21.11.2013

№ 252/10824/13ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року Суддя Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області Наумик О.О., розглянувши матеріали справи наказового провадження № 2-н/252/4713/13 за заявою Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» про видачу судового наказу про стягнення вартості послуг з централізованого опалення з ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

21.10.2013 р. Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь вартість послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 за період з квітня 1996 року по жовтень 2012 року в сумі 17988,66 грн., 3 % річних в сумі 3155,66 грн., інфляційні нарахування в сумі 149,30 грн., а також судовий збір в сумі 114,70 грн.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тобто, у разі розгляду питання про стягнення заборгованості в порядку наказного провадження, більш ніж за три роки, боржник позбавляється можливості застосування наслідків спливу строку позовної давності, що в свою чергу порушує його законне право.

Таким чином, зобов'язання боржника не можуть вважатися безумовними та підлягають доказуванню разом з пред'явленою до стягнення грошовою сумою.

Згідно п.9 ППВССУ № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі -ЦК).

З огляду на вищевикладене, з заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право, що згідно п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до ст.99 ч.2 ЦПК України у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Керуючись ст.ст.95, 96, 99, п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У прийнятті заяви Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 вартості послуг з централізованого опалення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя: