ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 листопада 2013 р. 12:19 Справа №801/9340/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,
при секретарі Баценко А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів"
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Суть спору: До Окружного Адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" (далі позивач) до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим (далі відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим № 0000042301 від 12.03.2012 року та № 0000302301 від 25.04.2012 року.
Ухвалою суду від 01.10.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Від відповідача 14.10.2013 року до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов № 1951/10 від 14.10.2013 року.
У судовому засіданні, яке відбулося 24.10.2013 о 12:00 представник позивача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів у справі.
Ухвалою суду від 24.10.2013 року зупинено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, до 07.11.2013 року до 11:30.
Ухвалою суду від 07.11.2013 року поновлено провадження по справі.
У судовому засіданні, яке відбулося 07.11.2013 року, представник позивача надав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України справи № 2а-8226/12/0170/8 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року.
За наслідками судового засідання, яке відбулося 07.11.2013 року, було оголошено перерву до 18.11.2013 року.
Ухвалою суду від 18.11.2013 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Сторони явку своїх представників у судове засідання, яке відбулося 18.11.2013 року, не забезпечили, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, від відповідача 18.11.2013 року надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Суд , приймаючи до уваги те, що всі сторони були сповіщені належним чином про час та день проведення судового засідання , відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, закінчення терміну розгляду справи, визначеного у ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ
На підставі направлень від 15.02.2012 року № 83/23-0 та наказу від 15.02.2012 року № 152 виданих головою Комісії з проведення реорганізації Красноперекопської ОДПІ АР Крим, проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтернешнл Бізнес Патент-Україна» за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.
За результатами вказаної перевірки було складено Акт перевірки № 294/23-0/34897914 від 27.02.2012 року, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» п. 198.4 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України щодо завищення суми податкового кредиту у грудні 2011 року у розмірі 95000,00 грн. при здійснені взаємовідносин з ТОВ «Інтернешнл Бізнес Патент-Україна», що призвело до заниження ПДВ за грудень 2011 року у розмірі 95000,00 грн.
Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 12.03.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000042301, згідно з яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 142500,00 грн., у тому числі 95000,00 грн. - ПДВ, 47500,00 грн. - штрафні санкції.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач подав до Державної податкової служби в АР Крим первинну скаргу вих. № 123 від 21.03.2012 року.
За результатами розгляду первинної скарги позивача Державною податковою службою в АР Крим 11.04.2012 року прийнято рішення, відповідно до якого первинну скаргу позивача вих. № 123 було задоволено частково: податкове повідомлення-рішення № 0000042301 було скасоване в частині застосування штрафних санкцій в сумі 23750,00грн., в іншій частині у задоволенні скарги було відмовлено.
З урахуванням рішення Державної податкової служби в АР Крим від 11.04.2012 року, відповідачем 25.04.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000302301, згідно з яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 118750,00 грн., у тому числі 95000,00 грн. основного платежу та 23750,00 грн. штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України (далі ПК України) амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.
За визначенням п. 14.1.120 ст. 14 Податкового кодексу України під нематеріальними активами розуміються право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.
За приписами п. 5 Положення (Стандарту) Бухгалтерського обліку № 8 "Нематеріальні активи" - до нематеріальних активів належать права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.
Підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України роялті визначено як будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.
Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).
Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 ПК України).
Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.п. 60.1.3 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення .
У випадку, визначеному у п.п 60.1.3 п. 60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважаються відкликаною з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містять зменшену суму грошового зобов'язання (п.60.4 ст.60 ПК України).
Як зазначено вище, судом встановлено,що за результатами розгляду первинної скарги позивача Державною податковою службою в АР Крим 11.04.2012 року прийнято рішення, відповідно до якого первинну скаргу позивача вих. № 123 було задоволено частково: податкове повідомлення-рішення № 0000042301 було скасоване в частині застосування штрафних санкцій в сумі 23750,00грн., в іншій частині у задоволенні скарги було відмовлено.
Вивчивши наведені обставини, суд вважає, що відповідно до положень ст. 60 ПК України з 25.04.2012 року вважається відкликаним податкове повідомлення - рішення відповідача від 12.03.2012 року № 0000042301, в наслідок чого відсутні підстави для визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим № 0000042301 від 12.03.2012 року.
Матеріали справи свідчать про те, що при обґрунтуванні протиправності податкових повідомлень-рішень Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим № 0000042301 від 12.03.2012 року та № 0000302301 від 25.04.2012 року позивач зазначає, що придбання ним невиключної ліцензії про надання права на користування об'єктами права інтелектуальної власності за економічнім змістом є витратами на придбання нематеріального активу відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. № 242 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за № 750/4043, п. 5 якого в окрему групу нематеріальних активів виділені "права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються «роялті».
Позивач стверджує, що відповідно до Податкового кодексу України операції з поставки прав користування об'єктами інтелектуальної власності, на платежі за якими не поширюється поняття «роялті», оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах, тож, відповідно до п. 185.1 ст. 185, підпунктів 14.1.225 і 14.1.244 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та п. 5 П(С)БО № 8 "Нематеріальні активи" у договірних відносинах між позивачем і ТОВ "Інтернешнл Бізнес Патент-Україна" операція з надання Ліцензіату невиключної ліцензії про надання права на користування об'єктами права інтелектуальної власності та права надавати третім особам субліцензію на використання об'єктів права інтелектуальної власності, за що сплачується фіксований платіж, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, у зв'язку з чим формування ним податкового кредиту по спірним господарським операціям було здійснено законно та обґрунтовано.
