Справа № 2-45/2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 листопада 2007 року                                                                 м.  Першотравенськ.

Першотравенський міський суд,  Дніпропетровської області в складі

головуючого судді                           : Зайцева В.В.

при секретарі                                    : Фадєєвій Т.Б.

З участю позивача ОСОБА_1,  представника відповідача ОСОБА_2,  представника третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградву-гілля» про перерахунок сум відшкодування шкоди в зв'язку з ушкоджен­ням здоров'я при виконанні трудових обов'язків.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного то­вариства «Павлоградвугілля» про перерахунок сум відшкодування шкоди здоров'ю,  просить суд стягнути відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» на свою користь грн. 33коп. в рахунок не донарахованих щомісячних сум відшкодування шкоди за період з 02.01.95 року по квітень 2001 року та 22грн. 50 коп. - витрати на додаткові витрати пов'язані з розглядом справи в суді.

В ході слухання справи в суді позивач ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги,  просить позов задовольнити,  оскільки саме такий поря­док нарахування та виплат щомісячних платежів та одноразової допомоги був передбачений діючим законодавством України,  а відповідач невірно застосовував законодавство,  тому і були зменшені виплати.

Представник відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» позов ОСОБА_1 не визнала,  пояснивши,  що ОСОБА_1 було вірно нарахована одноразову допо­могу та щомісячні платежі сум відшкодування шкоди здоров'ю,  тому про­сить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи - ВВД ФССНВНВ у м.  Першотравенськ позов ОСОБА_1 не визнала,  вважає,  що відповідачем були вірно нараховані та виплачувались суми відшкодування шкоди,  просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши думку сторін і вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як було встановлено в ході слухання справи позивач ОСОБА_1 перебу­вав в трудових відносинах з шахтою ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ «Павлоградвугілля» з ІНФОРМАЦІЯ_2 по ІНФОРМАЦІЯ_3 працюючи ІНФОРМАЦІЯ_4. Під час роботи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав ЧМТ і по даному факту вперше був оглянутий на МСЕК ІНФОРМАЦІЯ_3,  де йому було встановлено 70% втрати професійної

 2

працездатності,  в подальшому ступінь втрати професійної працездатності не змінювалась.

Починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідач шахта ІНФОРМАЦІЯ_1 правонаступ­ником якої є ВАТ «Павлоградвугілля» проводила виплати щомісячного від­шкодовування шкоди по своїй методиці в порушення  ст.  11 Закону України «Про охорону праці» а також п. 28 «Правил відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров'я...» затверджених постановою KMУкраїни №472 від 23.06.93 року з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до п.22 Правил відшкодування шкоди середньомісячний за­робіток для нарахування розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку /його відповідній частині/ визначається за бажанням потерпі­лого за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи,  передуючі ка­ліцтву,  а при профзахворюванні стійкою втраті працездатності.

Оскільки позивач ОСОБА_1 на ІНФОРМАЦІЯ_5 не працював на тій посаді,  працюючи на якій він отримав виробничу травму,  то середній заробіток для обчислення та виплат щомісячного відшкодування шкоди позивачу слід було брати на підставі постанови № 276 Кабінету міністрів України від 26.05.1992 року,  згідно якої повинна братися відкоригована на дату МСЕК середня заробітна плата по підприємству та професії позивача за січень-квітень 1992 року включаючи вислугу років,  і з неї нараховуєть­ся щомісячні виплати.

Заробіток у вказаний період підлягає коректуванню з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної платні,  тарифних ставок,  по­садових окладів працівників підприємств або індексації доходів відпо­відно до чинного законодавства.

Згідно даних,  наданих суду,  які сторонами не оспорюються,  заробіт­на плата по професії ІНФОРМАЦІЯ_4 по шахті ІНФОРМАЦІЯ_1 де працював позивач ОСОБА_1 складала: січень 1992 року - 0.14297 грн.,  лютий 1992 року - 0.16490 грн.,  березень 1992 року -  0.22645 грн.,  квітень 1992 року - 0.20194 грн.,  1/12 частина вислуги років за 1992 рік складала 0.05166грн..

З цих даних виводимо середній заробіток позивача ОСОБА_1 згідно постанови № 27 6 Кабінету міністрів України на 01 травня 1992 року.

січень 1992 року - 0.14297грн. х 0.17 = 0.16727грн.

лютий 1992 року                                                                 = 0.16490грн.

березень 1992 року                                                             = 0.22645грн.

квітень 1992 року                                                                = 0.20194грн.

1/12 частина вислуги років за 1992 рік складала 0.05166грн..

Таким чином виводимо середній заробіток ОСОБА_1 за 4 місяці 1992 року: (0.16727 + 0.16490 + 0.22645 + 0.20194) : 4 + 0.05166 = 0.2418грн.

З травня 1992 року по дату МСЕК ІНФОРМАЦІЯ_3 неодноразово підвищу­вались тарифні ставки та посадові оклади по шахті ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ «Павлоградвугілля»:

 3

з 01.07.1992р. - 1.933; з 01.11.1992р. - 2.975; з 01.05.1993р. -1.511; з 01.06.1993р. - 1.222; з 01.09.1993р. - 1.898; з 01.12.1993р. - 3.0; з 01.07.19994р. - 2.012; з 01.10.1994р. - 2.0;

Тобто відкоригований на дату МСЕК середній заробіток з якого пови­нна була нарахована одноразова допомога та щомісячні платежі позивачу ОСОБА_1 становив

89, 82грн.(0, 2418x1.193x2.975x1.511x1.222x2.898x3.0x2.012x2.0 = 89, 82грн.)

Починаючи з 02 січня 1995 року щомісячні платежі з урахуванням 70% втрати працездатності повинні були бути 62, 87грн. (89, 82 : 100% х 70% = 62, 87)

Починаючи з 01 лютого 1995 року щомісячні платежі повинні були бу­ти збільшені на відповідний коефіцієнт : 89, 82грн.х 0.70% х 3.167 = 199.12грн..

Починаючи з 01 червня 1995 року щомісячні платежі повинні були бу­ти збільшені на відповідний коефіцієнт : 199, 12грн. х 1.1 = 219.03грн..

Починаючи з 01 вересня 1995року щомісячні платежі повинні були бу­ти збільшені на відповідний коефіцієнт : 219.03грн. х 1.364 = 298.75грн..

Починаючи з 01 квітня 1996 року щомісячні платежі повинні були бу­ти збільшені на відповідний коефіцієнт : 298.75грн. х 2.38 = 711.02грн..

Після квітня 1996 року по липень 2000 року на підприємствах ВАТ «Павлоградву-гілля» хоча і підвищувались тарифні ставки і посадові оклади,  однак у цьому випадку суми відшкодування шкоди позивачу не по­винні були змінюватися,  оскільки в разі підвищення на вказані вище ко­ефіцієнти розмір відшкодування шкоди позивачу ОСОБА_1 в перерахунку на 100 відсотків перевищував середній заробіток по його професії встанов­лений на підприємстві тому до липня 2000 року відповідач повинен був виплачувати щомісячно 711грн. 02 коп. позивачу в рахунок відшкодування шкоди. Після липня 2000 року підстав для перерахунку щомісячних виплат відшкодування шкоди позивачеві не було,  отже виплати щомісячного від­шкодування шкоди позивачеві ОСОБА_1 до передачі його особової справи про відшкодування шкоди до ВВД ФССНВУ в м.  Першотравенську для продов­ження страхових виплат 01 квітня 2001 року повинні були провадитися з суми 711грн. 02.коп. щомісячно.

Згідно до п.28 Правил відшкодування шкоди в редакції постанови Ка­бінету Міністрів України № 1100 від 03 жовтня 1997 року перерахунок розміру відшкодування шкоди /втраченого заробітку/ проводиться у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності,  підвищенні тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств,  а також заробітної платні відповідно до колдоговору.

Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку в пере­рахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більш від середньомісячного заробітку відповідного працівника /після підви­щення тарифних ставок /за умови його роботи протягом повного календар­ного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць роботи.

 4

Тому суд дійшов висновку,  що оскільки позивач ОСОБА_1 звернувся до суду тільки в серпні 2001 року,  то і позовні вимоги слід задовольнити в межах строку позовної давності,  тобто слід стягнути з відповідача на користь позивача недоплачені суми щомісячного відшкодування шкоди за три роки до звернення до суду,  тобто за період часу з ІНФОРМАЦІЯ_6 року по ІНФОРМАЦІЯ_7(32 місяці).

Недоплата по щомісячних платежах позивачу ОСОБА_1 за період часу з ІНФОРМАЦІЯ_6 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 склала: 22752грн. 64 коп. (711.02 грн. х 32 місяці) - 14959, 67грн.(фактично виплачено позивачу відповідачем за ці 32 місяці) = 77 92грн. 97 коп. яку слід стягнути відповідача на ко­ристь позивача.

Згідно п.21-1 Постанови Пленуму Верховного суду України. №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за по­зовами про відшкодування шкоди» із змінами і доповненнями від 8 липня і 30 вересня 1994 року середній заробіток для відшкодування шкоди ви­значається відповідно до Правил,  а якщо тарифною угодою або колектив­ним договором встановлений більш пільговий порядок його визначення,  застосовується цей порядок.

Таким чином суд вважає,  що з відповідача слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 7792грн. 97 коп. в рахунок недоплачених щомісячних сум,  та 22грн. 50 коп. в рахунок відшкодування додаткових витрат за розгляд справи у суді.

Іншого порядку на який посилається представник відповідача діючим на час відшкодування шкоди позивачу ОСОБА_1 завданої шкоди здоров'ю передбачено не було,  тому ці доводи представника відповідача суд не бере до уваги.

Позивач ОСОБА_1 заявляючи позовні вимоги просив перерахувати йо­му щомісячні суми відшкодування шкоди здоров'ю тільки по 01 квітня 2001 року (дату передачі його особової справи до ВВД ФССНВУ),  тому суд розглядає справу в межах заявлених позивачем позовних вимог.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 213-215 ЦПК України,   ст.  11 Закону України «Про охорону праці»,  «Правилами відшкодовування шко­ди...»,  суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок не донарахованих та невиплачених щомісяч­них платежів починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_6 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 7792 (сім тисяч сімсот дев'яносто дві) гривні 97 коп.,  а також 22(двадцять дві) грн. 50 коп. в рахунок витрат на додаткові витрати,  а всього 7815(сім ти­сяч вісімсот п'ятнадцять) гривень 47 коп. (7792, 97грн. + 22, 50 грн.).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ВАТ «Павлоградвугілля» судовий збір в сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 15 коп. на користь держави.

 5

Стягнути з ВАТ «Павлоградвугілля» витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 1(одна) гривня 50коп.

Рішення суду набуває чинності після закінчення десятиденного строку подачі заяви на апеляційне оскарження.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд,  для цього сторона,  яка бажає подати апеляцію зобов'язана в десятиденний термін подати Першотравенському міському суду заяву про апеляційне оскарження,  якщо після цього протягом двадцяти днів ця особа не по­дасть апеляцію,  рішення вступає в законну силу.