АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №   22ц-2003     2006 р.                                           Головуючий по 1 інстанції

Категорія        інші        справи                                              Стародуб О.В.

позовного провадження

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                            Бурлаки В.О.

суддів                                       Василенко Л.І. Бабенка В.М.

при секретарі                           Авласовій М.Л.

з участю прокурора

адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 вересня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з залиттям квартири,

встановила:

07.02.2006 р. ОСОБА_1. звернулась в суд з .позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з залиттям квартири.

В обгрунтування заявлених вимог вказала, що вона являється основним квартиронаймачем кв. № АДРЕСА_1 в м. Умані. Квартира відповідачки розташована поверхом вище над її квартирою. Проводячи ремонт своєї квартири та залучивши до цієї роботи некваліфікованих працівників, які здійснювали ремонт водопроводу та тепло комунікації було двічі залито її квартиру: 21.01.2004 p., чим спричинено шкоду на суму близько 400грн., відшкодовано 100 грн. та 23.01.2006 р. В результаті цього залиття їй спричинена велика матеріальна шкода, оскільки нею у 2004 -2005 роках був проведений ремонт квартири. Були пошкоджені стеля та стіни в обох кімнатах, кухні, коридорі та у ванній кімнаті, висипалась шпаклівка у дерев'яній підлозі, був пошкоджений лінолеум на підлозі. Згідно заключения експерта вартість спричиненої їй матеріальної шкоди становить 4371 грн. Крім цього, щоб не допускати промерзання стін та утворення плісняви та грибка вона вимушена була просушувати квартиру за допомогою вентиляторів, на що витрачалась додаткова електроенергія, що становило на час звернення до суду 40,87 грн. В результаті залиття в квартирі постраждали речі: ковдри, матраци, книги та інші речі, при цьому деякі з них прийшли в повну непридатність, інші втратили свій вигляд. Зазначену матеріальну шкоду оцінила у 800 грн.

Крім матеріальної їй. та членам її сім'ї також завдано моральної шкоди, яку вона оцінила в 5000 грн.

Просила суд стягнути з відповідачки на її користь завдану їй матеріальну шкоду в сумі 5211,87 грн., моральну в сумі 5000 грн. та судові витрати.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 вересня 2006 р. позовні вимоги позивачки задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3095 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 750 грн. та судові витрати в сумі 537 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги.

При цьому вказується на ті ж підстави, що і в позовній заяві. Крім того вказала, що суд стягнув матеріальну шкоду на підставі висновку судово - товарознавчої експертизи, хоча ухвалою суду від 06.03.2006р. по справі було призначено судово -технічну експертизу. Вважає, що експерт, який проводив вказану експертизу не має кваліфікації на проведення будівельно - технічних експертиз.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки районний суд виходив з того, що дійсно мав місце факт залиття квартири позивачки 23.01.2006 р. з вини відповідачки, в наслідок допущення технологічних помилок при ремонті водопостачання та теплопроводу, що стверджується актом РЕУ - 2 від 23.01.2006 р. На підставі судово -товарознавчої експертизи суд прийшов до висновку про необхідність стягнення на користь позивачки в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 3095 грн., при цьому районний суд врахував, що позивачка відмовилась від проведення повторної експертизи, посилаючись на проведення нею відновлювального ремонту, однак доказів щодо його вартості суду не надала. Відмовляючи в стягненні завданих матеріальних збитків в сумі 800 грн., суд першої інстанції виходив з того, що дані вимоги нічим не підтверджені і позивачка відмовилась від експертного визначення завданої в цій частині шкоди. В частині стягнення моральної шкоди суд виходив з того, що відповідачкою приймались міри до мирного врегулювання спору та ступінь вини відповідачки

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює .

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що дійсно 23.01.2006 р. мав місце факт залиття квартири позивачки з вини ОСОБА_2. Згідно до акту РЕУ - 2 від 23.01.2006 р. в результаті даного залиття сталося пошкодження стелі, стін та підлоги кімнат, коридору, кухні та ванної кімнати.

Відповідно до висновків судово - товарознавчої експертизи вартість шкоди, спричиненої залиттям квартири № АДРЕСА_1 в м. Умані становить 3095 грн.

Як вбачається з протоколу судового засідання суду першої інстанції, позивачка з висновками даної експертизи не погодилась з тих підстав, що експерт, який проводив дану експертизу не має належної кваліфікації. Проте категорично відмовилась від проведення повторної експертизи. Позивачка також пояснила, що в квартирі був зроблений відновлювальний ремонт, однак не надала суду доказів щодо його вартості. Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку та стягнув з відповідачки на користь позивачки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3095 грн., згідно до наведеного висновку.

Районний суд, також, обгрунтовано дійшов висновку про те, що позивачкою не доведено спричинення їй матеріальної шкоди пов'язаної із пошкодженням речей: ковдр,

матраців, книг та інших речей, оскільки нею не надано ніяких доказів в підтвердження цього, а від проведення експертизи для визначення дійсної вартості завданої шкоди речам позивачка відмовилась.

Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди, судом першої інстанції було встановлено наявність такої шкоди, характер та обсяг страждань, яких зазнала позивачка при цьому, визначаючи розмір даної шкоди, враховано намагання відповідачки добровільно врегулювати спір, а також ступінь вини ОСОБА_2. в її заподіянні.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку та частково задовольнив позовні вимоги позивачки.

Доводи ОСОБА_1. щодо незаконності експертизи від 23.05.2006 р. були предметом дослідження суду першої інстанції і обґрунтовано визнані безпідставними.

Крім того, в суді апеляційної інстанції представник апелянта також відмовився від проведення повторної експертизи.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія судців,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .

Рішення   Уманського міськрайонного   суду   Черкаської області від 13 вересня 2006 р. залишити без змін .

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий