АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1951-2006р. Категорія спори, що виникають із сімейних правовідносин
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий по ї інстанції
- Пальонний B.C.
Доповідач в апеляційній інстанції - Гїодорога В.М.
30 листопада 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого
суддів
при секретарі
з участю адвоката
Кісіля М.О.
Адаменко Л.В., Подороги В.М.
Бурдуковій О.В.
ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 8 серпня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_5, вона ж ОСОБА_5, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа орган опіки і піклування Черкаської райдержадміністрації про відібрання малолітньої дитини від інших осіб та визначення її місця проживання,-
встановила:
3 липня 2006 року ОСОБА_5, вона ж ОСОБА_5, звернулась з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. про відібрання малолітньої дитини від інших осіб та визначення її місця проживання, посилаючись на те, що до червня 2003 року знаходилась в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3
В період даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_6.
Згідно висновку органу опіки і піклування Черкаської райдержадміністрації про визначення порядку участі матері ОСОБА_5 та батька ОСОБА_3 у вихованні та утриманні їхнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження позивачка ОСОБА_5 має право спілкуватись з дитиною щоденно на протязі світового дня та в інші години за взаємною згодою обох батьків, при умові, що зустрічі не будуть негативно впливати на здоров'я і психічний стан неповнолітнього.
Проте відповідач ОСОБА_3 перешкоджає ОСОБА_5 зустрічам із сином, не допускає її до дитини, обмежує надане їй право спілкування та обов'язок по вихованню дитини.
Не дивлячись на те, що місце проживання неповнолітнього сина було визначено за адресою: АДРЕСА_1 Черкаського району, разом з батьком, ОСОБА_3, фактично ж син проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та її співмешканцем, ОСОБА_4 у його будинку АДРЕСА_2. Дані особи також перешкоджають позивачці при зустрічах та спілкуванні з сином.
Тому вона просила суд ухвалити рішення, яким зупинити виконання рішення органу опіки та піклування Черкаської райдержадміністрації, прийняти рішення про відібрання дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, - від ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) ОСОБА_2 і ОСОБА_4 (АДРЕСА_2).
Визначити місце проживання ОСОБА_6 разом з нею, позивачкою, по АДРЕСА_3 в м.Черкаси.
Рішенням Черкаського районного суду від 8 серпня 2006 року ухвалено: позов задоволити.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6 з матір'ю, ОСОБА_5:
Відібрати малолітнього сина ОСОБА_6 1998 року народження у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і передати матері ОСОБА_5.
Не погоджуючись з даним рішенням суду в своїй апеляційній скарзі апелянти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. просять його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 в її позові.
Заслухавши учасників процесу, обговоривши матеріали справи, в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.І ст1бІ СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Ухвалюючи рішення про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 з матір'ю - ОСОБА_5 та відібрання його у ОСОБА_2 га ОСОБА_4 і передачу матері -ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має власне житло - окрему квартиру і отримує заробітну плату, достатню для матеріального забезпечення потреб дитини позитивно характеризується, відповідач ОСОБА_3 не має ні власного житла, ні самостійного доходу, оскільки не працює, а його турбота про дитину та її долю проявилась у тому, що навіть знаючи про те, що в суді вирішується спір про місце проживання дитини, між ним та позивачкою, він не знайшов за необхідне з'явитися до суду, а залишивши доручення на представництво своїх інтересів своїй матері, залишивши і саму дитину матері виїхав на заробітки.
Проте такі висновки зроблені судом без повного і всебічного з'ясування всіх обставин справи.
Суд не прийняв до уваги висновок органу опіки і піклування, а також думку представника органу опіки і піклування Черкаської райдержадміністрації висловлену в
судовому засіданні про доцільність проживання дитини з батьком і не дав зазначеному належну оцінку.
Суд не прийняв до уваги ті обставини, що на протязі останніх трьох років син проживав біля батька, знаходився на його утриманні та вихованні, що в педагогічній характеристиці Білозірської загальноосвітньої школи від 10.04.2006р. зазначено, що «мама ОСОБА_6 відвідала його у школі 2 рази» і що це свідчить про неналежну турботу матері про дитину, оскільки кількість побачень із сином в школі та увагу до його навчання ніхто їй не обмежував і не перешкоджав в цьому.
Своїми поясненнями в судовому засіданні позивачка не підтвердила цих обставин, що вона піклувалась про неповнолітнього сина, матеріально утримувала його, а, навпаки, підтвердила ті обставини, що вона упродовж кількох років проживала за кордоном, не виконувала свої обов'язки по вихованню дитини, що могло бути підставою для позбавлення її батьківських прав.
Аналізуючи зазначене судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з .ухваленням нового рішення, яким в позові ОСОБА_5, вона ж ОСОБА_5, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303. 304. 307. 309, 314, 316, 319 ЦПК України, судова колегія.-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовільнити.
Рішення Черкаського районного суду від 8 серпня 2006 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_5, вона ж ОСОБА_5, в позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відібрання малолітньої дитини від інших осіб та визначення її місця проживання.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України, протягом двох місяців, з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
В.М. Подорога