№ справи:110/1622/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Мамаєва О.В.

№ провадження:22-ц/190/6319/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Адаменко О. Г.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Адаменко О.Г.,

суддів:Горбань В.В., Шестакової Н.В.,

при секретарі:Таранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

17.04.2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до відповідачів, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з них солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 15501,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.11.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 99285-CRED, згідно з яким банк видав останній кредит в сумі 10000 грн. на строк до 06.11.2009 року. У забезпечення виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_8 було укладено договір поруки. ОСОБА_6 не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 2 серпня 2009 року утворилась заборгованість в сумі 9943,5 грн. Ця заборгованість була стягнута солідарно на користь банку з боржника і поручителя рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 27.11.2009 року. Натомість і після цього відповідачі не сплатили заборгованість. У зв'язку з цим станом на 4 квітня 2013 року за кредитним договором нараховані проценти в сумі 14524,92 грн., а також штраф в сумі 976,24 грн. за невиконання умов кредитного договору.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 і ОСОБА_8 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15501,16 грн., вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, і порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема зазначають, що суд не прийняв до уваги той факт, що із заробітної плати ОСОБА_6 щомісячно здійснюються перерахування коштів на користь банку на погашення заборгованості за кредитом на підставі виконавчого листа.

Суд не застосував до спірних правовідносин позовну давність і не врахував, що кредит брався на стаціонарне лікування і заборгованість утворилась у зв'язку з лікуванням.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги банку, суд виходив з того, що рішення суду від 27.11.2009 року про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по кредиту в сумі 9726,24 грн. станом на 4 квітня 2013 року не виконано, а тому банк правомірно на цю дату нарахував ОСОБА_6 проценти за користування кредитом в сумі 14524,92 грн. і штраф за порушення умов договору в сумі 976,24 грн., які підлягають стягненню як з боржника так і з поручителя.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 99285-CRED на суму 10000 грн. на строк до 06.11.2009 року зі сплатою 32 % річних, а у разі порушення умов договору - 60 % річних. Умовами цього договору також передбачена неустойка за його порушення у вигляді штрафу.

У забезпечення виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_8 08.11.2007 року був укладений договір поруки.

ОСОБА_6 не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 2 серпня 2009 року утворилась заборгованість в сумі 9943,5 грн., в тому числі й заборгованість по сплаті тіла кредиту.

Ця заборгованість була стягнута солідарно на користь банку з боржника і поручителя рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 27.11.2009 року.

Станом на 4 квітня 2013 року рішення суду в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту не виконано.

У зв'язку з цим станом на 4 квітня 2013 року за кредитним договором нараховані проценти в сумі 14524,92 грн., а також штраф в сумі 976,24 грн.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Набрання законної сили рішенням суду про стягнення боргу за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і неустойки за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за час до виконання рішення суду про стягнення боргу.

Отже, до погашення в повному обсязі заборгованості по тілу кредиту банк правомірно нарахував ОСОБА_6 проценти на її заборгованість і штраф за несвоєчасне виконання умов договору.

За таких обставин суд обґрунтовано задовольнив позов про стягнення заборгованості з боржника і поручителя у солідарному порядку.

Доводи ОСОБА_6 про сплив позовної давності є безпідставними, оскільки пунктом 5.7 кредитного договору строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів, неустойки за цим договором було встановлено протягом 5 років.

Часткове виконання рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 27.11.2009 року в період з лютого по квітень 2013 року не дає підстав для відмови в позові або зменшення суми стягнення, оскільки відраховані із заробітної плати ОСОБА_6 кошти у відповідності з пунктом 3.3. кредитного договору більшою частиною були зараховані банком на погашення процентів і неустойки, а не тіла кредиту. На погашення тіла кредиту було зараховано 15 березня 2013 року лише 120,62 грн. і ця сума була врахована банком під час нарахування процентів.

Та обставина, що ОСОБА_6 використала кредитні кошти на лікування, не звільняє її від обов'язку виконати умови договору.

З огляду на зазначене, відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: