Справа №22-ц-1605   2006р.                            Головуючий у 1-й інстанції     Сапон О.В.

Категорія 5                                                      Суддя-доповідач                        Смирнова Т.В.

РІШЕННЯ іменем   України

05 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Смирнової Т.В.

суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які беруть участь у справі - представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, відповідачки

ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глухівського міськрайонного суду від 02 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, відділу ДВС у Глухівському районі про визнання права власності на 1/2 частину будинку та виключення його з акту опису, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В доводах скарги апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказує, що суд необгрунтовано не задовольнив його клопотання про відмову від позову до ОСОБА_4, необгрунтовано не врахував той факт, що переважна кількість робіт по перебудові будинку проведена позивачем, за рахунок його коштів, чого не заперечували обидві відповідачки.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1. З березня 1992 року позивач перебував з відповідачкою ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах, а 23 грудня 1995 року сторони уклали шлюб. В жовтні 2003 року подружжя ОСОБА_1, ОСОБА_3 отримало дозвіл на реконструкцію будинку і провело в ньому певні переобладнання.

Однак, враховуючи, що позивач не надав суду належних доказів вартості конкретних проведених робіт, вартості будинку до і після переобладнання, а також прийнявши до уваги ту обставину, що позивач відмовився від проведення судово-будівельної експертизи, суд відмовив у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення відповідачки ОСОБА_3, яка не заперечувала проти позову, заперечення проти апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_4 та її представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановлениям нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 отримали дозвіл на реконструкцію будинку та провели переобладнання, перебуваючи у шлюбі. Факт проведення реконструкції не заперечували ні відповідачка ОСОБА_3, ні відповідачка ОСОБА_4 (а.с. 154-155), і підтвердили свідки (а.с. 160-164).

Відповідно до ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому вбачається, що відповідачка ОСОБА_3, власник будинку, повністю визнала позов (а.с. 154) і не заперечувала проти визнання за чоловіком права власності на 1/2 частину будинку, однак суд першої інстанції не надав цій обставині належної уваги.

ОСОБА_4 не є власником спірного будинку, а лише є стягувачем певної суми коштів з ОСОБА_3 - за рішенням Глухівського міськрайонного суду від 12 липня 2004 року з ОСОБА_3 на користь її матері ОСОБА_4 було стягнуто грошову компенсацію в рахунок відшкодування затрат на купівлю і будівництво будинку у сумі 10 541 грн., що є грошовим виразом вартості 1/3 частини спірного будинку (вартість якого судом в рішенні визначена в сумі 31 623 грн. (а.с. 16 - зворот).

В зв'язку з виконанням вищезазначеного рішення на спірний будинок АДРЕСА_1 був накладений арешт. Згідно акту опису і арешту майна від 12 жовтня 2005 року (а.с. 18-19), вартість спірного будинку визначена у 34 тисячі гривень.

Жодна з сторін не оспорила вказану в попередньому рішенні суду вартість будинку 31 623 грн.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що при визнанні права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину будинку, вартості половини будинку, що залишиться у власності боржниці ОСОБА_3, буде достатньо для погашення боргу у сумі 10 541 грн., що стягнута з неї на користь матері ОСОБА_4.

Тому з висновків суду першої інстанції незрозуміло, чиї права захистив суд, відмовляючи у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав, які б не дозволяли визнати право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину будинку, оскільки його дружина - відповідачка ОСОБА_3 визнає позов в повному обсязі, а права ОСОБА_4 при цьому не порушуються, так як у власності її боржниці ОСОБА_3 залишається ще половина будинку, вартість якої достатня для погашення суми боргу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно вважав позов ОСОБА_1 недоведеним, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому у відповідності з п.З ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про задоволення вимог про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину спірного будинку та виключення з акту опису цього майна.

Підстав для задоволення позову в частині виключення з акту опису цілого будинку, а не 1/2 його частини - немає, оскільки за позивачем визнано право власності тільки на 1/2 частину будинку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів:

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Глухівського міськрайонного суду від 02 жовтня 2006 року в даній справі.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, залишити за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину цього будинку.

Виключити з акту опису і арешту майна від 14 жовтня 2005 року 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, належну ОСОБА_1, залишити в акті опису 1/2 частину цього будинку, яка належить ОСОБА_3.

Рішення набрало законної сили, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.