19.11.2013 103/5226/13-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2013 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Кошелєва В.І.,
за участю прокурора Буланіхіної Л.П.,
потерпілого ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
при секретарі Гура І.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про примирення в м. Бахчисарай у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2013 р. за №12013130250002060 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, 19 серпня 1995 року
народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1
Первомайського району АРК, громадянина України,
який має середню освіту, не одруженого, не
працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2
вул.Шкребко,62, Бахчисарайського району АРК,
не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого
ст.122 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_2 11 вересня 2013 р.|перебував| приблизно о 22 годині знаходився біля бару ,,Крим,, ,розташованому по вул.Леніна в с.Віліне, Бахчисарайського району АРК|домі,|||, де також|із знаходився ОСОБА_1 Далі|вжитку,в, між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відбулася сварка, в ході якої, на грунті виниклих|особових||ворожих| особистих неприязних відносин обвинувачений ОСОБА_2 умисно завдав два удару рукою в обличчя ОСОБА_1В.|навмис,|спричинивши| заподіявши тим самим потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.||
Дії ОСОБА_2 за ст.122 ч.1 КК України, як |||умисне |спричинив|навмисне|середньої тяжкості тілесне ушкодження, |цебто||навмисне|тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я кваліфіковані правильно|вик.
7 жовтня 2013 р. в м.Бахчисарай АРК між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 укладена угода про примирення, відповідно до якої
ОСОБА_2 визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, прийняв на себе зобов’язання відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 3000 грн. протягом 2 місяців з дня укладення угоди та
сторони узгодили покарання та погодились на призначення ОСОБА_2 покарання за ст.122 ч.1 КК України в виді 1 року позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 погодившись з обвинуваченням, просив затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання.
Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що матеріальних претензій до обвинуваченого немає крім тих, що визначені в угоді і просить затвердити угоду про примирення, проти визначеної в угоді міри покарання не заперечує.
Прокурор не заперечує щодо затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 07.10.2013 р.
Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
У судовому засіданні не встановлено підстав, передбачених ст.474 ч.7 КПК України для відмови в затвердженні угоди про примирення.
Відповідно до ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Суд переконавшись, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, за матеріалами кримінального провадження існують підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення від 7 жовтня 2013 р., за якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України та визначити йому узгоджене сторонами покарання в виді 1 року позбавлення волі, а на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Процесуальних витрат немає. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314 ч.1,3, 370, 373 ч.2, 374, 475 КПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Затвердити угоду про примирення, укладену 7 жовтня 2013 р. між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12013130250002060 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України та призначити йому узгоджене покарання в виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк встановити в 1 рік, а у відповідності до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом 30 днів через Бахчисарайський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддя: