Справа №:122/14854/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Шильнов М.О.

№ провадження:22-ц/190/6574/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Куриленко О.С.

суддів:Онищенко Т.С.,Даніла Н.М.,

при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13 вересня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на лікування у розмірі 128,80 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності вини відповідача та часткової доведеності позовних вимог про спричинення шкоди.

З такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.

Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту судово-медичного дослідження №2517 від 30.10.2012 р. ОСОБА_6 спричинені пошкодження, а саме: укушені рани та синці в області правої гомілки. Зазначені вище пошкодження спричинені у результаті дії тупих предметів з обмеженою діючою поверхнею, у даному випадку, можливо зубів собак, не виключно що 18.10.2012 р.

З пояснень позивачки вбачається, що на неї 18.10.2012 р. напали 3 собаки, одна з яких, саме та, на якій був ошийник і поводок, вкусила її за ногу. Факт належності собаки відповідачу вона пояснила тим, що коли мимо проїжджала на велосипеді донька відповідача, собаки побігли за нею.

Згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи немає жодних допустимих та належних доказів на підтвердження того факту, що собака, яка нанесла ушкодження позивачці, належить відповідачу.

Відповідач не визнає, що собака, яка вкусила позивачку, належить йому, будь-яких інших доказів належності даної собаки позивачу не встановлено.

За поясненням самої позивачки, більше тієї собаки вона ніколи не бачила, як і раніше.

Факт належності собаки відповідачу також не знайшов свого підтвердження за результатами перевірки дільничним інспектором міліції, згідно до якого не було встановлено, чия собака вкусила позивачку.

При розгляді справи суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі лише пояснень позивачки та свідків, які вказали, що дійсно позивачка була покусана собакою.

Сам факт нанесення ушкоджень позивачці не викликає сумніву, відсутні докази належності собаки відповідачу.

Виходячи с зазначеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню за п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову з наведених підстав.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13 вересня 2013 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді