№ справи:116/1130/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Хіневич А.М.
№ провадження:22-ц/190/6947/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Куриленко О.С.
суддів:Онищенко Т.С.,Даніла Н.М.,
при секретарі:Рижих М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоПросто» про визнання договору частково недійсним, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоПросто» - Онищенко Олександра Анатолійовича на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 11 квітня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 11 квітня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково, визнано недійсним п. 3.1 ст. 3 Додатку №2 до Угоди №308334 від 20.11.2009 року.
Не погодившись з рішенням суду представник ТОВ «АвтоПросто» - Онищенко О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що несправедливі умови не повинні включатися до договору.
З матеріалів справи вбачається, що 20 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду №308334, відповідно до умов якої предметом угоди є надання учаснику послуг системи Авто Так, спрямованих на придбання автомобіля. Додатки 1 та 2 до Угоди є її невід'ємною частиною та містять роз'яснення термінів, що використовуються в Угоді та системі Авто Так.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Додатку №2 учасник має право за власним бажанням сплачувати авансові внески в будь-який момент дії графіка внесків. Авансовий внесок складається з цілого чистого внеску, щомісячного внеску в оплату страхового платежу та щомісячного внеску в оплату послуг.
Згідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено обов'язок кредитодавцю перед укладенням договору про надання споживчого кредиту повідомити споживача у письмовій формі зокрема про можливість дострокового повернення кредиту та його умови.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат.
Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних виплат, кредитодавець зобов'язаний здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача у бік її зменшення.
Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.
В обґрунтування включення до авансових внесків оплату за послуги відповідачем надано формулу, відповідно до якої повна вартість послуг складає встановлений відсоток від вартості автомобіля, помножений на кількість платежів з урахуванням податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема за обслуговування кредиту та за дострокове погашення кредиту, якщо вони визначені формулою зі змінними величинами, є несправедливими, що є підставою для визнання таких положень недійсними.
Оскільки за умовами договору оплата за обслуговування кредиту не є конкретною сумою, а формулою зі змінними величинами, така умова суперечить ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому її включення до авансового платежу, внесення якого відповідно до Розділу 1 Додатку 2 здійснюється за власним бажанням учасника та є додатковим платежем до обов'язкового щомісячного платежу, який і включає у себе плату за таки послуги, є несправедливим.
В обґрунтування включення до авансових внесків страхової виплати відповідач посилається на оплату страхових внесків позивачем до отримання автомобіля відповідно до п.11.1 Додатку 2, яким передбачено страхування життя учасника, проте суду не надано доказів того, що між сторонами було укладено договір страхування життя учасника, а є лише посилання на Договір страхування, предметом якого є виключно майнові інтереси, пов'язані з автомобілем, і жодним чином не стосуються страхування життя учасника, за таких обставин включення до авансових платежів внесків за послуги, які позивачу фактично не надавалися і угоди щодо яких між сторонами не укладалося, суперечать вимогам чинного законодавства.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання п. 3.1 Додатку 2 таким, що зобов'язує споживача сплачувати додаткові витрати в разі виявлення бажання дострокового погашення кредиту, що не відповідає загальним принципам законодавства з захисту прав споживачів, та визнання таких умов Угоди недійсними.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не надають підстав для скасування судового рішення.
Виходячи з встановленого, правова позиція суду першої інстанції по справі є правильною, а рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоПросто» - Онищенко Олександра Анатолійовича відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 11 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: