ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2013 р. Справа №2а-7740/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представників позивача - Чернишової Н.А., Мазур О.А., представника відповідача - Шумілової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001041702, винесене 05.07.2012 року Феодосійською об'єднаною ДПІ АР Крим ДПС про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1438683,55 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 359670,89 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, за результатами якої встановлено не перерахування до бюджету нарахованого податку з доходів фізичних осіб в сумі 1438683,55 гривень та винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Позивач з цим порушенням не згодний з тих підстав, що у зв'язку з важким фінансовим станом ВАТ «ФСК «Море» протягом 2005-2007 років нараховувало, але не сплачувало працівникам заробітну плату у встановлений законодавством строк та відповідно податок з доходів фізичних осіб, якій було нараховано на цю заробітну плату. Про існування заборгованості з податку з доходів фізичних осіб відповідачу було відомо. Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05.02.2008 року відносно ВАТ «ФСК «Море» було порушено справу про банкрутство, а отже відповідач мав право заявити до них вимоги щодо сплати до бюджету цієї заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство, - в порядку провадження у цій справі. Також, ухвалою Господарського суду АР Крим від 16.06.2011 року була проведена заміна в реєстрі вимог кредиторів ВАТ «ФСК «Море» щодо виплати заробітної плати перед працівниками на вимоги нового кредитора - ТОВ «КУА «Промислові інвестиції» ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд КУА «Промислові інвестиції», яким було виплачено працівникам позивача заробітну плату на підставі договорів уступки вимог та в дані бухгалтерського обліку ВАТ «ФСК «Море» внесені зміни в частині заміни вимог щодо виплати заробітної плати перед працівниками на нового кредитора. Виходячи з цього, у ВАТ «ФСК «Море» не було фактичного списання грошових коштів з банківських рахунків на виплату заборгованості по заробітній платі за період 2005-2007 років. Також вважає, що відповідач неправомірно застосував до них штрафні санкції в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів в рамках провадження у справі про банкрутство.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що Феодосійською ОДПІ було отримано листа від Феодосійської міської Ради від 23.05.2012 року про не зарахування податку з доходів фізичних осіб ВАТ ФСК «Море» з погашеної заборгованості із заробітної плати. В ході проведення перевірки з цього питання було встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ВАТ «ФСК «Море» на рахунку 64144 відображена заборгованість за минулі періоди з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1438683,55 гривень, а також встановлено, що позивачем погашено заборгованість із заробітної плати, яке відбулось на підставі договорів уступки вимоги між працівниками ВАТ «ФСК «Море» і ПАТ «Місто Банк». ВАТ ФСК «Море» було задекларовано у Податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб від 21.03.2011 року за січень 2011 року у рядку 15 «Інші показники» заборгованість з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 року за даними обліку податкового агента в сумі 1444935,12 гривень, однак всупереч вимогам п. 1 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України сума податку у розмірі 1438683,55 гривень не була перерахована до бюджету.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; перебуває на обліку в Феодосійській об'єднаній ДПІ (т. 1, а.с. 38-51).

Феодосійською об'єднаною ДПІ АР Крим ДПС було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 рік, за результатами якої було складено акт № 622/17-02/14309008 від 18.06.2012 року (т. 1, а.с. 12-23).

Зазначеною перевіркою було встановлено, що ухвалою Господарського суду АР Крим від 12.01.2008 року (справа № 2-3/626-2008) було порушено справу про банкрутство ВАТ «ФСК «Море».

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 16.06.2011 року АТ «Місто банк» та ТОВ «КУА «Промислові інвестиції» ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд КУА «Промислові інвестиції» вчинити в інтересах та за рахунок останнього від свого імені правочин викупу (уступки права вимоги) кредитної заборгованості з виплати заробітної плати працівникам ВАТ ФСК «Море» на суму 8739285,85 грн. (заборгованість за 2005-2007 р.р.). Із п. 1.3 договору комісії № 25/10/1 від 25.10.10 р. ТОВ «КУА «Промислові інвестиції» ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд КУА «Промислові інвестиції» набуває права вимоги кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати у судовій справі № 2-3/626-2008 після підписання договорів уступки права вимоги між АТ «Місто банк» та працівниками ВАТ «ФСК «Море». Договори уступки права вимоги між АТ «Місто банк» та працівниками ВАТ ФСК «Море» були підписані на протязі листопада - грудня.

Згідно договорів уступки права вимоги працівники ВАТ «ФСК «Море» - Первісний кредитор, ПАТ «Місто Банк» - Банк, ВАТ ФСК «Море» - Боржник. Первісний кредитор уступає, а Банк приймає зобов'язання сплатити і приймає право грошової вимоги кредиторської заборгованості згідно бухгалтерського обліку Боржника.

ВАТ ФСК «Море» в жовтні 2011 року в бухгалтерському обліку кредиторську заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1438683,55 гривень проводкою К-т 64141 Д-т 64144 перенесла з рахунку 64141 на інший рахунок 64144.

Таким чином, в бухгалтерському обліку ВАТ «ФСК «Море» на рахунку 64141 на 01.04.2012 року відображена поточна заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 649253,37 гривень та на рахунку 64144 відображена заборгованість за минули періоди по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1438683,55 гривень.

ВАТ ФСК «Море» задекларувало у Податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб від 21.03.2011 року № 16702 за січень 2011 року у рядку 15 «Інші показники» заборгованість з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 рік за даними обліку податкового агента суму 1444935,12 гривень. Підприємством надано уточнюючий розрахунок від 07.04.2012 року № 9001739315 за січень 2011 року зі зменшенням рядку 15 у сумі 1444935,12 гривень та у декларації з податку на доходи фізичних осіб за лютий 2011 року (від 21.03.2011 року № 16701) та за березень 2011 року (від 18.04.2011 року № 9001988265) не відображена у рядку 15 заборгованість з податку на доходи фізичних осіб за даними обліку податкового агента, що не відповідає бухгалтерському обліку ВАТ ФСК «Море».

Перевіркою встановлено не перерахування до бюджету нарахованого податку з доходів фізичних осіб ВАТ ФСК «Море» у сумі 1438683,55 гривень.

Встановивши ці обставини, Феодосійська об'єднана ДПІ в АР Крим ДПС дійшла висновку про порушення ВАТ «ФСК «Море»:

- П.п. 8.1.2, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, а саме: не перерахування до бюджету нарахованого податку з доходів фізичних осіб ВАТ ФСК «Море» у сумі 1438683,55 гривень.

21.06.2012 року позивачем були подані до Феодосійської об'єднаної ДПІ заперечення до акту позапланової перевірки, які відповіддю від 02.07.2012 року були відхилені, але до висновків акту були внесені зміни, які доповнені посиланням на порушення позивачем п. 1 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України (т. 1, а.с. 24-30).

На підставі зазначених висновків, Феодосійською ОДПІ було винесене податкове повідомлення - рішення № 0001041702 від 05 липня 2012 року, яким ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1798354,44 гривень, з яких 1438683,55 гривень - основний платіж та 359670,89 гривень - штрафні санкції (а.с. 1, а.с. 10,11).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, зокрема є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Згідно з п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону, а відповідно до п.п. 8.1.1. ст.. 8 цього Закону, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього Закону, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 19.2.а) ст. 19 Закону, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, ВАТ «ФСК «Море» протягом 2005-2007 років нараховувало але не сплачувало своїм працівникам заробітну плату.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 12.01.2008 року (справа № 2-3/626-2008) було порушено провадження у справі про банкрутство боржника ВАТ «ВСК «Море» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобов'язанням, строки виконання яких настали до дня порушення провадження по справі про банкрутство (т. 1, а.с. 31)

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 18.04.2008 року з урахуванням змін, внесених до неї постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2008 року було затверджено реєстр кредиторів боржника.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 16.06.2011 року було здійснено заміну в реєстрі вимог кредиторів ВАТ «ФСК «Море» щодо виплати заробітної плати перед працівниками ВАТ «ФСК «Море» на вимоги нового кредитора - ТОВ «КУА «Промислові інвестиції» ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд КУА «Промислові інвестиції» на суму фактично сплачених вимог щодо виплати заробітної плати перед працівниками ВАТ «ФСК «Море» (т. 1, а.с. 32-34).

Зазначеною ухвалою Господарського суду встановлено, що 25.10.2010 року між ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «КУА «Промислові інвестиції» ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд КУА «Промислові інвестиції» був укладений договір комісії № 25/10/1.

Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що ПАТ «Місто Банк» зобов'язується за дорученням ТОВ «КУА «Промислові інвестиції» ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд КУА «Промислові інвестиції» вчинити за рахунок та в інтересах останнього від свого імені правочин викупу (уступки права вимоги) кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати працівників ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», м. Феодосія в загальній сумі 8739285,58 гривень, відповідно до додатку 1 до цього Договору «Перелік стягувачів (фізичних осіб) за заборгованістю (за 2005-2007 р.р.) по заробітній платі ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», м. Феодосія на 01.10.2010 року» за ціною, не вищою 8739285,58 гривень.

Із пункту 1.3 договору вбачається, що ТОВ «КУА «Промислові інвестиції» ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд КУА «Промислові інвестиції» набуває права вимоги кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати у судовій справі № 2-3/626-2008 після підписання договорів уступки права вимоги між ПАТ «Місто Банк» та працівниками ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», м. Феодосія.

Договори уступки права вимоги між ПАТ «Місто Банк» та працівниками ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» були підписані на протязі листопада - грудня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду від 16.06.2011 року також встановлено, що ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» була надана бухгалтерська довідка, з якої вбачається, що заборгованості з заробітної плати у розмірі 8826587,96 гривень погашена, не виплачено - 231852,44 гривень.

Факт перерахування грошових коштів по погашенню заборгованості по заробітній платі працівникам ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» підтверджується також виписками ПАТ «Місто Банк» по рахункам приватних осіб.

Суду позивачем також надані акти приймання - передачі договорів уступки права вимоги та переліки викупленої (уступленої по договорам уступки права вимоги) кредиторської заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам ВАТ «ФСК «Море», підписані представником ПАТ «Місто Банк», згідно з якими останнім було викуплено від працівників підприємства наступну кредиторську заборгованість із заробітної плати: за період з 01.11.2010 року по 12.11.2010 року в сумі 5718680,04 гривень; за 29.11.2010 року в сумі 360752,37 гривень; за період з 01.12.2010 року по 14.12.2010 року в сумі 1334252,38 гривень; за період з 15.12.2010 року по 31.12.2010 рік в сумі 426280,01 гривень; за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 рік в сумі 336409,27 гривень; за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 рік в сумі 80343,83 гривень; за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 рік в сумі 48437,46 гривень; за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 рік в сумі 127671,82 гривень; за період з 01.05.2011 року по 23.05.2011 рік в сумі 46174,71 гривень; з 24.05.2011 року по 04.07.2011 рік в сумі 51681,63 гривень; за період з 05.07.2011 року по 31.08.2011 рік в сумі 45358,93 гривень; за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 рік в сумі 43866,43 гривень; з 01.10.2011 року по 30.12.2011 рік в сумі 14007,46 гривень; за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 рік в сумі 9284,18 гривень; за період з 01.02.2012 року по 20.03.2012 рік в сумі 14487,11 гривень; за 18.04.2012 року в сумі 221,81 гривень; за 03.07.2012 року в сумі 5283,85 гривень; за 07.08.2012 року в сумі 9757,21 гривень (том 1, а.с. 201-258).

01.01.2011 року набув чинність Податковий Кодекс України, п.п. 163.1.1 п. 163.1. ст.. 163 якого встановлено, що об'єктом оподаткування резидента, зокрема є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно зі ст. 164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п. 164.1.2 п. 164.1).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.1 ст. 164 ПК).

Відповідно до ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (п. 168.1.1).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п. 168.1.2).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п. 168.1.5).

Відповідно до п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПК України, відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з п. 176.2. а) ст.. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Проте, як встановлено судом та не заперечується представником позивача, ані до, ані під час виплати працівникам ВАТ «ФСК «Моря» заборгованості із заробітної плати за 2005-2007 роки, з неї не було утримано та перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Згідно з п. 1 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21.03.2011 року ВАТ «ФСК «Море» було подано до Феодосійської ОДПІ податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб № 16702 за січень 2011 року, в якій у рядку 15 «сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011 року за даними обліку податкового агенту» було задекларовано суму у розмірі 1444935,12 гривень (т. 1, а.с. 109).

