Справа №22-ц-1670 2006р. Головуючий у 1-й інстанції Бойко В.Б.
Категорія 11 Суддя-доповідач Смирнова Т.В.
УХВАЛА іменем України
07 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Ільченко О.Ю., Данильченко Л.О.
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
та осіб, які беруть участь у справі - позивача, третіх осіб, представника
відповідача виконавчого комітету Сумської міської ради, представника
відповідача Сумського міського управління земельних ресурсів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою виконавчого комітету Сумської міської ради
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 жовтня 2006 року у цивільній справі
за позовом ОСОБА_1
до виконавчого комітету Сумської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради, Управління капітального будівництва Сумської міської ради, Сумського міського управління земельних ресурсів, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, -
про спонукання до виконання умов договору,
за додатковою позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сумської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради, Управління капітального будівництва Сумської міської ради, Сумського міського управління земельних ресурсів, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
про визнання незаконним рішення,
та за зустрічною позовною заявою виконавчого комітету Сумської міської ради
до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради, Сумське міське управління земельних ресурсів
про розірвання договору , -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано виконавчий комітет Сумської міської ради виконати умови договору про знесення житлового будинку і компенсації за нього, без номера, укладеного 05 липня 2004 року в місті Суми між Сумським міським головою та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та надати ОСОБА_1 двокімнатну квартиру у 9-12 мікрорайонах міста Суми (окрім першого та останнього поверху).
Визнано незаконним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради НОМЕР_1 «Про скасування рішень виконавчого комітету Сумської міської ради НОМЕР_2 та НОМЕР_3».
Стягнуто з виконавчого комітету Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 17 грн. в рахунок повернення судового збору та 7 грн. 50 коп. в рахунок повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В задоволенні позовних вимог виконавчого комітету Сумської міської ради відмовлено.
В апеляційній скарзі виконавчий комітет Сумської міської ради просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог, а позов виконавчого комітету Сумської міської ради до ОСОБА_1 задовольнити.
В доводах скарги апелянт посилається на те, що рішення було прийнято судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Так, апелянт зазначає, що для сім'ї ОСОБА_1 була придбана квартира, але свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 було видано позивачам лише 16 вересня
2003 року, тому Сумська міська рада не могла виконати договір, поки
спадкоємці не оформили спадщину, так як всі документи повинен був
підписувати ОСОБА_4.
Крім того апелянт зазначив, що проведено реконструкцію об'їзної дороги по вул. Лінійній з введенням в експлуатацію, і у зв'язку з завершенням робіт по реконструкції дороги питання щодо знесення житлового будинку АДРЕСА_1 є вичерпаним, оскільки відпала необхідність знесення будинку. Тому вважає, що є всі підстави для розірвання договору з родиною ОСОБА_1.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав доводи скарги, позивача та третіх осіб, які заперечували проти апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 19 липня 1972 року, виданого Сумським міськжитлоуправлінням, бабі позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 належав на праві власності житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 грудня 1993 року НОМЕР_4 земельна ділянка площею 0,06 га була передана ОСОБА_5 в приватну власність.
В подальшому межі земельної ділянки були уточнені та рішенням 13 сесії 13 скликання Сумської міської ради від 26 грудня 2001 року були затверджені фактичні розміри земельної ділянки, що була передана у власність ОСОБА_5, площа земельної ділянки склала 829 кв.м.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, а право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами в порядку спадкування за заповітом набув її син - ОСОБА_4, батько позивача.
Державний акт про право власності на землю видавався вже після смерті ОСОБА_5, 18 січня 2002 року. Син померлої ОСОБА_4 прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки, але за життя не оформив спадкових прав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, після його смерті вищевказаний житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, а також земельна ділянка були успадковані позивачем - ОСОБА_3, а також його братом ОСОБА_1 та матір'ю ОСОБА_2.
Рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради НОМЕР_2 та НОМЕР_3 було передбачено, що у зв'язку з проведенням реконструкції об'їзної дороги по провулку Токарівському та для виконання вимог безпеки правил дорожнього руху, будинок АДРЕСА_1 підлягає знесенню, а власник будинку (на той час ОСОБА_4) повинен отримати шляхом придбання за рахунок коштів міського бюджету на вторинному ринку житла двокімнатну квартиру в районі вул. Черепіна в м. Суми.
На виконання зазначених рішень виконкому укладалось ряд договорів.