Судом встановлено, що у перевіреному періоді ТОВ "Північно-Кримський КХП" (Ліцензіат) уклало з ТОВ "Інтернешнл Бізнес Патент-Україна" (Ліцензіар) ліцензійні договори від 03.01.2011р. № 01/І_2011-ІВР, 15.12.2011р. №02/ІV_2011-ІВР, 15.12.2011р. № 03/ІV_2011-ІВР, 15.12.2011р. № 04/ІV_2011-ІВР, 15.12.2011р. № 05/ІY_2011-ІВР про надання права на користування об'єктами права інтелектуальної власності, предметом яких є надання Ліцензіаром Ліцензіату невиключної ліцензії про надання права на користування об'єктами права інтелектуальної власності, а також приймання, використовування та оплата використання Ліцензіатом ліцензії на визначені об'єкти права інтелектуальної власності в цих договорах.
Невиключною ліцензією, в розумінні термінів даних договорів, є ліцензія, яка не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Згідно з п.п. 1.2 Договорів, описаних у п. 3.1 акту перевірки, "…Ліцензіар надає Ліцензіату невиключну ліцензію, яка передбачає використання об'єктів права інтелектуальної власності у господарській діяльності ліцезіата"; п.п. 1.3 "…Ліцензіат може надати іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єктів права інтелектуальної власності визначених цим Договором, шляхом укладання субліцензійного договору, при цьому відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат".
Об'єктом права інтелектуальної власності за ліцензійним договором від 03.01.2011р. №01/І_2011-ІВР є спосіб зберігання зерна на елеваторах (п. 1.4 договору), за ліцензійним договором від 15.12.2011р. № 02/ІV_2011-ІВР - знак для товарів і послуг, який засвідчується свідоцтвом № 149091 на зображення знаку "СВОЯ - ХІТ РАНКУ І ДНЯ!", зареєстрованим у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 12.12.2011 року (п. 1.4 договору), за ліцензійним договором від 15.12.2011р. № 03/ІV_2011-ІВР - знак для товарів і послуг, який засвідчується свідоцтвом № 149092 на зображення знаку "СВОЯ - ХІТ РАНКУ І ДНЯ!", зареєстрованим у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 12.12.2011 року (п. 1.4 договору), за ліцензійним договором від 15.12.2011р. № 04/ІV_2011-ІВР - знак для товарів і послуг, який засвідчується свідоцтвом № 149093 на зображення знаку "СВОЯ - ХІТ РАНКУ І ДНЯ!", зареєстрованим у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 12.12.2011 року (п. 1.4 договору), за ліцензійним договором від 15.12.2011р. № 05/ІY_2011-ІВР - промисловий зразок, який засвідчується патентом № 21837 на фірмовий бланк "СВОЯ - ХІТ РАНКУ І ДНЯ!", зареєстрованим у Державному реєстрі патентів на промислові зразки (п. 1.4 договору).
Перевіркою було встановлено, що на виконання умов Ліцензійних договорів, описаних у п. 3.1 Акту перевірки, ТОВ "Інтернешнл Бізнес Патент-Україна" поставлено послуги на адресу ТОВ "Північно-Кримський КХП", на що оформлені акти здавання-прийому виконаних робіт та податкові накладні на загальну суму 570000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 94999,97 грн.
Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних.
Матеріали справи свідчать про те, що в укладених між позивачем та ТОВ "Інтернешнл Бізнес Патент-Україна" ліцензійних договорах не міститься умов про перехід права власності на ці об'єкти.
Таким чином, витрати на придбання прав користування торговельною маркою за ліцензійними договорами, без передачі права власності на об'єкти інтелектуальної власності, є платежами типу "роялті" і не формують вартість об'єктів нематеріальних активів.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджується те, що згідно з представленими ліцензійними договорами не відбувається отримання позивачем об'єктів інтелектуальної власності у володіння або розпорядження чи власність, а тому платежі, що сплачувались товариством (ліцензіатом) в грошовій формі за право користування об'єктом інтелектуальної власності на користь ліцензіата є роялті, а тому ці операції не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Згідно з абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до абз. 2 п.п. 196.1.6 п.196.1 ст. 196 Розділу V ПК України від 02.12.2010 року №2755 - VI зі змінами і доповненнями не є об'єктом оподаткування операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті у грошової формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Згідно п. 198.4 Розділу V ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
З огляду на зазначене вище суд вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 294/23-0/34897914 від 27.02.2012 року, про невірне визначення позивачем сум податкових зобов'язань по ПДВ, що призвело до завищення суми податкового кредиту у грудні 2011 року, відповідають дійсним обставинам справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року у справі № 2а-8226/12/0170/8 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення перевірки позивача з таких самих підстав, але за інший звітний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи спростовуються твердження позивача щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000042301 від 12.03.2012 року та № 0000302301 від 25.04.2012 року, в наслідок чого відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.