Головуючий суду 1 інстанції - Рябуха Ю.В.
Доповідач - Дмитрієва Л.Д.
Справа № 1207/3230/12
Провадження № 22ц/782/3702/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11. 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого - Дмитрієвої Л.Д.
Суддів: Заїка В.В.,Лозко Ю.П.
при секретарі: Івасенко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого райсуду м.Луганська від 30.07.2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди,
встановила:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, /а. с. 75 - 79/, в обґрунтування якого зазначила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 та відповідач ОСОБА_3 являється її сусідом, за якою він не слідкує, в зв'язку з чим собака періодично вискакує на вулицю, лякає людей своїм гавкотом і агресивним поводженням. 18.11.2011 гола в 16.45 ОСОБА_4, що тимчасово проживає в її будинку, та коли прийшов до будинку виявив, що весь домашній птах позивачки - 40 дорослих курей і 8 курчат були вбиті. При цьому ОСОБА_4 побачив, що собака, що належить відповідачеві перебуває в курятнику й продовжує терзати мертвого птаха. У постанові міліції про відмову в порушенні кримінальної справи вартість заподіяного позивачці збитку внаслідок знищення її домашнього птаха визначена в сумі 2240,00 гривень. 13.03.2012 року в 16.00 відбувся черговий напад собаки на курей позивачки. Під час розгляду справи, 05.03.2013 року було виявлено, що з вини собаки відповідача було знищено ще 2 курки, вартістю 140,00 гривень. Також, внаслідок недбалості відповідача позивачка втратилася можливості повноцінно харчуватися, змушена терпіти страх за своє майно та фізичну безпеку, тому вважає, що їй був заподіяна і моральна шкода, що вона оцінює в розмірі 7000,00 гривень. Просила стягнути з відповідача на її користь суму у відшкодування майнової шкоди в розмірі 2380,00 грн., у відшкодування моральної шкоди в розмірі 7000,00 грн. і відшкодування судового збору в розмірі 322,00 грн. і на поштові послуги в сумі 12,00 гривень.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Луганська від 30.07.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальних збитків суму у розмірі 1490 (одну тисячу чотириста дев'яносто) гривень, 00 коп., поштові витрати у сумі 12 (дванадцять) гривень, 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 322 (триста двадцять дві) гривні, 00 коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено за необґрунтованістю.
Позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій вважає що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог є незаконним та просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в повному обсязі.
Судова колегія ,заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідним її відхилити.
Відповідно до вимог ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права . Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Статтею 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позивних вимог про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того , що позивачка не надала будь-яких доказів на підтвердження факту погіршення стану здоров"я позивачки,тяжкість вимушених змін у її життєвому ладу, спричинення їй моральної шкоди внаслідок душевних страждань ,які вона зазнала у зв'язку з недбалістю відповідача.
Судова колегія вважає рішення суду першої інстанції законим та обгрунтованим. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", п.9, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, а також наданих доказів.
Судом першої інстанції повно та всесторонньо були встановлені обставини, що мають значення для справи, повно та об'єктивно досліджені докази, надані сторонами та зроблено висновки на підставі правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України судова колегія ,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтневого райсуду м.Луганська від 30.07.2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: