. Вони довго чекали, дзвонили ще. Через годину- півтори слідчий повідомив їм, що ОСОБА_3 з ОСОБА_11 вже дома, що їм нічого боятися, і щоб вони йшли додому. Коли вони зайшли у двір, приїхали працівники міліції. Вони разом з ними зайшли до будинку. Ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_11, ні ОСОБА_5 в будинку не було. На місці, де проходила бійка, жодних слідів не було. У них на кухні було 3 ножі, а після бійки вона знайшла лише два. Працівникам міліції вона сказала, що ОСОБА_11 зарізав ОСОБА_5, оскільки він сказав це їм всім, коли зайшов до кімнати. Після від'їзду працівників міліції вона дзвонила в лікарні, в морг, друзям ОСОБА_5, але ні його, ні автомобіль ніхто не бачив.
Свої показання свідок підтвердила в судовому засідання при апеляційному розгляді справи.
Показаннями свідка ОСОБА_8 слідчому судді про те, що зранку 28 грудня 2012 року до них в гості прийшла ОСОБА_11. Вони втрьох: мама, ОСОБА_3 та вона випили кофе, а пізніше - стали пити коньяк. Вона майже не пила, і пішла в зал відпочивати. Приблизно о 16 год. 30 хв. вона прийшла на кухню. Там був вже і ОСОБА_3 з сином ОСОБА_17. Близько 8 год. вечора приїхав ОСОБА_5 і також сів до столу, став пити пиво, спілкувалися. Потім виникла сварка між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з приводу автомобіля, ОСОБА_3 говорив, що ОСОБА_5 його "кинув" на гроші. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 стали хапати один одного за одяг, висловлювалися нецензурною лайкою. Мама сказала їй, щоб вона йшла в кімнату. В цей час вона побачила, що ОСОБА_5 і ОСОБА_3 вже впали. Вона була в іншій кімнаті, через двері чула, що бійка продовжується в коридорі. Вона намагалася відкрити двері, щоб забрати маму, а мама, навпаки, тримала двері, щоб вона залишалася в кімнаті. Їй вдалося затягти маму в кімнату. Всі кричали. Вона чула гуркіт, щось падало. В цей час ОСОБА_3 сказав ОСОБА_11: "ОСОБА_11, дай ніж". Через кілька хвилин в кімнату до них зайшла ОСОБА_11 і сказала, що „ОСОБА_5 - все". Мама закричала, слідом за ОСОБА_11 зайшов ОСОБА_3 і сказав: "ОСОБА_5 - все". Мама кричала, говорила, що треба викликати швидку допомогу, але у неї відібрали телефон і не випускали з кімнати. ОСОБА_11 тримала маму і говорила, що ОСОБА_5 ніхто не знайде, і він нікому не потрібен. Говорили, що у ОСОБА_5 багато ворогів, що його ніхто не буде шукати. Мама намагалася вирватися, пороте ОСОБА_3 сказав, що він і її відвезе разом з ОСОБА_5 Через деякий час спочатку ОСОБА_3 вийшов з кімнати, а потім ОСОБА_11 пішла до сина. Після цього вони з мамою швидко одягли верхній одяг і втекли через вікно. Коли відійшли від будинку, стали дзвонити в міліцію. Працівники міліції приїхали приблизно через годину. Перед цим вони подзвонили їм і сказали, що вони дзвонили ОСОБА_3, і він сказав їм, що він вдома, тож вони можуть йти додому. Вони разом з працівниками міліції зайшли до будинку. Автомобіля у дворі вже тоді не було, коли вони вилазили з будинку. Коли вони зайшли в будинок, все було чисто, хто прибрав, вона не знає. Працівникам міліції вони розказали, що була бійка, і що ОСОБА_3 сказав їм, що „ОСОБА_5 все", після чого вони втекли, що спочатку ОСОБА_11 зайшла і сказала: "Все", а потім - ОСОБА_3
Показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що 28 грудня 2012 року вдень вона зустрічалась з ОСОБА_5, вони разом їхали в м. Луганськ, на сел. Ювілейний його зустрів друг, пізніше, близько 15 год. вони ще раз зустрілися на сел. Ювілейний. Вранці 29 грудня 2012 року їй подзвонила ОСОБА_9 і попросила приїхати, сказала, що в них НП. При зустрічі ОСОБА_9 розповіла, що ОСОБА_3 з ОСОБА_5 посварилися. Потім побилися, відбулася поножовщина, що ОСОБА_3 зарізав ОСОБА_5 Також розповіла, що коли вона прийшла додому, то вдома не було ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_3, ні машини. Цю машину купили ОСОБА_5 та ОСОБА_9, а оскільки у ОСОБА_5 не було паспорта, то довіреність була оформлена на ОСОБА_9
Показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що 29 грудня 2012 року близько 12 год. дня він їхав на своєму автомобілі "Хюндай" по вул. Рудя у напрямку вул. Добролюбова. Проїжджаючи в районі перехрестя вул. Рудя з вул. Добролюбова побачив автомобіль "Фольксваген" білого кольору. Ніяких осіб біля автомобіля не було, двері були зачинені. Приблизно через 2-3 години він знову проїжджав на своєму автомобілі по вул. Рудя і знову побачив той автомобіль на тому ж місці. Ввечері того дня від працівників міліції йому стало відомо про те, що в салоні автомобіля було виявлено труп чоловіка.
Показаннями свідка ОСОБА_21 про те, що ввечері 28 грудня 2012 року близько півночі вона почула з вулиці якийсь гуркіт, а потім загавкала собака. Вона вийшла на двір, все було спокійно, тож повернулася до хати. Вранці наступного дня, коли йшла на роботу, побачила біля двору машину. Подумала, що хтось приїхав до сусідів. Але коли поверталася додому ввечері побачила, що машина так і стоїть. Подумала, що треба повідомити в міліцію, а через деякий час побачила біля машини працівників ДАІ. Близько 21 год. працівники міліції повідомили, що в машині виявили труп чоловіка.
Даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 29.12.2012 року, в ході якого слідчий СВ Камґянобрідського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області в присутності понятих за участю спеціалістів виявив на проїжджій частині вул. Рудя м. Луганська напроти будинку №36 автомобіль “Wolksvagen” Passat GL д/н НОМЕР_1, в замку запалювання якого знаходився ключ, на передньому пасажирському сидінні поліетиленовий файл з документами на автомобіль на ім'я ОСОБА_6, на задньому пасажирському сидінні виявлено труп ОСОБА_5 в лежачому положенні на животі. На куртці та футболці трупа пошкоджень тканини не виявлено, помарки бурого кольору виявлені в нижній правій частині футболки. На грудній клітині трупа зліва виявлено дві рани лінійної форми, також на трупі виявлені садна, в лобній та надбрівній областях - подряпини. Слідчим під час огляду було вилучено підголівник переднього лівого сидіння, підголівник переднього правого сидіння, чохли лівого та правого переднього сидіння, чохол заднього пасажирського сидіння, поліетиленовий файл з документами, ключ від автомобіля та сам автомобіль.
Висновком судово-імунологічної експертизи №47 від 25.01.2013 року про те, що на двох чохлах з автомобіля, наданих на експертизу , виявлена кров людини, в якій виявлені антигени А та Н, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_5, також не виключається походження крові від ОСОБА_3 та ОСОБА_11, за наявності у них пошкоджень, які супроводжувалися зовнішньою кровотечею.
Даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 29.12.2012 року, в ході якого слідчий СВ Слов`яносербського РВ ГУМВС України в Луганській області в присутності понятих на подвір'ї домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2, виявив на снігу сліди від легкового автомобіля, в кімнаті №3 (коридорі) будинку на стіні сліди червоно-бурого кольору у вигляді бризок формою "знак оклику" та слід червоно-бурого кольору у формі дуги, на дивані в залі рукавички, та вилучив зі стіни у кімнаті №3 зіскоби червоно-бурого кольору, арбалет, який виявив у ванній кімнаті, два кухонних ножа, та рукавичку.
