Справа № 22-Ц-1679 2006 р.                            Головуючий у 1-й інстанції - Глущенко Є.Д.

Категорія 23                                                     Суддя-доповідач - Хвостик С.Г.

РІШЕННЯ іменем України

2006 року грудня 5 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                          Рибалки В.Г.,

суддів                                     Хвостика С.Г.,

Білецького О.М. з участю секретаря судового засідання       Рой Я.М.

та осіб, які приймають участь у справі: позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 9 жовтня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

9 червня 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 5200 грн. заподіяної матеріальної шкоди та - 1000 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19 травня 2005 року відповідачка умисно косою пошкодила ногу його корові, яка паслась на землях сільської ради навпроти городу, будучи прив'язаною до металевого ціпка, заподіявши множинні різані рани.

Внаслідок неправомірних дій відповідачки його корова потребувала лікування, на що він потратив 217 грн. 69 коп., а також - перестала давати молоко, яке було для його сім'ї основним джерелом доходів.

Таким чином, корову не має можливості використовувати за прямим цільовим призначенням, тому з врахуванням наявності у неї ушкодження ноги вартість тварини зменшилась на 2823 грн., в зв'язку з чим йому була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 5200 грн. 00 коп.

Крім    того,    він    переніс    і моральні     страждання     із-за усвідомлення факту порушення його законних прав та інтересів, в зв'язку з чим йому була заподіяна і моральна шкода, на відшкодування якої він просив стягнути з ОСОБА_3 1000 грн.

В ході розгляду справи судом відповідачка померла. До участі в справі відповідачами були залучені спадкоємці померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 9 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 1520 грн. 34 коп. з кожного з них на відшкодування матеріальної шкоди, стягнуті на користь позивача судові витрати.

В задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовлено за їх безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять рішення суду повністю скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні всих вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, посилаються на те, що матеріалами справи не доведено, що саме від неправомірних дій спадкодавця ОСОБА_3 та внаслідок її вини була пошкоджена нога в корови позивача.

До того ж вважають, що в тій ситуації спадкодавиця діяла в стані пасивного самозахисту від нападу корови, коли тварина сама наразилась на кинуту косу.

Колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи, під час огляду 19 травня 2005 року ветеринарним лікарем корови, що утримується у господарстві позивача ОСОБА_1, у неї були виявлені множинні різані рани правої передньої кінцівки, порізані сухожилля пальців та пальцевої вени, від чого тварина втратила багато крові.

Після цієї події корова стала давати значно менше молока. Вона потребувала лікування, на що позивач витрачав кошти, а також зменшилась її ринкова вартість.

Вважаючи винною в цьому ОСОБА_3, яка косила траву в тому місці, де була прип'ята корова і косою ранила тварину, суд на відшкодування заподіяної позивачу матеріальної шкоди провів стягнення з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3, як із спадкодавців померлої в ході розгляду цієї справи ОСОБА_3, які зобов'язані відшкодувати таку шкоду, завдану спадкодавцем.

Також, враховуючи, що хоча від неправомірних дій померлої ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 була заподіяна і моральна шкода, яка йому не була присуджена за життя ОСОБА_3, тому у стягненні моральної шкоди суд першої інстанції відмовив.

Проте, з такими висновками місцевого суду погодитись не можна.

Зокрема, на думку колегії суддів, відповідно до ст.60 ЦПК України позивач не довів, а судом першої інстанції не встановлено обставин того, що саме від винних, неправомірних дій ОСОБА_3 була пошкоджена права передня кінцівка у корови позивача.

З її пояснень в судовому засіданні суду першої інстанції, вбачається, що втікаючи від корови, вона упала і випустила з рук косу, якою косила для себе траву. Після цього корова цепом зачепила косу і порізалась.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 підтвердив, що очевидців цієї події не було, тому вказані померлою обставини позивачем спростовані не були, отже, у суду першої інстанції не було підстав для висновку, що саме ОСОБА_3 завдала йому матеріальної та моральної шкоди, відшкодовувати яку зобов'язані її спадкоємці і позиція про це базується на припущеннях.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи, тому рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.1167, 1166, 1218, 1231 ЦК України, ст.ст.307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.З, 4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 9 жовтня 2006 року в даній справі скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за їх необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.