АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2144 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: з трудових Марцішевська О.М.
правовідносин Доповідач в апеляційній
Інстанції Магда Л.Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Магди Л.Ф. Сіренка Ю.В.
при секретарі Наконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника відповідача на рішення Соснівського районного суду від З жовтня 2006 р. по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мехбуд» до ОСОБА_1 про стягнення збитків,
встановила:
Відкрите акціонерне товариство «Мехбуд» 21 серпня 2006 р. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків. В позовній заяві вказувалось, що відповідач працював в товаристві ІНФОРМАЦІЯ_1. Станом на 1 жовтня 2001 р. по особовому рахунку товариства рахувався податковий борг в сумі 63725 грн. 76 коп., активи товариства перебували в податковій заставі.
Незважаючи на це відповідач без відповідного погодження з податковими органами протягом 2001-2002 р. реалізував заставленого майна на загальну суму 24761 грн. За відчуження вказаного майна на ВАТ «Мехбуд» був податковою інспекцією був накладений штраф у розмірі 63725 грн. 76 коп., чим товариству з вини відповідача завдано матеріальних збитків на вказану суму.
Вироком Придніпровського районного суду від 1 квітня 2005 р. по кримінальній справі по обвинувачення ОСОБА_1, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24 травня 2005 р. було
задоволено цивільний позов товариства і з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто 63725 грн. 76 коп. Проте ухвалою Верховного Суду України від 4 липня 2006 р. вирок суду та ухвалу судової колегії в частині цивільного позову було скасовано і справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Рішенням Соснівського районного суду від З жовтня 2006 р. позовні вимоги ВАТ «Мехбуд» задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства 21821 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 218 грн. 21 коп. судового збору та 10 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду або його зміну і зменшення розміру стягнутої судом матеріальної шкоди до 12259 грн. з тих підстав, що суд невірно застосував норми матеріального права, невірно провів розрахунок суми матеріальної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом встановлено, що вироком Придніпровського районного суду від 1 квітня 2005 р. ОСОБА_1. засуджений за ч. 2 ст. 364 КК України за те, що працюючи на посаді голови правління ВАТ «Мехбуд», з листопада 2001 р. по жовтень 2002 p., достовірно знаючи, що майно підприємства перебуває у податковій заставі і згідно з законом всі дії по продажу та інших видів відчуження активів товариства підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, без отримання такого узгодження, умисно здійснив реалізацію основних засобів виробництва на загальну суму 21821 грн. Вирок суду в цій частині набрав чинності і відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи,, стосовно якої ухвалено вирок.
Також встановлено, що внаслідок дій відповідача на підприємство податковим органом було накладено штрафні санкції у розмірі 63725 грн. 76 коп., які підприємство сплатило, що підтверджується довідкою ДПІ м. Черкаси від 4 вересня 2006 р. (а.с. 33).
Таким чином судом встановлено, що винними діями ОСОБА_1 підприємству була заподіяна матеріальна шкода, яка відповідно до вимог ст. 134 КЗпП України підлягає відшкодуванню з працівника, дії якого носять ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, в повному об'ємі. Тому суд на законних підставах ухвалив рішення про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, розмір якої, встановлений судом, підприємством не оспорюється.
Доводи апеляційної скарги щодо невірного визначення судом вартості реалізованого відповідачем майна, а внаслідок цього і розміру стягнутого судом матеріального відшкодування, не можуть бути прийняті до уваги з тих підстав, що вказана вартість реалізованого майна встановлена вироком суду від 1 квітня 2005 р. (ах. 16-20).
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду, яке постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити, рішення Соснівського районного суду від 3 жовтня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий: