АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-885  2006 р. Категорія ст. 186 ч.2,129,162ч.1,395 КК  України

Головуючий в суді 1 інстанції ОЧЕРЕТЯНИЙ В.А. Доповідач в апеляційній інстанції ЩЕПОТКШАВ.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                     ЩЕПОТКІНОЇ В.В.

суддів                                ЦИНДИР.М.,ЯТЧЕНКАМ.О.

з участю прокурора        ГРИШАНОВОЇ Н.Д.

розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 9 серпня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимий за ч. 2 ст. 186 КК України, -

засуджений за ч. 1 ст. 129 КК України на 2 місяці арешту; за ч. 2 ст. 162 КК України на один рік обмеження волі; за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на З роки позбавлення волі; по ст. 395 КК України на 6 місяців арешту.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбуття ОСОБА_1 З роки позбавлення волі.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, за вироком суду вказано, що не судима, але згідно довідки  раніше судима, засуджена за ч. 1 ст. 129 КК України на 2 місяці арешту; за ч. 1 ст. 162 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене до відбуття 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. На засуджену ОСОБА_2. покладені обов'язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджені за те, що вони 27 січня 2006 року близько 12 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що висловлена ними погроза здатна викликати у гр. ОСОБА_3. побоювання її реалізації і бажаючи цього, погрожували ОСОБА_3 вбивством, при цьому ОСОБА_1 приставив до тіла потерпілого кухонний ніж, а ОСОБА_2 приставляла йому також до тіла кухонну вилку, сказавши, що вб'ють його, якщо не відчинить двері в квартиру № АДРЕСА_1 в м. Умані. ОСОБА_3. сприймав дану погрозу як реальну, оскільки в нього були наявні реальні підстави побоюватися реалізації такої погрози.

Вони ж, 27.01.2006 року близько 12 години, проти волі власниці квартири № АДРЕСА_1 в м. Умані ОСОБА_4, незаконно проникли в

квартиру, де перебували протягом 15-20 хвилин, та були затримані там працівниками міліції.

Крім того, ОСОБА_1 засуджений за те, що він 07.02.2006 р. близько 18 год. в м.

Умань, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, повторно, відкрито .заволодів чужим майном, а саме майном потерпілого ОСОБА_5.

на загальну суму 450 грн.

Він же, ОСОБА_1, засуджений за те, що він, знаходячись під адміністративним наглядом згідно постанови Уманського міськрайонного суду від 1 листопада 2005 року строком на 1 рік та маючи встановлені обмеження: заборону виходити з будинку(квартири) з 22 год. до 6 год. ранку та проходити реєстрацію в міліції 4 рази на місяць, з 12 грудня 2005 року не з'являвся на реєстрацію в Уманський MB УМПС для проведення з ним профілактичної бесіди. Під час перевірок за постійним місцем проживання в м. Умані був відсутній.

В апеляції ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності його винності та правильності кваліфікації його дій, просить змінити вирок суду та пом'якшити йому покарання, мотивуючи тим, що суд 1 інстанції при призначенні покарання не врахував стан його здоров'я згідно наданих медичних довідок.

Вирок відносно ОСОБА_2. ніким не оскаржується .

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія судців вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1. не підлягає задоволенню, а вирок суду підлягає зміні в порядку ст. 365 КПК України з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні грабежу, погрози вбивством, порушенні недоторканості житла при обставинах, викладених у вироку суду, ґрунтується на доказах, досліджених у порядку ч. З ст. 299 КПК України, і ніким не оспорюється. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 129 КК України.

Але. перевіряючи вирок суду, відповідно до вимог ст. 365 КПК України і не входячи в оцінку доказів по справі, колегія суддів вважає незаконним засудження ОСОБА_1.. за ст. 395 КК України.

Так, кримінальна відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду' за ст. 395 КК України настає за те, що особа, щодо якої встановлений адміністративний нагляд, самовільно залишила місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також не прибула без поважних причин у визначений строк до обраного ним місця проживання у разі звільнення з місць позбавлення волі.

Однак, не за одну з дій, які утворюють склад злочину ст. 395 КК України, органом слідства засуджений ОСОБА_1 не обвинувачувався, а ті дії, у вчиненні яких він обвинувачувався та визнаний винним судом, пов'язані з порушенням обмежень, які були встановлені щодо нього, не утворюють складу злочину, а є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 187КУпАП.

Тому Уманський міськрайонний суд незаконно засудив ОСОБА_1 за ст. 395 КК України і вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 за ст. 395 КК України підлягає скасуванню з закриттям провадження в цій частині на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Покарання засудженому ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186, 129 ч. 1, 162 ч. 1 КК України призначено судом відповідно до вимог ст. 65 КК України: з врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, особи засудженого, який раніше був судимий, але після відбуття

покарання висновків для себе не зробив і вчинив нові злочини, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння. Тому суд прийшов до обгрунтованого висновку про можливість його виправлення тільки з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. А врахувавши обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_1: щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дочки та стан його здоров'я, тобто ті, на які посилається апелянт, суд призначив йому мінімальне покарання за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 162 КК України, та покарання нижче від найнижчої межі, встановленого санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1 колегія суддів судової палати не вбачає.    

На думку суду, не є підставою для пом'якшення покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів і скасування вироку в частині засудження останнього за ст. 395 КК України, так як покарання, призначене судом за ст. 395 КК України, на підставі ст. 70 КК України було поглинене покаранням, призначеним за ч. 2 ст. 186 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КГЖ України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення.

В порядку ст. 365 КПК України вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 9 серпня 2006 року відносно ОСОБА_1  змінити: скасувати даний вирок в частині засудження ОСОБА_1. за ст. 395 КК України і закрити

справу в цій частині на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

В решті вирок суду щодо ОСОБА_1. залишити без зміни.

В.В. Щепоткіна

Головуючий