Справа № 22-ц-1611             Головуючий у 1 -й інстанції  Моісеєнко О.М.

Категорія 17                             Суддя-доповідач        Ільченко   О.Ю.

УХВАЛА

07  грудня        2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого -        Смирнова   Т.В.,

суддів -                  Ільченко О.Ю., Данильченко Л.О.

з участю секретаря

судового засідання -    Рой Я.М.

та осіб, які приймають участь у справі    -    позивача, його

представника та представника відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду

цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Сумського районного    суду   від  20 жовтня     2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1  до   ВАТ СК «Правекс- Страхування»

про визнання недійсним договору та стягнення   страхових виплат , -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, якою

залишено без розгляду його позовну заяву з тих підстав, що між сторонами

укладено договір про передачу справи на вирішення до третейського суду.

В своїх доводах апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права та не врахував вимог закону «Про захист прав споживачів».

Судом 1 інстанції було встановлено, що між сторонами 21 лютого 2006 року було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу. Цим договором передбачено, що всі спори, які виникають з даного договору підлягають вирішенню в постійно діючому Незалежному третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» відповідно до його регламенту. (а.с. 21), тому суд відповідно до вимог ст. 207 ч. 1 п. 6 ЦПК України вважав, що дана справа повинна вирішуватись у третейському суді.

Колегія суддів дослідивши доводи скарги, перевіривши рішення в межах цих доводів, заслухавши пояснення апелянта та його представника, які підтримали доводи скарги, заперечення представника відповідача дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду частковій зміні, з постановлениям нової ухвали, виходячи зі слідуючого.

Як вбачається із матеріалів справи 29.01.2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ВАТ СК «Правекс-Страхування» про стягнення страхових сум. Згідно договору добровільного страхування транспортного засобу   від 21.02.2006 року (а. с. 20) усі спори, що виникають з цього договору підлягають вирішенню в Третейському суді, тобто сторони узгодили питання щодо вирішення спору, з яким позивач звернувся до суду загальної юрисдикції.

Враховуючи зазначене суд 1 інстанції обгрунтовано послався на положення ст. 207 ч.1 .п.6 ЦПК України та залишив без розгляду позов в частині про стягнення страхових коштів.

Разом з тим із матеріалів справи вбачається, що 19.10.2006 року позивач звернувся до суду із заявою про доповнення позовних вимог та просив визнати недійсним п. 9.1 договору добровільного страхування ( а.с. 59).

В той же час , на думку судової колегії, суд 1 інстанції помилково вважав, що позов в цій частині також підлягає розгляду в Третейському суді, оскільки зі змісту ст. 51 ч. З п. З Закону України «Про третейські суди» вбачається можливість розглянути питання щодо недійсності угод компетентним судом.

Відповідно до ст. 2 зазначеного закону компетентний суд - місцевий загальний суд за місцем розгляду справи третейським судом.

Суд І інстанції наведені обставини не врахував, а тому колегія суддів вважає, що необхідно змінити ухвалу суду в частині визнання недійсності п. 9.1 договору та зазначити, що цей спір підлягає вирішенню компетентним судом, яким є місцевий загальний суд за місцем розгляду справ Третейським судом.

Керуючись ст. ст. 303, 312 ч. 1 п. 2 , 313, 314 ч.1 п. 5, 315 України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково. Ухвалу  Сумського     районного суду   від 20 жовтня    2005 року в частині вирішення спору про стягнення страхових виплат залишити без зміни.

Змінити ухвалу в частині залишення без розгляду позов про визнання недійсним п. 9.1 договору добровільного страхування та зазначити що цей спір підлягає вирішенню компетентним судом - яким є місцевий загальний суд за місцем розгляду справи Третейським судом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.