Висновком судово-імунологічної експертизи №48 від 25.01.2013 року про те, що в зіскобі та на робочій рукавичці, наданих на експертизу , виявлена кров людини, в якій виявлені антигени А, В, Н. Таким чином, кров може походити від особи з групою крові АВо з супутнім антигеном Н. Також не виключається вірогідність походження антигенів А та Н за рахунок крові потерпілого ОСОБА_5 та (або) від ОСОБА_3 та ОСОБА_3, за наявності у них пошкоджень, які супроводжувалися зовнішньою кровотечею, а антигена В - за рахунок домішку крові особи з групою крові В з ізогемагглютиніном анти - А.
Даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 30.12.2012 року, в ході якого слідчий СВ Слов`яносербського РВ ГУМВС України в Луганській області в присутності понятих, з участю ОСОБА_11, поблизу п'ятиповерхового будинку №14, розташованого в смт. Родакове на кв. Леніна, виявив та вилучив ніж кухонний довжиною 25 см з дерев'яною рукояткою, довжиною леза 15 см, шириною леза- 1 см.
Висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 № 1602 від 26.02.2013 року, якою були встановлені наступні тілесні ушкодження:
- садна і синець лобової області;
- множинні садна на фоні синця правої привушної області;
- забита рана і садна спинки носа;
- синці нижньої губи і області підборіддя;
- два проникаючі колото-різані поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням лівого шлуночка серця і лівої легені;
- проникаюче колото-різане поранення лівої підвздошної області, з ушкодженням черевного відділу аорти;
- садна внутрішньої поверхні лівого плеча, в проекції задньо-верхньої ості лівої підвздошної кістки, задньої поверхні грудної клітки у верхній треті зліва по хребетній лінії;
- садна і синці тильної поверхні кистей рук.
Два проникаючі колото-різані поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням лівого шлуночка серця і лівої легені, а також проникаюче колото-різане поранення лівої підвздошної області, з ушкодженням черевного відділу аорти, як ізольовано одне від одного, так і в комплексі мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному звґязку з настанням смерті.
Інші, встановлені судово-медичною експертизою трупа, тілесні ушкодження як ізольовано одне від одного, так і в комплексі, за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень і не перебувають у прямому причинно-наслідковому звґязку з настанням смерті.
Встановлені експертизою трупа ОСОБА_5 усі тілесні ушкодження, носять прижиттєвий характер, і утворилися в короткий проміжок часу, який рахується від декількох десятків секунд до декількох хвилин до часу настання смерті. Смерть ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року від проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки і передньої черевної стінки з ушкодженням лівого шлуночка серця, лівої легені і черевного відділу аорти, які ускладнились розвитком гострої великої крововтрати.
Встановлені експертизою трупа колото-різані поранення грудної клітки та передньої черевної стінки з ушкодженням лівого шлуночка серця, лівої легені і черевного відділу аорти утворилися не менш ніж від трикратного впливу предмета (предметів), який має колючо-ріжучі властивості, яким міг бути ніж, наданий на судово-медичну експертизу в якості речового доказу.
Встановлені судово-медичною експертизою трупа забита рана спинки носа, синці та садна голови, синці та садна тулуба і кінцівок утворилися від не менш ніж десятикратного впливу тупого, твердого предмета (предметів), індивідуальні ознаки якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися.
Встановлені судово-медичною експертизою трупа садна і синці тильної поверхні кистей рук могли утворитися в результаті можливої самооборони.
Локалізація трупних плям на передній та задній поверхнях тіла свідчать про те, що після настання смерті положення тіла змінювалося, чим спростовується версія обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він повіз ОСОБА_5 в м. Луганськ з метою надання йому кваліфікованої мадицинської допомоги.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що зранку 28 грудня 2012 року вона пішла в гості до куми ОСОБА_9, до якої приїхала з Санкт-Петербурга донька ОСОБА_8. Вони стали пити коньяк за приїзд ОСОБА_8. Приблизно о 16 год. їй подзвонив чоловік ОСОБА_3, щоб вона забрала сина з дитсадка. Вони домовилися зустрітися біля дитсадка. Приблизно о 16 год. 30 хв. вона забрала сина ОСОБА_17 з дитсадка, і в цей час під'їхав на машині чоловік. Вона запросила його піти також до ОСОБА_9 По дорозі вона купила 2 двохлітрові пляшки пива. Вдома у ОСОБА_9 вони продовжили пити коньяк, а ОСОБА_3 пив пиво. Через деякий час ОСОБА_9 сп'яніла, і вона відвела її в кімнату спати. Близько 21 год. приїхав на машині ОСОБА_5 Він відразу став кричати, пішов до кімнати, де між ним та ОСОБА_9 виникла сварка. Вона його заспокоїла та відвела на кухню. ОСОБА_5 сів до столу, став пити пиво. Потім він пішов до туалету, а повернувся звідти з арбалетом в руках. Арбалет він направив в її сторону. Вона злякалася, що він може вистрелити в неї, стала відбирати арбалет, а він її штовхнув. Вона опинилася позаду чоловіка ОСОБА_3, який вибив з рук ОСОБА_5 арбалет. Вона підібрала його та віднесла в ванну кімнату. Коли повернулася, ОСОБА_5 та чоловік ОСОБА_3 були вже в коридорі: ОСОБА_5 лежав на підлозі, а ОСОБА_3 сидів на ньому. В цей час з кімнати виглянув її син ОСОБА_17, і вона відразу пішла до нього. ОСОБА_9 в цей час кричала. Потім до них зайшов ОСОБА_3 і сказав - "все", віддав їй ніж, який вона поклала у ванній кімнаті. Потім ОСОБА_3 сказав, що треба відвезти ОСОБА_5 в лікарню. Він вийшов з будинку. Вона вийшла за ним та дала йому свій мобільний телефон. Наступного ранку вона прийшла додому до ОСОБА_9, взяла у ванній кімнаті ніж, який напередодні там залишила, а потім викинула його на вулиці на кв. Леніна біля будинку №14. Пізніше з її участю цей ніж було виявлено та вилучено працівниками міліції.
Суд першої інстанції критично оцінив показання свідка ОСОБА_11 в тій частині, що ініціатором конфлікту був потерпілий ОСОБА_5, який затіяв сварку та взявши арбалет, направив його на неї, після чого зав'язалася бійка між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а також в тій частині, що ОСОБА_3 сказав, що повезе ОСОБА_5 в лікарню.
Ці її показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які показали, що сварка між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на кухні, де були вони всі, виникла з приводу автомобіля. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_3 схопили один одного за одяг, стали розмахувати руками, висловлювалися нецензурною лайкою. Потім сварка переросла в бійку. Що коли пізніше ОСОБА_3 зайшов до них у кімнату, то сказав, що ОСОБА_5 вже ніхто не допоможе і нікуди дзвонити не треба, тобто повідомив про те, що ОСОБА_5 вже був мертвий. Ці їх показання повністю узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи про те, що усі тілесні ушкодження, виявлені експертизою трупа ОСОБА_5 носять прижиттєвий характер, і утворилися в короткий проміжок часу, який рахується від декількох десятків секунд до декількох хвилин до часу настання смерті, а також про те, що локалізація трупних плям на передній та задній поверхнях тіла свідчать про те, що після настання смерті положення тіла ОСОБА_5змінювалося.
При цьому суд врахував, що свідок ОСОБА_11 є колишньою дружиною та співмешканкою обвинуваченого і заінтересована в тому, щоб він уникнув покарання.
З такими висновками суду першої інстанції колегія погоджується, оскільки вони грунтуються на глибокому аналізі зібраних по справі доказів.