07.04.2011 року ВАТ «ФСК «Море» було подано уточнюючу податкову декларацію з доходів фізичних осіб за січень 2011 року, в якому значення рядку 15 було зменшено на суму 1444935,12 гривень та в деклараціях за лютий та березень 2011 року ця заборгованість більше не відображалась (т. 1, а.с. 110-113).

Як пояснив представник позивача, уточнення цих даних було зроблено у зв'язку з тим, що у ВАТ «ФСК «Море» не було фактичного списання грошових коштів з банківських рахунків на виплату заборгованості по заробітній платі за період 2005-2007 рік. Оскільки заборгованість із заробітної плати була погашена не ними, а ТОВ «КУА «Промислові інвестиції» ПІФНВЗТ «Другий венчурний фонд КУА «Промислові інвестиції», сальдо по рахунку № 661 «Розрахунки по зарплаті» на суму виплаченої заборгованості було зменшено та заборгованість перенесено на рахунок 68513 «Розрахунки з іншими кредиторами», а виплати за цим рахунком не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб.

В той же час, представник позивача не заперечує, що заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, якій було нараховано на суму заробітної плати, що не виплачувалась в 2005-2007 роках не була ними перерахована до бюджету.

Суд не може прийняти до уваги доводи представника позивача, що в них не має обов'язку сплачувати податок з доходів фізичних осіб, нарахований на заборгованість по заробітній платі, оскільки вона ними не сплачувалась, виходячи з наступного.

Згідно з п. 171.1 ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

В даному випадку роботодавцем, якій повинен був сплачувати своїм працівникам заробітну плату, яка є оподатковуваним доходом фізичних осіб та виходячи з розміру якої податковим агентом має обчислюватись та перераховуватись до бюджету податок з доходів фізичних осіб є саме ВАТ «ФСК «Море».

Відповідно до п.п. 87.7 ст. 87 ПК України, забороняється будь-яка уступка грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам.

Таким чином, навіть у випадку сплати заробітної плати працівникам позивача іншим підприємством, на підставі укладених договорів уступки права вимоги, це не звільняє ВАТ «ФСК «Море», як роботодавця , від обов'язку перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, якій було нараховано на цю заробітну плату.

Також є необґрунтованими доводи позивача, що відповідач мав заявити вимоги щодо відшкодування податку з доходів фізичних осіб в порядку провадження по справі про банкрутство, а не виносити податкове повідомлення - рішення, оскільки відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Проведеною відповідачем перевіркою було встановлено заниження позивачем його грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1438683,55 гривень, а тому податковий орган зобов'язаний був винести податкове повідомлення - рішення, незалежно від того, що відносно підприємства порушено справу про банкрутство.

Також суд не погоджується з доводами позивача про неправомірне застосування до нього штрафних санкцій в період дії мораторію, виходячи з наступного.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до наданого до податкового повідомлення - рішення № 0001041702 від 05.07.2012 року розрахунку штрафних санкцій, позивачу було розраховано штрафні санкції саме у розмірі 25% суми податку, щодо якої виявлено неперерахування до бюджету (т. 1, а.с. 11).

Законом, що встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до абз. 24 ст. 1 цього Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, з системного аналізу положень цього Закону вбачається, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати поточні зобов'язання та штрафні санкції за ними, а також податкові зобов'язання, які виникли до, але були виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафні санкції за їх невиконання.

Як встановлено судом, несплата позивачем податку з доходів фізичних осіб була виявлена податковою інспекцією після порушення справи про банкрутство позивача, визначене податковою інспекцією податковим повідомленням - рішенням від 05.07.2012 року податкове зобов'язання до цього часу є неузгодженим, а тому суд вважає, що відповідач правомірно визначив за цим грошовим зобов'язанням штрафні санкції.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0001041702 від 05.07.2012 року було прийнято відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а тому підстав для визнання його протиправним та скасування у суду не має.

В судовому засіданні 05.11.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 11.11.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» до Феодосійської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова