5
Справа №0907/17833/2012
Провадження 22ц/779/1562/2013
Категорія 20
Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.
Суддя-доповідач Матківський Р.Й.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Матківського Р.Й.
суддів Мелінишин Г.П., Фединяка В.Д.
секретаря Драганчук У.М.
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ТзОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД до ВАТ «Прикарпатагробуд», ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів щодо відчуження транспортних засобів та застосування наслідків недійсності правочинів, з апеляційною скаргою представника Фірми «Калина ІФ» ЛТД на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 28 лютого 2013 року,-
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2012 року із зазначеним позовом в суд звернувся директор Фірми «Калина ІФ» ЛТД, щоб ухвалити рішення, яким визнати недійсними правочини укладені між ВАТ «Прикарпатагробуд» та ОСОБА_2 щодо відчуження автомобіля КАМАЗ - 5410, 1991 року випуску та напівпричепу бортового марки ОДАЗ - 9370, 1988 року випуску, застосувати наслідки недійсності правочину - повернення сторін правочину у попередній стан.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що 19 січня 2012 року ВДВС Косівського районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ВАТ «Прикарпатагробуд» на користь ТОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД боргу в сумі 48840 гривень та накладено арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження. В період дії заборони відчуження майна, 12 вересня 2012 року ВАТ «Прикарпатагробуд» здійснив продаж ОСОБА_2 належних йому на праві власності транспортних засобів: Камаз-5410, 1991 року випуску за ціною 15000 гривень та напівпричіп бортовий марки ОДАЗ-9370, 1988 року випуску за ціною 5000 гривень. Вважає правочини з продажу арештованого майна, укладені відповідачем порушують його законні права та інтереси як стягувача за виконавчим провадженням.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 лютого 2013 у задоволенні позову ТзОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД до ВАТ «Прикарпатагробуд», ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів щодо відчуження транспортних засобів та застосування наслідків недійсності правочинів відмовлено.
На дане рішення представник Фірми «Калина ІФ» ЛТД подав апеляційну скаргу, просив його скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити.
Апелянт в скарзі зазначає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд неправомірно зіслався на відсутність доказів укладення між ТзОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД та ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу, незважаючи на викладене у позовній заяві клопотання позивача про витребування договорів, які б підтверджували факт продажу транспортних засобів.
Вважає видаткові накладні належними та достатніми доказами на підтвердження факту відчуження транспортних засобів, таке відчуження суперечить вимогам чинного законодавства та порушує законні права та інтереси апелянта.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності належних доказів відчуження транспортних засобів на підставі правочинів між сторонами та відсутності порушення відповідачами прав позивача на стягнення коштів. Подані накладні, що ОСОБА_2 ВАТ «Прикарпатагробуд» відпущено транспортні засоби не містять ознак правочину, тому не можуть визнаватися недійсними.
Однак такий висновок суду не відповідає обставинам справи, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права. що є підставою для його скасування в цій частині з ухваленням нового рішення.
У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд першої інстанції не звернув увагу, що позивач не був учасником відчуження транспортних засобів, яке мало місце 12 вересня 2012 року, однак просив суд витребувати у відповідачів документи про вчинення правочинів купівлі-продажу.
Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадку встановлення цим Кодексом.
Під час розгляду даної справи суд першої інстанції зобов'язаний був врахувати доводи позивача про неможливість подачі документів, які б достовірно підтверджували наявність договору купівлі-продажу транспортних засобів між відповідачами, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, чим порушив право позивача на захист порушених інтересів.
Судом першої інстанції за клопотанням позивача витребувано докази по даній справі з метою з'ясування дійсних обставин спору між сторонами.
Відповідно до отриманої 18 жовтня 2013 року довідки державтоінспекції в Івано-Франківській області ВАТ «Прикарпатагробуд» 16 червня 2009 року дійсно були зняті з обліку транспортні засоби: Камаз-5410, 1991 року випуску та напівпричіп бортовий марки ОДАЗ-9370, 1988 року випуску.
14 листопада 2013 року центр надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів у м. Львові підтвердив, що зазначені позивачем транспорті засоби дійсно 18 вересня 2012 року зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2 і придбані на аукціоні товарної біржі.
У зв'язку із зазначеними обставинами суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів про укладення між ВАТ «Прикарпатагробуд» та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Відповідно до обставин справи постановою заступника начальника відділу ДВС Косівського районного управління юстиції ОСОБА_4 від 19 січня 2012 року відкрито виконавче провадження про стягнення із ВАТ «Прикарпатагробуд» на користь ТОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД боргу в сумі 48840 гривень.
Постановою цього ж державного виконавця від 19 січня 2012 року в інтересах позивача накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Згідно Витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 24 вересня 2013 року наданого представником позивача апеляційному суду (а.с. 98-100) у записі №3 зазначено про арешт рухомого майна накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 січня 2012 року, однак зазначено, що на підставі постанови старшого державного виконавця Пантелюка Р.М., а не Власійчука В.М., об'єктом обтяження було все рухоме майно, а не все майно як зазначено попередньою постановою, також боржником зазначено ВАТ «Прикарпаттяагробуд», однак за місцезнаходженням в Косівському районі, а не в м. Івано-Франківську по вул. Національної Гвардії, 14 як зазначено постановою від 19 січня 2012 року, про яку зазначає позивач як на підставу визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Тому колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, що транспортні засоби боржника ВАТ «Прикарпатагробуд», що знаходяться по вул. Національної Гвардії, 14 в м. Івано-Франківську за постановою заступника начальника відділу ДВС Косівського районного управління юстиції Власійчука В.М. від 19 січня 2012 року були внесені до реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до вимог діючого законодавства.
Крім цього, за положеннями ч.. 1,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, то такий правочин морже бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
Враховуючи зазначені вимоги закону, колегія суддів вважає, що оскільки у встановленому Законом порядку обтяження на транспортні засоби які були предметом оспорюваного правочину встановлені не були, відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, позовні вимоги ТзОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД є недоведеними, тому не підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу директора Фірми «Калина ІФ» задоволити частково.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 28 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні позову ТзОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД до ВАТ «Прикарпатагробуд», ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів щодо відчуження транспортних засобів та застосування наслідків недійсності правочинів відмовити за недоведеністю.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Р.Й. Матківський
Судді Г.П. Мелінишин
В.Д. Фединяк