Показання обвинуваченого про те, що ножові поранення спричинив захищаючи свою дружину та сина, щоб ОСОБА_5 не заподіяв їм тілесні ушкодження арбалетом, а потім захищав своє життя, оскільки ОСОБА_5 першим взяв ножа, а потім став його душити, схопивши за воріт светра, повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які вони надали слідчому судді, а також висновком судово-медичної експертизи про те, що крім трьох колото-різаних поранень грудної клітки та передньої черевної стінки, судово-медичною експертизою трупа ОСОБА_5 встановлені забита рана спинки носа, синці та садна голови, синці та садна тулуба і кінцівок, які утворилися від не менш ніж десятикратного впливу тупого, твердого предмета (предметів), а встановлені судово-медичною експертизою трупа, садна і синці тильної поверхні кистей рук могли утворитися в результаті можливої самооборони. В той же час судово-медичною експертизою ОСОБА_3 №184 від 17.01.2013 року були виявлені наступні тілесні ушкодження: садна шкіри на внутрішній поверхні правого передпліччя в середній треті, синець навколо вищезазначеного садна, синець по задній поверхні правого плеча в верхній треті, в підключичній області зліва. Тілесні ушкодження, встановлені судово-медичною експертизою у ОСОБА_3, утворилися від впливу тупих твердих предметів і кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Враховуючи дані експертизи ОСОБА_3 йому було заподіяно не менше трьох травматичних впливів. Тобто, саме у ОСОБА_5 виявлені сліди можливої самооборони, і кількість заподіяних до нього впливів значно перевищує кількість впливів до обвинуваченого.
Показання обвинуваченого, що він не бажав заподіяти смерть ОСОБА_5 спростовуються кількістю заподіяних ОСОБА_5 ножових поранень, тим, що всі вони спричинені в область життєво важливих органів та з ушкодженням лівого шлуночка серця, лівої легені і черевного відділу аорти.
Невизнання обвинуваченим своєї вини в заволодінні транспортним засобом та його показання про те, що автомобіль взяв з метою відвезти ОСОБА_5 в лікарню, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, про те, що коли ОСОБА_3 зайшов до них у кімнату, то сказав, що ОСОБА_5 вже ніхто не допоможе і в лікарню дзвонити не треба, тобто повідомив про те, що ОСОБА_5 вже був мертвий. Ці їх показання повністю узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи про те, що усі тілесні ушкодження, виявлені експертизою трупа ОСОБА_5 носять прижиттєвий характер, і утворилися в короткий проміжок часу, який рахується від декількох десятків секунд до декількох хвилин до часу настання смерті, а також про те, що локалізація трупних плям на передній та задній поверхнях тіла свідчать про те, що після настання смерті положення тіла ОСОБА_5 змінювалося. Сам обвинувачений показав, що після того, як поклав ОСОБА_5 до машини, положення його тіла не змінювалося, і коли машина зламалася, ОСОБА_5 лежав в тому ж положенні, в якому він його поклав, тобто, положення трупа змінилося саме в той момент, коли обвинувачений клав його до машини.
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано визнав винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушеня повністю доведеною, і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, тому що він вчинив вбивство, тобто умисно протиправно заподіяв смерть ОСОБА_5, оскільки, наносячи ножові удари ОСОБА_5 в область життєво важливих органів, він усвідомлював суспільно небезпечний характер цих дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті і бажав їх настання.
Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 11.02.2013 року ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням, недоумкуватістю не страждає в даний час, а також не страждав в період часу, який відноситься до здійснення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Здатен в повному обсязі усвідомлювати свої дії та керувати ними в теперішній час, а також був здатен в повному обсязі усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, який відноситься до здійснення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Пом'якшуючою обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнав те, що ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітнього сина.
Обтяжуючою обставиною, згідно ст.67 КК України, суд визнав вчинення правопорушень у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд врахував відношення ОСОБА_3. вчиненого, дані про його особу, те, що на обліку у лікаря-психіатра він не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, і вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення та перевиховання доцільно в умовах поміщення до кримінально-виконавчої установи закритого типу, і є неможливим без ізоляції від суспільства.
При таких обставинах колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора, адвоката та обвинуваченого, оскільки призначена обвинуваченому міра покарання є достаточною для його виправлення та недопущення винення нових правопорушень.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 413 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 і адвоката ОСОБА_12 задовольнити частково.
Вирок Слов'яносербського районного суду Луганської області від 04.06.2013 р. відносно ОСОБА_3 змінити, скасувавши його в частині засудження ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 289 КК України і кримінальне провадження в цій частині закрити.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 1 ст. 115 КК України до 7 (семи) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в трьохмісячний строк з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
СУДДІ:
Кошелєв Б.Ф. Тополюк Є.В. Шмигельський І.В.