Зокрема, 05 липня 2004 року, після смерті ОСОБА_4, між Сумським міським головою, з одного боку, та членами родини ОСОБА_1, з другого боку, було укладено договір про знесення житлового будинку і компенсацію за нього, відповідно до якого виконавчий комітет Сумської міської ради зобов'язаний був у строк до 31 грудня 2004 року надати ОСОБА_3 двокімнатну квартиру у 9-12 мікрорайонах міста Суми (окрім першого та останнього поверху) у зв'язку із знесенням належного родині ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_1 та відчуженням земельної ділянки для об'їзної дороги.
Вказаний договір, як і попередній, з боку виконкому та його структурних підрозділів виконаний не був.
Судом також було встановлено, що розробником проектної документації на об'єкт № 315.30 «Вулиця Лінійна від вул. Харківської до вул. Перша Замостянська. Вулиця Перша Замостянська - провулок Токарівський від вул. Лінійної до вул. Черепіна в м. Суми» є Сумська філія Державного регіонального проектно-пошукового інституту «Дніпродіпроводгосп».
27 серпня 2003 року було затверджено акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення. До акту були долучені в якості додатків перелік відхилень від проекту та перелік недоліків.
На недоліки при будівництві об'єкту, в тому числі і про необхідність знесення житлового будинку АДРЕСА_1 для покращання оглядовості та обладнання пішохідного переходу, про відсутність тротуарів на частині дороги, вказували головний інженер проекту Коваль М.А., керівники Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради.
26 листопада 2003 року було підписано акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і встановленими ним обставинами, оскільки всі ці обставини знайшли своє підтвердження і в суді апеляційної інстанції.
Так, дійсно встановлено, що при реконструкції дороги було вилучено частину належної родині ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки, проїжджа частина стала проходити безпосередньо під вікнами будинку, були грубо порушені правила містобудування.
Факт зменшення в зв'язку з реконструкцією дороги площі земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, підтвердив в судовому засіданні апеляційної інстанції представник Сумського міського управління земельних ресурсів, який пояснив, що відбулось зміщення лінії старої межі вглиб земельної ділянки, що також підтверджується геодезичною зйомкою земельної ділянки та тротуару.
З пояснень позивача вбачається, що проживання в будинку стало практично неможливим, оскільки проїжджа частина проходить під самими вікнами, тоді як до будівництва дороги, відстань від будинку була набагато більшою.
Так, з висновків будівельно-технічного дослідження НОМЕР_5 вбачається, що житловий будинок, співвласником якого є позивач, на даний час розташований на відстані 1,1 м. від проїжджої частини дороги, що не може бути обґрунтовано нормативно. А ширина тротуару становить від 0,5 м, до 1,1 м., при нормативі не менше 1,5 м, тобто в дві смуги пішохідного руху.
Із протоколу НОМЕР_6 замірів рівнів шуму, складеного фахівцями Сумської міської СЕС вбачається, що рівень шуму як в житловому будинку АДРЕСА_1, так і на прилеглій території, істотно перевищує допустимі значення навіть в денний час.
З доводами Сумської міської ради про істотну зміну обставин, про те, що відпала потреба в знесенні будинку та відчуженні земельної ділянки позивачів, і можливість в зв'язку з цим розірвати договір, колегія не погоджується з тих же підстав, що і суд першої інстанції.
Статтею 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, згоди між сторонами не досягнуто.
У випадку, якщо сторони не досягли згоди щодо його розірвання, частина 2 ст. 652 ЦК України встановлює певні умови, за одночасній наявності яких договір може бути розірваний за рішенням суду.
При цьому колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції з приводу того, що обставини, на які посилається Сумська міська рада, не можна вважати підставами розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, оскільки при будівництві дороги допущені порушення правил містобудування, порушені права фізичних осіб.
Строк виконання договору взагалі закінчився ще в грудні 2004 року, і міськвиконком не порушував питання про розірвання договору до того часу, поки позивач не звернувся до суду з позовом про спонукання до виконання умов договору і про надання йому квартири.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, таким чином Сумська міська рада не має права односторонньо відмовлятися від виконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Оскільки порушення прав позивача ОСОБА_3 в зв'язку з невиконанням умов договору триває до цього часу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність захисту його прав шляхом спонукання виконавчого комітету Сумської міської ради до виконання умов договору.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, надав правильну оцінку доказам по справі та правильно вирішив спір, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів:
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Сумської міської ради відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 жовтня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.