Справа № 22-Ц-1665                                                     Головуючий у 1-й інстанції: Шершак М.І.

Категорія - 21                                                                  Суддя-доповідач: Ведмедь Н.І.

УХВАЛА

іменем    України

07 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Сумської області в складі:

головуючого - Маслова В.О.,

суддів              - Ведмедь Н.І., Криворотенка В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

та осіб, які приймають участь у справі   - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою відділення у м. Суми Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 жовтня 2006 року

в справі за позовом ОСОБА_3 до відділення у м. Суми Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», про покладення зобов'язання щодо нарахування страхових сум,

та за зустрічним позовом відділення у м. Суми Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», ОСОБА_3 про визнання недійсними актів НОМЕР_1, НОМЕР_2, про нещасний випадок на виробництві, -

встановила:

В  апеляційній скарзі відділення у м. Суми Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 жовтня 2006 року в даній справі, яким позов ОСОБА_3 задоволено:

зобов'язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України призначити та сплатити відповідні страхові суми ОСОБА_3 відповідно до висновку Ковпаківської МСЕК від 24 жовтня 2005 року, згідно якого визначено 25 % втрати працездатності, з дня встановлення, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ВД ФСНВ в м. Суми відмовлено за необґрунтованістю, а також стягнуто з нього 8 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та задовольнити зустрічні позовні вимоги відділення ВД ФСНВ в м. Суми до ВАТ «СМНВО ім.

М.В. Фрунзе». При цьому вказує, що судом не враховано той факт, що причиною нещасного випадку вказано незадовільний стан здоров'я потерпілого, що при розслідуванні нещасного випадку не виявлено небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, які б могли вплинути на позивача, а тому складання акту суперечить п. 10 «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків та професійних захворювань і аварій на виробництві», затверджених постановою КМУ від 21 серпня 2001 року № 1094.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з 1983 року по 2005 рік знаходився у трудових відносинах з ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» - працював слюсарем.

Згідно наказу НОМЕР_3 він був направлений для виконання погрузочних робіт на склад бітуму. Під час руху автомобіля позивач знаходився в кузові, і не втримавшись, упав та отримав травму, в результаті якої згідно висновку МСЕК від 24 жовтня 2005 року йому встановлено 25 % втрати професійної працездатності.

Відповідно до акту розслідування причин нещасного випадку на виробництві № 129 від 20 серпня 2002 року причиною травми є «незадовільний стан здоров'я потерпілого». Однак, на звернення позивача ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» відмовив йому в проведенні виплат, мотивувавши тим, що травма є невиробничою і необхідно було складати акт по формі НТ.

Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін в справі, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що складання акту за формою Н-1 НОМЕР_1 суперечить п. 10 «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків та професійних захворювань і аварій на виробництві», були предметом розгляду в суді першої інстанції, але обґрунтовано ним спростовані.

Так, відповідно до п. 10 вказаного Положення нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника визнаються пов'язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н-1 за умови, якщо погіршення стану здоров'я працівника сталося, зокрема, внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

При цьому, на думку колегії суддів, посилання апелянта на відсутність в даному випадку небезпечних чи шкідливих виробничих факторів є безпідставним, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції і знайшло підтвердження при апеляційному перегляді, нещасний випадок з ОСОБА_3 стався на шляху до виконання роботи згідно наказу підприємства. Травму позивач згідно акту про нещасний випадок на виробництві НОМЕР_1 отримав внаслідок падіння, яке сталося, на думку колегії суддів, внаслідок того, що ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» не створило працівнику належних умов праці: не забезпечило його безпечного перевезення під час направлення на автомобільному транспорті для виконання робіт за власним розпорядженням. В п. 6.2. вищезазначеного акту зафіксовано наявність небезпечного фізичного виробничого фактору. Доводів, які б спростовували цей факт апелянтом всупереч вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України наведено не було.

Враховуючи викладене, складення акту про нещасний випадок на виробництві НОМЕР_1 цілком відповідає п. 10 вищезазначеного Положення, а тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для призначення та сплати відповідних страхових виплат позивачу згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Інші доводи апеляційної скарги такого висновку суду першої інстанції не спростовують.

Порушень норм процесуального права колегією суддів також не вбачається.

Таким чином, рішення суду узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відділення у м. Суми Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 жовтня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала та рішення місцевого суду набрали законної сили з моменту проголошення, але з цього часу можуть бути оскаржені безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.